14 листопада 2019 р.Справа № 537/3758/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Зеленського В.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського БПП у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Дунаєвської Юлії Юріївни на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мурашова Н.В., вул. Троїцька, буд.37/49, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, повний текст складено 14.10.19 року по справі № 537/3758/19
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського БПП у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Дунаєвської Юлії Юріївни
третя особа Департамент патрульної поліції Національної Поліції України в особі БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Поліцейського БПП у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Дунаєвської Юлії Юріївни, третя особа Департамент патрульної поліції Національної Поліції України в особі БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕАВ № 1451897 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до поліцейського БПП у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Дунаєвської Юлії Юріївни (адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3), за участі третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108648, адреса: м. Київ вул. Федора Ернста, буд.3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1451897, винесену 24.08.2019 року поліцейським БПП у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Дунаєвською Ю.Ю., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп..
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за номером телефону, що підтверджується телефонограмою від 06.11.2019р.
Відповідач та третя особа повідомлялися на електронну адресу та на поштову адресу.
Згідно ч. 1 ст. 308. КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.08.2019 року інспектор Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції лейтенант поліції Дунаєвська Ю.Ю. винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1451897, якою притягнуто ОСОБА_2 Валерійовича до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмір 340 грн. по факту, що 24.08.2019 року о 20 год. 31 хв. по вул. Шевченка, 28/4 в м. Кременчуці, ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, д.н.з. НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.п. 31.4.3 “в” ПДР.
Не погодившись з зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність в діях позивача об'єктивної сторони правопорушення, а тому і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України Про дорожній рух учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з п.2.3а ПДР, перед виїздом водій зобов'язаний перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Згідно з п.31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам.
Крім того, згідно з п.31.6 б ПДР, забороняється подальший рух транспортних засобів у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
В разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил (п.31.5 ПДР).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечував факт того, що на його транспортному засобі під час руху в темну пору доби не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла. Зазначивши, що перед початком руху він перевіряв автомобіль на предмет освітлення габаритів, ближнього та дальнього світла, і все працювало.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Однак відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься у матеріалах справи, не містить даних щодо керування позивачем транспортним засобом. Відеозапис починається з моменту спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , коли автомобіль вже стояв припаркований. Зйомка проводилась лише задньої частини автомобіля ОСОБА_1 . На відеозапису з нагрудної камери поліцейського, дослідженого в судовому засіданні, не зафіксовано факту, що на автомобілі HYUNDAI ACCENT, д.н.з. НОМЕР_1 , не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною першою статті 90 КАС України визначено, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушень.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Поліцейського БПП у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Дунаєвської Юлії Юріївни залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.10.2019 року по справі № 537/3758/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)В.В. Зеленський
Судді(підпис) (підпис) Я.В. П'янова І.С. Чалий