Справа № 826/8628/18
13 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. перевіривши клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегра-Груп" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказує, що не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року суд апеляційної інстанції визнав відсутніми поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишено без руху.
Судом апеляційної інстанції вимагалося усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
01 листопада 2019 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано клопотання про поновлення строку на апеляційне.
Перевіривши клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт повторно вказує, що первинна апеляційна скарга подана у встановлений законодавством строк на апеляційне оскарження, однак у зв'язку з обмеженим фінансуванням на сплату судового збору не мало можливості усунути недоліки у строк встановлений судом.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року.
Первинну апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року зареєстровано судом першої інстанції 23 листопада 2018 року за вх..№119392/18.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.
Із матеріалів справи вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року разом із оригіналом первинної апеляційної скарги з доданими матеріалами (для особи, яка її подала) направлено учасникам справи 25 січня 2019 року, що підтверджується штемпелем Відділу забезпечення судового процесу.
Повторну апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року зареєстровано судом першої інстанції 19 жовтня 2019 року за вх№03-14/98634/19.
Отже, апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року подана з пропуском строку, встановленого КАС України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В той же час, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Суд вважає, що зазначені апелянтом обставини, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відтак, відповідачем не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.
Колегія суддів звертає увагу, що клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано такими ж підстави для його поновлення, що були вказані при подачі апеляційної скарги.
Разом з тим, апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, наданому на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, не зазначив інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Зазначені доводи, вже були оцінені судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали 25 жовтня 2019 року та визнані судом неповажними.
Відповідачем необґрунтовано наявності обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу у період з дати отримання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року про повернення апеляційної скарги по 19 жовтня 2019 року.
Відтак, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих пояснень неможливості своєчасно подати апеляційну скаргу та не надано доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного відповідачем строку суд не вбачає.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 11 листопада 2019 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегра-Груп" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Ухвала може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Ухвалу підписано колегією суддів 13 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О.Аліменко
Н.В. Безименна