Справа № 713/2175/17
Провадження №2/713/9/19
іменем України
06.11.2019 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участю секретаря Перепелиця Т.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя,-
Представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя.
В позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 з яким вони проживали у шлюбі з 18.09.2000 року за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з наступного майна: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_2 ); житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_3 ), земельних ділянок для обслуговування житлових будинків та паїв.
Зазначала, що 10.08.2017 року заведена спадкова справа за №48/2017, щодо майна померлого чоловіка, ОСОБА_6 за її заявою про прийняття спадщини.
Також до приватного нотаріуса було подано заяви про прийняття спадщини від дітей покійного чоловіка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в особі їх представника ОСОБА_7
Посилалася на те, що за час перебування у шлюбі з чоловіком ,вищевказане майно істотно збільшилося за рахунок добудови, реконструкції та здійснення ремонту та благоустрою, саме тому нею подано до суду заяву з метою визнання такого майна спільною сумісною власністю подружжя, а також виділення частки у спільному майні подружжя та встановлення, яка саме частка відноситься до кола спадкового майна, що в подальшому може бути предметом спадкування.
Просила постановити рішення яким житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_2 ); житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_3 ) визнати спільною сумісною власністю подружжя . ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , де частки є рівними.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали просили, його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнала надала свої письмові заперечення просила в позові відмовити.
Свідок ОСОБА_8 надала наступні покази, що з 13.07.1998 року проживає у АДРЕСА_1 з 2000 року подружжя ОСОБА_9 провели газ, побудували паркан, поставили ворота.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала , що позивач є дружиною її дядька. ОСОБА_11 проживала з ОСОБА_12 з 1998 року. ОСОБА_13 працював таксистом Спільно провели газ до житлових будинків, спільно приватизували землю, гроші позивали в неї, перекрили кухню поміняли вікна двері, поставили баню. Побудували 60 метрів паркану вони товаришували сім'ями допомагали копати траншеї у 2012 році побудували паркан. Коли ОСОБА_6 захворів діти не допомагали.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні вказував, що живе в м. Вашківці , допомогав по будівництву подружжю ОСОБА_9 , позивач працювала на пекарні в Мамаївцях , покійний ОСОБА_13 таксистом , гроші на будівельні роботи позив їм вони спільно побудували паркан, ванну кімнату. Діти в будівництві не допомагали.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказувала на те, що прожила 30 років . кухня була побудована з першою жінкою. З ОСОБА_12 вона була у хороших відносинах. Там нічого не було зроблено , добудов немає. В кухні були двері і вікна це все допомагали батьки Марійки. ОСОБА_15 ніколи не бачила. Паркан побудували , а все як було так і є.. Діти 400 доларів дали на лікування та 600 на поховання. Діти висилали коти на поїздку в Канаду.
Свідок ОСОБА_16 вказувала, що сусідка позивачки . За час спільного проживання позивача з померлим ОСОБА_17 нічого не змінилося. Двері, вікна старі. ОСОБА_15 , ніколи не бачила. Паркана поставили 2,5 метра від сусідів. Газ в будинку є.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 , вказував, що підтримує свій висновок і згідно огляду та наданих матеріалів були проведені поточні ремонті роботи істотного збільшення вартості майна не відбулося.
Суд заслухавши , пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи , приходи до наступного висновку .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 01.03.1977 року ОСОБА_6 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_2 ).
Згідно свідоцтва про право власності за заповітом від 03.06.2000 року ОСОБА_6 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_3 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 .
10.08.2017 року заведена спадкова справа за №48/2017 щодо майна померлого ОСОБА_6 за її заявою про прийняття спадщини.
Також до приватного нотаріуса було подано заяви про прийняття спадщини від дітей покійного чоловіка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в особі їх представника ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта №18122 від 27 травня 2019 року за результатами судової будівельно-технічної та оціночної-будівельної експертизи призначеної ухвалою Вижницького районного суду від 20.10.2018 року, встановлено, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_3 ) станом на липень 2018 року в цінах на дату оцінки 27.05.2019 року становить 365276 гривень. Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_2 ) станом на липень 2018 року в цінах на дату оцінки 27.05.2019 року становить 365276 гривень. ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_2 ) станом на вересень 2000 року в цінах на дату оцінки 27.05.2019 року становить 308142 гривень.
Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_3 ) станом на липень 2018 року в цінах на дату оцінки 27.05.2019 року становить 236506 гривень.
Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться : АДРЕСА_3 ) станом на вересень 2018 року в цінах на дату оцінки 27.05.2019 року становить 202483 гривень.
Також зазначено, що встановити однозначно, які саме ремонтно-будівельні роботи, добудови, конструкція, перепланування чи будь-які інші поліпшення були виконані в житлових будинках, будівлях та спорудах в домоволодіннях в ІІІ- АДРЕСА_1 5 в м АДРЕСА_4 Вашківці АДРЕСА_1 у період з вересня 2000 року по липень 2018 року не надається можливим.
Крім того у висновку вказано, що за період з вересня 2000 року по липень 2018 року у спірних будинках та господарськими спорудами проведений був поточний ремонт , а не капітальний.
гідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пп. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до постанови судової палати у цивільних справах Верховного суду України № 6-38цс15 від 03.06.2015 року належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття);3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя. Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою.
Відповідно до вимог ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У відповідності до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.
Згідно з ст. 328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної часткової власності (спільне майно).
Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Для застосування передбачених ст. 62 СК України правил збільшення вартості майна повинно відбуватися внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального здорожчання конкретного майна). Водночас суттєвою ознакою має бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, а також його якісних характеристик. Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягають з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення. При цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тими єдиними чинниками, що безумовно свідчать про істотність збільшення вартості майна як об'єкта.
Згідно ст. ст. 76-77, 80, 83 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем надано суду, як доказ довідки про доходи позивача за 2010-2016 роки, однак вони не доводять того факту, що позивачем витрачено дані кошти на капітальний ремонт та інші види ремонтних робіт у спірному майні.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя.
Враховуючи те, що у задоволенні позову було відмовлено, у відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем по справі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_4 інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Вижницький районний суд до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2019 року.
Суддя А. Ю. Кириляк