Справа № 336/6683/19
Провадження № 1-кп/336/755/2019
14 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07.04.2010 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 27.09.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строк 1 рік;
- 07.12.2018 року Жовтневим районним м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- в провадженні Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження за ч. 1 ст. 307 КК України, обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово строком до 23.10.2019 року,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше засуджена за скоєння корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин:
02.10.2019 приблизно об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись в приміщені ПАТ «Укрпошта» відділення поштового зв'язку № 7, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Курортна, буд.65, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 , вийшла з приміщення робочого кабінету та за його діями не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний останній мобільний телефон марки «Wileyfox» модель Swift 2, в корпусі золотого кольору, Іmеі № НОМЕР_1 , Іmеі № 2- НОМЕР_2 , S|N: НОМЕР_3 , вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2888 від 08.10.2019 виконаного судовим експертом ОСОБА_7 складає 1 500 гривень 50 копійок, чим завдав своїми діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 500 гривень 50 копійок, після чого зник з місця вчинення злочину, разом із викраденим майном.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому злочину, щиро розкаявся у вчиненому та повністю підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті та пояснив, що він таємно заволодів майном потерпілої з метою викрадення, після того як викрав телефон, повідомив товаришу, зь яаким був в відділення зв'язку, який порадив йому повернути телефон, але він не скористався попрпадою і пішов додому, а потім через дві години повернувся, вибачився та віддав телефон потерпілій. Просив його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, підтвердила покази обвинуваченого стосовно того, що він через декілька годин прийшов до пошти та повернув їй телефон. Покарання просила призначити на розсуд суду.
Відповідно до частин 3, 4 статті 349, статті 351 Кримінального процесуального кодексу України суд, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд роз'яснив наслідки, передбачені частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив, що вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії обвинуваченого за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості та враховує відомості про особу обвинуваченого: раніше неодноразово судимого, офіційно не працевлаштованого, на обліку у психіатричному диспансері не перебуває, з 1984 р. по 1992 р. був оглянутий лікарем-психіатром, діагноз «неврозоподібний стан; енурез, тіки», перебував на диспансерному обліку у наркологічному диспансері з 01.04.2017 року з діагнозом «синдром залежності від опіоїдів, канабіноїдів, наказом МОЗ України № 1063 від 13.05.2019 року облік скасовано, продовжує перебувати під спостереженням нарколога.»
До обставин, які пом'якшують покарання, передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, суд відносить: щире каяття, повне визнання провини, дійове каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені статтею 67 Кримінального кодексу України, суд не встановив.
Приймаючи до уваги вищенаведене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки останній будучи засудженим за вчинення умисного злочину та будучи звільненим від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, відповідних висновків для себе не зробив, знов вчинив умисний корисливий злочини проти власності в період іспитового строку, також у провадженні Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 307 КК України, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення та перевиховання та стійку антисоціальну спрямованість. Тому на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нового злочину призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин не відбувши покарання призначене йому вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2018 року, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 71 Кримінального кодексу України, призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання призначеного за новим вироком, в розмірі, достатньому, на переконання суду для досягнення мети покарання - виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено, завдана матеріальна шкода в розмірі 1 500, 50 грн. відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжній захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому від сторони обвинувачення не надходило. Підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироку законної сили суд не вбачає.
Керуючись частиною 3 статті 349, статтями 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статі 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі статті 71 Кримінального кодексу України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2018 року та призначити ОСОБА_4 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня приведення вироку у виконання (фактичного затримання).
Речовий докази, а саме:
-мобільний телефон марки «Wileyfox» модель Swift 2, в корпусі золотого кольору, Іmеі № НОМЕР_1 , Іmеі № 2- НОМЕР_2 , S|N: НОМЕР_3 , що переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній за належністю.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1