Справа № 580/2849/19 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
М.А. Білоноженко
Іменем України
13 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області Леонова О.П. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- прийняти позов до свого провадження і витребувавши від відповідача матеріали перевірки «звернення від 02.09.19р.», від патрульної поліції диск відеозапису за викликом позивача до відповідача 10.09.2019 (м. Черкаси, вул . Лесі Українки , cherkasy@patrol.police.gov.ua);
- визнати в преюдиціальному порядку неправомірні, що ущемляють права інваліда 2 групи від трудового каліцтва, дії відповідача про відмову видати для вивчення архівні матеріали перевірки заяви від 02.09.2019;
- зобов'язати відповідача оформити та видати позивачу для вивчення справу по перевірці заяви позивача від 02.09.2019;
- зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі одно міліонна гривен;
- визвати в якості свідка ОСОБА_2 , яка працює у відповідача і названа як виконавець;
- прийняти до відома, що суддя Гарань С.М. задовольняючи свій самовідвід по справі №580/1456/19 чітко і однозначно признав свої корупційні дії по виготовленню флешеним методом рішення, яке скасоване 18.08.2019 Верховним Судом, «а тому гнать його від втручання до даного позову».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позов залишено без руху.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року позовну заяву повернуто у зв'язку із неусуненням її недоліків.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким визнати вимоги, викладені у позові, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є протиправною, а залишення позову без руху було безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах встановлює Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частин першої, другої пунктів 2-5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно частин першої, четвертої статті 161 КАС до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною першою статті 169 КАС передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав про те, що: позивачем не додано до позовної заяви належним чином засвідченої копії «звернення від 02.09.19р.», рішення суду щодо встановлення преюдиційних обставин, рішення Верховного Суду, на яке міститься посилання у позові щодо розміру відшкодування моральної шкоди; позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1 млн. грн. не містить обґрунтування (обґрунтованого розрахунку суми, що стягується); у позовній заяві не вказано адресу власної електронної пошти та не зазначено про її відсутність а також не вказано офіційну електронну адресу відповідача; позивачем, до позовної заяви, надано до суду ксерокопію пенсійного посвідчення, яке не засвідчено в установленому законом порядку, у зв'язку із чим суд вказав про необхідність засвідчення позивачем доданих до позову документів шляхом засвідчення кожного документу окремо своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення; примірник позовної заяви для відповідача подано без додатків.
Перевіривши матеріали справи, враховуючи викладені вище положення КАС, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правильно визначені згадані недоліки позовної зави.
Щодо заявлених у позові клопотань, то суд першої інстанції також звернув увагу на те, що позивачем не наведено підстав, з яких судом може бути встановлено, що відповідач має відповідний доказ (матеріали перевірки «звернення від 02.09.19р.»), а також не зазначено заходи, яких позивач, як особа, що подає клопотання, вжив для отримання цього доказу самостійно, а також доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; при заявленні клопотання щодо виклику свідка, не зазначено про обставини, які він може підтвердити.
У свою чергу, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції в ухвалі про залишення без руху на недоліки позовної заяви в частині її прохальної частини щодо відводу судді Гарань С.М., позаяк вказана частина позову не є позовною вимогою у розумінні КАС, а тому її викладення вона не може бути підставою для висновку про недоліки позову.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року про залишення позову без руху отримано позивачем 27.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачем у встановлений судом строк подано до суду заяву від 01.10.2019, у якій скаржник висловив свою незгоду із ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без руху. Проте, у встановлений строк позивач недоліки позову не усунув, зокрема не надав засвідченої власним підписом копії посвідчення, «звернення від 02.09.19р.», не надав відомостей та доказів щодо вчинення ним дій щодо отримання такого звернення, рішення щодо встановлення преюдиційних обставин, не вказано адресу власної електронної пошти та не зазначено про її відсутність а також не вказано офіційну електронну адресу відповідача, не наведеного обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не надано копій додатків до позовної заяви для відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно повернуто позовну заяву у зв'язку із неусуненням її недоліків у встановлений строк.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що позовна заява та заява від 01.10.2019 містить грубі, неприпустимі вислови, що свідчать про явну неповагу до суду та інших учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС, якою передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно частини четвертої наведеної статті суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Застосування визначених частиною третьою статті 45 КАС правових наслідків у разі використання учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах, відповідає практиці Великої Палати Верховного Суду, що наведена у постанові від 13 березня 2019 року по справі № 199/6713/14-ц.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя І.В. Федотов