13 листопада 2019 р. Справа № 520/6855/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року по справі № 520/6855/19
за позовом ОСОБА_1
до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Бориспільським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 р. апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення та наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.
Копія зазначеної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 р. отримана відповідачем 16.10.2019 року відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Із матеріалів справи встановлено, що адміністративна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, повний текст оскаржуваного рішення складено 06.08.2019 року та отриманий Бориспільським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 15.08.2019 року відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що відповідачем своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто через непідтвердження повноважень представника відповідача, яким підписана апеляційна скарга.
Так, 27.08.2019 року Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області подав первинну апеляційну скаргу та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 року апеляційна скарга була повернута на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що відповідачу було достаменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Також, на момент постановлення даної ухвали позивачем не були виконані вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 р. у встановлений судом строк, клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення не надано.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, заявником не усунті недоліки апеляційної скарги в частині уточнення реквізитів судового рішення, що ним оскаржується, та несплачений судовий збір.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року по справі № 520/6855/19 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов