233 № 233/389/18
14 листопада 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу в об'єднаному кримінальному провадженні за матеріалами кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050380001549 від 07 грудня 2017 року та № 12017050380001095 від 07 вересня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться вищевказане об'єднане кримінальне провадження.
Від прокурора надійшло клопотання, в якому вона просила продовжити строк обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , оскільки не перестали існувати ризик переховуватися від суду та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував, та повідомив про те, що за адресою зареєстрованого місця проживання мешкають його батьки, які йому допомагають у вирішенні побутових проблем, в зв'язку з чим, в разі продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив визначити саме вказане житлове приміщення, як адресу його проживання. Крім того, зазначив, що він працевлаштувався на підприємство з по добовим графіком роботи з 7 години до 19 години. Після роботи підприємство забезпечує працівників автобусами, які доставляють працівників до дому за певним графіком руху, в зв'язку з чим до 21 години він не встигає потрапити додому.
З'ясувавши обставини справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2019 року продовжено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього певні обов'язки, серед яких не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня без дозволу суду.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
На даний час судове провадження відносно ОСОБА_4 не завершено, а строк дії ухвали суду закінчується 17 листопада 2019 року.
Враховуючи те, що судовий розгляд неможливо провести до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 17 листопада 2019 року, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 , не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в яких обвинувачується, у разі, якщо суд прийде до висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину та ряду злочинів середнього ступеня тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, а також, враховуючи ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з обвинувальними актами ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні численних корисливих злочинів проти власності, вчинених в короткий проміжок часу, суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.
Згідно з ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Враховуючи те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , були вчиненні переважно в нічний час, суд дійшов висновку про те, що такий запобіжний захід, як домашній арешт із покладенням на обвинуваченого, обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, серед яких не залишати житло у певний період доби, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в яких обвинувачується, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Судом не встановлені відомості про працевлаштування ОСОБА_4 .
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт з покладанням на обвинуваченого певних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-196, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього такі обов'язки:
1) з'являтись на виклик суду для проведення судового розгляду;
2) не відлучатися з м. Костянтинівка Донецької області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця мешкання, роботи, навчання;
3) не спілкуватись з потерпілими та свідками по вказаному кримінальному провадженню;
4) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня без дозволу суду.
Виконання ухвали доручити Костянтинівському ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.
Строк дії ухвали два місяці - по 14 січня 2020 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору негайно після її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя