Справа № 515/1395/19
Провадження №3/492/470/19
Іменем України
14 листопада 2019 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Варгаракі С.М.,
за участю: секретаря судових засідань Богдан А.І.,
прокурора Франчука О.В.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Арциз Одеської області справу про адміністративне корупційне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе, Татарбунарського району Одеської області, громадянки України, суб'єкт підприємницької діяльності, депутат Татарбунарської міської ради Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, ОСОБА_1 будучи депутатом Татарбунарської міської ради Одеської області, яка відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, та суб'єктом відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, 07.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петковій Н.М. щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - квартиру площею 43,7 м2, за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 07.12.2018 року серія та номер 1603. Таким чином, 07.12.2018 року громадянин ОСОБА_1 вчинив цивільно-правовий правочин, уклавши договір купівлі - продажу від 07.12.2018 року на суму 690 640,00 (шістсот дев'яносто тисяч шістсот сорок) гривень, та після придбання майна, своєчасно у визначений законодавством 10 денний строк, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції».
Крім того, 17.07.2015 року ОСОБА_1 на підставі довідки-рахунку № НОМЕР_1 від 12.06.2014 р. у Регіональному сервісному центрі № 5145 у м. Арциз Одеської області, проведена державна реєстрація права власності на транспортний засіб автомобіль марки MITSUBISHI L 200, 2008 р.в. (VIN НОМЕР_2 , свідоцтвом № НОМЕР_3 ) та транспортному засобу присвоєний державний номерний знак НОМЕР_4 .
В подальшому, 14.03.2019 року ОСОБА_1 , як «Продавець» уклав договір купівлі - продажу транспортного засобу № 3247/2019/1356807 щодо продажу цінного рухомого майна транспортного засобу автомобіля марки MITSUBISHI L 200, 2008 р.в. (VIN НОМЕР_2 ) громадянину ОСОБА_2 (за дорученням від ОСОБА_3 ) за 130 000,00 (сто тридцять тисяч) гривень, та після відчуження майна, своєчасно у визначений законодавством 10 денний строк, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції».
Також, 25.05.2019 року згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5145/2019/1484432, ОСОБА_1 придбав цінне рухоме майно транспортний засіб мотоцикл марки HONDA ST 1300, 2005 року випуску вартістю 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, у громадянина ОСОБА_4
25.05.2019 року ОСОБА_1 подав заяву до Регіонального сервісного центру № 5141 у м. Одеса про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ», яка була прийнята, опрацьована i задоволена, результатом чого стала державна реєстрація права власності за громадянином ОСОБА_1 на вказаний транспортний засіб за свідоцтвом № НОМЕР_5 , транспортному засобу присвоєний державний номерний знак НОМЕР_6 , та після придбання майна, своєчасно у визначений законодавством 10 денний строк, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення не визнав.
Прокурор в судовому засіданні вважав провину ОСОБА_1 доведеною та просив суд притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Цією ж статтею Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 від 25.05.1998 року, суди при розгляді справ про правопорушення, пов'язані з корупцією повинні також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання інформації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія та умисне несвоєчасне подання декларації. А тому орган, уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести в діях особи умисел. Проте як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення письмові пояснення надані ОСОБА_1 , які були долучені до протоколів, взагалі не були прийняті до уваги посадовою особою яка складала протокол та не було зазначено підстав або спростувань, які б свідчили про наявність умислу в діях ОСОБА_1 або відсутності поважних причин пов'язаних з несвоєчасним поданням відповідної декларації.
З вище викладеного вбачається, що відповідним органом не надано суду жодного доказу на підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов'язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того протокол про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, має складатися уповноваженою на те посадовою особою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, і повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП., що також зазначено у наданому до протоколу листі Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВРУ від 11 вересня 2018 року №04-018/10-1584.
Відповідно до п. 12-1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції», уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи (https://nazk.gov.ua/11-serpnya).
Згідно ч. 2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції», Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого рішенням НАЗК № 56 від 10.02.2017 року (надалі Порядок) у разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої (их) у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.
Відповідно до ч. 5 Розділу 2 Порядку, якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
З вище наведеного вбачається, що у разі отримання інформації про несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Національне агентство перевіряє факт несвоєчасного подання за результатами якого у разі встановлення такого факту, Національне агентство направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації та за наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду. При цьому лише у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, тобто яке не містить ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
У судовому засіданні було встановлено та підтверджено письмовими доказами, що відповідно до рапортів оперуповноваженого УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України Марталога О ОСОБА_5 від 26.07.2019 р., 31.07.2019 р., було проведено перевірку відкритих джерел інформації під час якої було встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію про зміни майнового стану.
Проте в порушення ч. 3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» та Розділу 2 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого рішенням НАЗК № 56 від 10.02.2017 року УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України не повідомило НАЗК про встановлені факти для проведення перевірки уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції, які визначені рішення Національного агентства № 247 від 23.06.2017 року (https://nazk.gov.ua/11-serpnya), у зв'язку з чим не було направлено лист НАЗК до ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації, що також є порушенням прав притягуваної особи на захист, та за наявності ознак адміністративного правопорушення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» саме НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення, який надалі за рішенням Національного агентства направляється до суду. Або у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, тобто яке не містить ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, Національне агентство мало затвердити обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції у встановленому законом порядку.
З вище наведеного вбачається, що саме уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції (які визначені рішення Національного агентства № 247 від 23.06.2017 року (https://nazk.gov.ua/11-serpnya) після вчинення передбачених законом дій та уразі встановлення ознак адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який надалі за рішенням Національного агентства направляється до суду. При цьому законом чітко передбачено у якому випадку та у який спосіб Національне агентство повідомляє та уповноважує спеціальні суб'єкти, а саме у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, тобто яке не містить ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, у зв'язку з чим Національним агентством має бути затверджено обґрунтований висновок та надіслати його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Також відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 814/886/17 здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином з вище наведеного вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складено не уповноваженою на те особою.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 172-6, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження по адміністративній справі № 515/1395/19 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Арцизького районного суду С.М. Варгаракі