ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 листопада 2019 року № 640/17349/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Основі О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного агентства автомобільних доріг України
до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А.
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Державне агентство автомобільних доріг України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А., в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 21.08.2019 про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин на боржника на користь держави у розмірі 5100,00 гривень у виконавчому провадженні №58988636.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач помилково дійшов висновку про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, оскільки позивачем оскаржено у судовому порядку постанову про відкриття виконавчого провадження, а отже до закінчення судового розгляду виконавець не міг вчиняти інші виконавчі дії.
Відповідачем у встановлений судом строк не надано відзиву на позовну заяву, як і не надано копії матеріалів виконавчого провадження №58988636.
У судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №58988636 щодо виконання виконавчого листа від 02.04.2018, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва по справі №826/6078/17.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 26.04.2019 відкрито виконавче провадження №58988636.
У подальшому, зазначену постанову позивач (боржник) оскаржив у судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2019 відкрито провадження у відповідній справі.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про відкладення проведення виконавчих дій, які обґрунтовував тим, що до розгляду судом справи щодо оскарження постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження позивач позбавлений можливості вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду, з огляду на що проведення виконавчих дій необхідно відкласти.
Проте, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 21.08.2019 за невиконання судового рішення без поважних причин на боржника на користь держави у розмірі 5100,00 гривень.
Позивач, вважаючи, що постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (надалі за текстом також - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої-другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.
У даному випадку, сторонами не заперечується, що рішення суду, стосовно якого розпочато виконавче провадження, не було виконане боржником. При цьому, позивач (боржник) зазначає, що ним не було виконано рішення суду з поважних причин, оскільки ним було оскаржено у судовому порядку постанову про відкриття виконавчого провадження, що, на його думку, перешкоджає вчиненню подальших виконавчих дій.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону № 1404-VІІІ за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Таким чином, оскарження боржником постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження не є підставою для відкладення проведення виконавчих дій. Також судом не вбачається, що оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження позбавляє позивача можливості скористатися правами, наданими йому законодавством.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 по справі № 640/9117/19, яким скасовано постанову від 26.04.2019 про відкриття провадження № 58988636, оскільки у межах спірних правовідносин судом перевіряється виключно законність рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень станом на момент їх прийняття (вчинення), за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність.
У даному випадку, на момент прийняття оскаржуваного рішення, постанова виконавця від 26.04.2019 про відкриття провадження №58988636 була чинною, а отже дії виконавця є правомірними.
З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного агентства автомобільних доріг України (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 37641918) до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя О.П. Огурцов