Справа № 620/1849/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
13 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суму завданої державі невідшкодованої шкоди у розмірі 176500,15 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року задоволено позов.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам ОСОБА_1 з приводу відсутності доказів прийняття ним матеріальних цінностей при вступі на посаду сержанта з матеріального забезпечення; тривалості процедури передачі посади та допущенні військової частиною численних порушень при цьому; відсутності в роті до проведення інвентаризації понад 4 місяці відповідальної особи за матеріальне забезпечення. Також апелянт зазначив, що в разі встановлення обставин, які свідчитимуть, що саме внаслідок дій ОСОБА_1 сталася нестача військового майна, до нього відповідно до розділу ІІ Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі має бути застосована обмежена матеріальна відповідальність.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
28.10.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відкланення розгялу справи у зв'язку з тим, що вона 13.11.2019 року буде зайнята в іншому судовому засіданні. До заяви було долучено копію судової повістки, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 (яка є представником апелянта у даній справі) як представник позивача викликається до Щорського районного суду Чернігівської області на 10:00 год.13.11.2019 року.
Порадившись на місці, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви представника апелянта щодо перенесення апеляційного розгляду справи з огляду на наступне.
Будучи ініціатором апеляційного провадження у справі відповідач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками заявника апеляційної скарги є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи, дотримання процесуальних строків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що долучена до заяви судова повіска про виклик до Щорського районного суду Чернігівської області представника ОСОБА_3 , була виготовлена 07.10.2019 року.
При цьому судова повітка у даній справі була виготовлена та розміщена на офіційному сайті "Судова влада" 02.10.2019 року.
Вказані обставини свідчать про те, що судова повідстка у даній справі була викотовлена та розміщена на офіційному сайті "Судова влада" на п'ять днів раніше ніж судова повіста у справі про яку зазначає представник відповідача.
Також колегія суддів враховує і те, що жодних обгрунтувань сторосовно неможливості прибуття у судове засідання самого апелянта у заяві не наведено.
Неявка в судове засідання сторін та їх представників не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав
З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2015 року відповідно до наказу командира військової частини пп НОМЕР_2 (на даний час НОМЕР_1 ) № 133 ОСОБА_1 було призначено на посаду навідника 1 роти охорони (а.с. 15).
02.03.2016 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №46 відповідача було призначено на посаду сержанта з матеріального забезпечення 1 роти охорони (а.с.16).
Згідно наявного у матеріалах справи рапорту, написаного ОСОБА_1 01 березня 2016 року, посаду сержанта з матеріального забезпечення він прийняв та приступив до виконання службових обов'язків (а.с. 17).
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2017 року №123 сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , сержанта з матеріального забезпечення І роти охорони призначено на посаду стрільця І відділення охорони 2 взводу охорони І роти охорони, ВОС - 100915А. В наказі зазначено, що з 01.12.2017 року вважати ОСОБА_1 таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
12.01.2018 року командиром військової частини НОМЕР_3 було видано наказ «Про передачу посади старшини 1 роти охорони».
На виконання вказаного наказу 03.04.2018 року було складено Акт про передачу посади, який був підписаний особою, яка здавала посаду - ОСОБА_1 та особою, яка її приймала - ОСОБА_4 .
Всі додатки до акту прийому-передачі посади, відомості по забезпеченню різним видом майна були підписані відповідачем. Про всі виявлені недоліки під час здачі посади відповідачу було відомо і він даний факт не оскаржував.
05.04.2018 року тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 на підставі рапорту старшини 1-ої роти охорони військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_4 №1401 від 04.04.2018 року було видано наказ №206 про призначення службового розслідування по факту нестачі по речовій службі та службі КЕС, та інженерній службі.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про передачу посади старшини 1 роти охорони» від 12.01.2018 року №22 було виявлено нестачу військового майна по інженерній, речовій та КЕС службах, про що було зазначено в акті прийому - передачі, а саме:
Довідка розрахунок №1 про вартість шкоди завданої державі внаслідок нестачі (псування, знищення втрати) інженерного майна на суму 111,16 грн.: лопата БСЛ-110 в кількості 2 піт., ціна 16,02 грн., сума до утримання 33,23 грн.; сокира А2 в кількості 3 шт., ціна 18,91 грн. сума до утримання 58,84 грн.; лом звичайний в кількості 1 шт., ціна 18,42 грн., сума до утримання 19,10 грн.
Довідка розрахунок №9 про вартість шкоди завданої державі внаслідок нестачі (псування, знищення втрати) речового майна на суму 137430,96 грн., з урахуванням кратності 172330,15 грн.: шолом кевларовий в кількості 1 шт., ціна 2750 грн., сума до утримання 28517,50 грн.; ковдра напіввовняна Польща в кількості 7 шт., ціна 318,00 грн., сума до утримання 11541,81 грн.; шапка зимова в кількості 4 шт., ціна 65,88 грн., сума до утримання 273,27 грн.; штани ВВЗ зимові в кількості 3 шт., ціна 846 грн., сума до утримання 2631,91 грн.; штани ВВЗ зимові в кількості 8 шт., ціна 824,40 грн., сума до утримання 6839,22 грн.; куртка ВВЗ зимова в кількості 11 шт., ціна 1773 грн., сума до утримання 20224,61 грн.; костюм для захисту від води в кількості 26 шт., 596,28 грн. сума до утримання 16076,90 грн.; сорочка бойова в кількості 23 шт., ціна 462,18 грн., сума до утримання 11023,46 грн.; куртка костюма утеплювача в кількості 7 шт., ціна 656,40 грн. сума до утримання 4764,81 грн.; костюм літній польовий в кількості 58 шт., ціна 800,52 грн., сума до утримання 48148,08 грн.; черевики з в/б тип А бойові в кількості 3 пари, ціна 1410 грн., сума до утримання 4386, 51 грн.; фуфайка з коротким рукавом в кількості 44 шт., ціна 64,90 грн., сума до утримання 2961,26 грн.; фуфайка з коротким рукавом в кількості 99 шт., ціна 85,10 грн., сума до утримання 8736,62 грн.; білизна для холодної погоди в кількості 8 комплектів, ціна 598,98 грн., сума до утримання 4969,14 грн.;труси кулірні тип 2 в кількості 25 шт., ціна 47,64 грн., сума до утримання 1235,07 грн.;
Під час підготовки матеріалів до суду, начальником речової служби лейтенантом Хололо Н.В. були надані нові докази по справі, які не були враховані під час проведення службового розслідування, а саме:
- Накладна вимога № 373 від 08.09.2017 року;
- Накладна вимога № 471 від 07.11.2017 року;
- Витяг з журналу реєстрації довіреностей.
Під час дослідження та аналізу наданих матеріалів, помічником командира з правової роботи було встановлено, що відповідач у період з 11 серпня 2017 року по 17 листопада 2017 року був відряджений до ОТУ «Маріуполь», що підтверджується витягом з наказу командира військової частини від 10 серпня 2017 року №33 та від 17 листопада 2017 року №111.
Під час перебування у відрядженні відповідач отримав речове майно для забезпечення військових частин (підрозділів) ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно накладної №471 від 07 листопада 2017 року на підставі довіреності №246 та накладної №373 від 08 вересня 2017 року на підставі довіреності №207, що підтверджує факт отримання відповідачем речового майна, нестача якого зазначена в довідці-розрахунку №9.
Також виявлено, що фуфайки з коротким рукавом в кількості 99 шт., ціна 85,10 грн. за одиницю, на загальну суму 8736,62 грн., ОСОБА_1 , під час перебування в ОТУ «Маріуполь» не отримував. Дані фуфайки з коротким рукавом, відповідно до накладної вимоги № 229 отримав старшина ІІ роти охорони прапорщик ОСОБА_5 .
Таким чином начальником речової служби лейтенантом ОСОБА_6 була надана нова довідка-розрахунок №9 від 06.06.2019 року на речове майно, яке рахується за молодшим сержантом ОСОБА_1 , згідно якої сума до утримання з урахуванням кратності становить 163593,53 грн.
Довідка розрахунок №1/18 на майно служби КЕС, яке втрачене молодшим сержантом ОСОБА_1 : меблі штабні польові в кількості 10 комплектів за ціною 192 грн., сума до утримання 1991,04 грн.
Довідка розрахунок №15 на утримання за речове майно, яке не вислужило термінів носки: панама літня польова в кількості 1 шт., ціна 78,96 грн,. сума до утримання 55,93 грн.;
шапка зимова в кількості 1 шт., ціна 65,88 грн,, сума до утримання 9,15 грн.;куртка вітро-вологозахисна зимова в кількості 1 шт., ціна 1704,00 грн., сума до утримання 899,33 грн.; куртка вітро-вологозахисна зимова в кількості 4 шт,, ціна 1704,00 грн., сума до утримання 6816,00 грн.;штани вітро-вологозахисні зимові в кількості 1 шт., ціна 857,76 грн., сума до утримання 226,35 грн.; куртка костюму утеплювача в кількості 1 шт., ціна 634,68 грн., сума до утримання 449,57 грн.; куртка костюму утеплювача в кількості 1 шт., ціна 634,68 грн., сума до утримання 634,68 грн.; костюм літній польовий в кількості 2 шт., ціна 799,80 грн., сума до утримання 266,60 грн.;костюм літній польовий в кількості 2 шт., ціна 799,80 грн., сума до утримання 799,80 грн.;сорочка бойова в кількості 2 шт., ціна 454,92 грн., сума до утримання 126,37 грн.; сорочка бойова в кількості 2 шт., ціна 454,92 грн., сума до утримання 454,92 грн.; шарф-труба зимовий в кількості 1 шт., ціна 52 грн., сума до утримання 7,22 грн.; фуфайка з коротким рукавом в кількості 2 шт., ціна 59,99 грн., сума до утримання 69,99 грн.; фуфайка з коротким рукавом в кількості 4 шт., ціна 59,99 грн., сума до утримання 239,96 грн.; труси в кількості 2 шт., ціна 45,90 грн.. сума до утримання 53,55 грн.; черевики з високими берцями в кількості 2 пари, ціна 1350,00 грн., сума до утримання 1725,00 грн.; черевики з високими берцями в кількості 2 пари, ціна 1350,00 грн., сума до утримання 2700,00 грн.
Всього до утримання 15534,42 грн.
Згідно висновку службового розслідування, умовами та причинами, що сприяли заподіянню шкоди стали особиста безвідповідальність та не дисциплінованість сержанта ОСОБА_1 , в наслідок чого була заподіяна пряма дійсна шкода Державі на загальну суму 146330,95 грн., сума з урахуванням кратності становить 181230,15 грн.
06.04.2018 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 було видано наказ №18-РС, яким відповідно до ст..26 ч.8 п. «е» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) сержанта ОСОБА_1 , стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони звільнено з військової служби у запас.
10.07.2018 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ (по стройовій частині) № 142, яким позивача було виключено зі списку особового складу військової частини з підстав його звільнення з військової служби у запас відповідно до пункту «е» частини 8 статті 26 (за службовою невідповідністю) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
На момент виключення відповідача зі списків особового складу та остаточного розрахунку у зв'язку із звільненням - 10.07.2018 року, на відшкодування наведеної заборгованості з грошового забезпечення відповідача було утримано 4730,00 грн.
Таким чином, залишок невідшкодованої відповідачем суми збитків складає 176500,15 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач завдав та не відшкодував державі шкоду в розмірі 176500,15 грн.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ст.11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту).
Згідно із ст.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно абз.1 п.2 Розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР (далі - Положення) відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Приписами п.3 Розділу І Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.
Відповідно до п.17 Розділу IV Положення Командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.
Пунктом 18 Розділу IV Положення визначено, що розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності. Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту. Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки (п.19 Розділу IV Положення).
Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.
Відповідно до пункту 13 Положення, військовослужбовці призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки в нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину та у випадку недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
У цій справі судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №206 про призначення службового розслідування по факту нестачі по речовій службі,службі КЕС та інженерній службі було проведено розслідування.
Результати розслідування оформлені Актом від 03.05.2018 року.
У вказаному Акті зазначено, що в ході службового розслідування було виявлено нестачу військового майна по інженерній, речовій та КЕС службах та зазначені в акті прийому-передачі.
З приводу втрати військового майна сержант ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що під час пересування в поїзді до місця ППД м.Чернігів військова частина НОМЕР_1 були втрачені накладні на видачу речового майна, що призвело до втрати речового, КЕС та інженерного майна, яке видавалось військовослужбовцям в АТО.
Проте, про факт втрати накладних позивач не повідомляв командира військової частини НОМЕР_1 та жодних рапортів на ім'я останнього не подавав.
За вказане майно, яке рахується за військовою частиною НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_1 відповідав особисто.
Будь-яких даних, які б свідчили про можливі факти викрадення чи привласнення вищеназваного майна, в ході перевірки не здобуто.
Причинами та умовами зазначених порушень є особиста недисциплінованість, неналежне та безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків та нехтування відповідачем вимог керівних документів.
За порушення дисциплінарного статуту та положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців відповідача притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму недостачі майна в розмірі 155067,58 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що недостача майна виникла з вини відповідача ОСОБА_1 , який неналежним чином виконував свої службові обов'язки щодо його обліку та збереження. При цьому, дане майно відповідач отримав на підставі наявних у справі накладних № 471 від 07.11.2017 року та №373 від 08.09.2017 року та відповідав за нього особисто.
Згідно довідок-розрахунків про вартість шкоди завданої державі внаслідок знищення майна військової частини вартість прямої дійсної шкоди становить 146330,95 грн., сума з урахуванням кратності становить 181230,15 грн.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду залишок невідшкодованої відповідачем суми складає 176500,15 грн.
Враховуючи викладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми завданої державі невідшкодованої шкоди у розмірі 176500,15 грн.
Доводи відповідача про те, що його вини у втраті військового майна немає, а службове розслідування за результатами інвентаризації проведено з грубим порушенням встановленого законом порядку, свого підтвердження не знайшли.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивачки не містить.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлений 13.11.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев