12 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1248/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (головуючий суддя: Максименко Л.Я.) по адміністративній справі №280/1248/19
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови, -
Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2 В) 25.03.2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому з урахуванням поданих 27.05.2019 року уточнень просить скасувати винесену заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О постанову №ЗП 750/5/АВ/П/ ПТ/ ТД-ФС від 14.03.2019 року, якою до нього за порушення приписів ч. 3 ст. 24 КЗпП України на підставі положень абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф в розмірі 125 190 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю в його діях порушень ч.3 ст.24 КЗпП України, що свідчить про безпідставність застосування до нього відповідачем штрафу відповідно до абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про правомірність винесеної ним постанови, в зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано винесену заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О постанову №ЗП 750/5/АВ/П/ ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019 року, якою до позивача за порушення приписів ч. 3 ст. 24 КЗпП України на підставі положень абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф в розмірі 125 190 грн., стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 1 251,90 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що відсутність в діях позивача порушень ч.3 ст.24 КЗпП України встановлено постановою суду по справі 310/2373/19 (3/310/747/19), яка набрала законної сили, а тому згідно приписів ч. 4 ст. 78 КАС України підстави для повторного доказування даних обставин відсутні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає про наявність в діях позивача порушень ч.3 ст. 24 КЗпП України, а тому винесена відносно нього постанова про накладання штрафу №ЗП 750/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019 року, за думкою відповідача є правомірною.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року відповідає, вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Приписами ст.38 Закону України «Про охорону праці» та ст. 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Пунктами 1, 2, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктами 2,19,28,29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок №295), передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №288 від 06.02.2019 року, направлення №223 від 18.02.2019 року (а.с.42,43) посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 Я.В за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_2 ), 49, кафе «Рибацька кухня» («Гамбринус») з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, за результатами якого складено акт №ЗП 750/5/АВ від 20.02.2019 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено приписи ч. 3 ст.24 КЗпП України відносно допущення до роботи ОСОБА_4 без укладання трудового договору.
Пунктами 3,6,7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року (далі - Порядок №509) передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п. 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
01.03.2019 року заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. прийнято рішення №ЗП 750/5/АВ/П/ПТ/ТД, яким призначено до розгляду справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю на 14.03.2019 року о 14 год. 15 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-б (а.с.44).
14.03.2019 року заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. за участі позивача розглянуто справу про накладення на нього штрафу відповідно до виявлених в акті №ЗП 750/5/АВ від 20.02.2019 року порушень трудового законодавства, та прийнято постанову №ЗП 750/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України в розмірі 125 190 грн. (а.с.6).
Частиною 1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.04.2019 року по справі №310/2373/19 (3/310/747/19), яка набрала законної сили 02.05.2019 року за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення ФОП ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП визначено, що ГУ Держпраці у Запорізькій області не доведено належними доказами факту допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи в кафе «Гамбринус» (Рибацька кухня») без оформлення трудових відносин його матері пенсіонерки ОСОБА_4 , в зв'язку з чим провадження по адміністративній справі відносно ФОП ОСОБА_5 .В відповідно до ч.3 ст. 41 КУпАП закрито (а.с. 64,65).
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В силу викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність винесеної заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. постанови №ЗП 750/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019 року про накладання на позивача штрафу в розмірі 125 190 грн. за приписами абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.
Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по адміністративній справі №280/1248/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 листопада 2019 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 13 листопада 2019 року.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай