13.11.19Справа № 336/6109/19
провадження № 2-а/336/154/2019
13 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Петрова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції батальйону № 3 роти № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Корсюка Євгена Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ № 1476746 від 01.09.2019 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 17.09.2019 р. він рекомендованим листом отримав постанову ЕАВ № 1476746 від 01.09.2019 р. про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Постанова складена сержантом поліції 3-го батальйону 2-ї роти УПП в Запорізькій області Корсюком Є.С..
В постанові зазначено, що 01.09.2019 р. о 09:46:07 в м. Запоріжжі по вул. Космічній, 140 він керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOUAREG», д.н. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з'їзді з кільця, чим порушив п. 9.2.б ПДР України, тобто порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Його дії були кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн..
Вважає дії відповідача зі складання постанови незаконними, а постанову такою, що підлягає скасуванню. Він не допускав порушень Правил дорожнього руху України, а відповідачем не наведено доказів на підтвердження викладених у постанові обставин.
Ухвалою судді від 26.09.2019 р. було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09.10.2019 р.
09.10.2019 р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2019 р. у зв'язку з зайнятістю судді в іншому провадженні.
13.11.2019 р. позивач до суду не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ст. 194 КАС України.
Відповідач Корсюк Є.С. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в ній доказів.
Вивчивши обставини справи, приймаючи до уваги позицію позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Із змісту спірної постанови серії ЕАВ № 1476746, винесеної 01.09.2019 р. відповідачем, слідує, що 01.09.2019 р. о 09:46:07 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOUAREG», д.н. НОМЕР_1 по вул. Космічна, 140 в м. Запоріжжі, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при в'їзді з кільця, чим порушив п. 9.2.б. ПДР, відповідно до якого, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно приписів ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Будь-яких інших доказів вчинення розглядуваного правопорушення, окрім оскаржуваної постанови, відповідачем не представлено.
Стосовно правильності оцінки наявних у справі доказів суд виходить з наступного.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Ст. 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч.2).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4).
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5).
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно п. 10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Посилання на жоден із цих доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП, у винесеній постанові є відсутніми.
Отже, системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Такі ж вимоги містяться у відомчому нормативному акті - в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 р. (остання не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак враховується судом в системному аналізі з іншими актами законодавства).
Зокрема, згідно п. 3 розділу ІІ цієї Інструкції якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складався.
Будь-яких інших доказів вчинення розглядуваного правопорушення відповідачем не представлено.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем Корсюком Є.С. неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП, а складену інспектором поліції постанову, за наведених обставин, не можна вважати належним і допустимим доказом по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов є законним та обґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування постанови серії ЕАВ № 1476746 від 01.09.2019 р. підлягають задоволенню, з викладених вище мотивів.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву буз задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За правилами ст. 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до сержанта поліції батальйону № 3 роти № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Корсюка Євгена Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 1476746 від 01.09.2019 р., складену сержантом поліції батальйону № 3 роти № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Корсюком Євгеном Сергійовичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, і накладення штрафу в розмірі 425 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В.Дмитрюк