Справа № 565/1909/19
Провадження № 1-кп/565/202/19
14 листопада 2019 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
- захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області, кримінальне провадження №12019180050000377 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Городець, Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, водія Вараської міської філії Рівненського обласного центру зайнятості, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, на підставі угоди про визнання винуватості,-
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки військово-лікарської комісії №283 від 05.07.2014 року визнаний здоровим та придатним до військової служби. Так, згідно із ч.1 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_4 призваний на навчальні збори, згідно з наказом Рівненського ОТЦК №260-АГД від 03.10.2019 року про, що був належним чином повідомлений, та згідно із ч.9 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» особисто під розпис 01 жовтня 2019 року отримав повістку про необхідність прибуття на 05 жовтня 2019 року на 06 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 на відправку у складі команди НОМЕР_2 для проходження військових навчальних зборів. Проте, діючи умисно, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від навчальних зборів, всупереч вимогам Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності поважних причин, ОСОБА_4 05 жовтня 2019 року на 06 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , не прибув у зв'язку з чим ухилився від навчальних зборів.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.337 КК України.
30 жовтня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту даної угоди випливає, що підозрюваний та прокурор дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.337 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Окрім цього, сторонами угоди про визнання винуватості визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене з ним покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні, також просить затвердити вказану угоду і призначити узгоджене в ній покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, в обсязі підозри, дав свою згоду на призначення узгодженого виду та розміру покарання, передбаченого угодою про визнання винуватості, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене з ним покарання. Вказавши, що був присутній під час укладення угоди. Вказав, що ОСОБА_4 укладав угоду добровільно, без будь-якого тиску.
Відповідно до п.2 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.337 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 30 жовтня 2019 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.
За таких обставин, суд визнав доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 діючи умисно, будучи військовозобов'язаним ухилився від навчальних зборів, його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.337 КК України та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання. Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а розподіл процесуальних витрат необхідно провести у відповідності до вимог, передбачених ст.124 КПК України.
З врахуванням наведених обставин, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, керуючись ст.ст.100, 124, 314, 373, 374, 376, 394, 395, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 жовтня 2019 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу, в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_6