Код суду 233 Справа № 233/7527/19
Вирок
Іменем України
14 листопада 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянув у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019050380001261 від 20 жовтня 2019 року) по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка, Красноармійського району, Донецької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту від 31 жовтня 2019 року під час досудового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якого залишився автомобіль ГАЗ 24, блакитного кольору. Автомобіль ГАЗ 24 постійно знаходився в гаражі, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , бо є технічно несправним. В зазначеному автомобілі у багажнику знаходилися ніж, який є коротко клинковою колючо-ріжучою холодною зброєю, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення, саморобним способом, разом з іншими інструментами.
20 жовтня 2019 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_7 , зібрався їхати за грибами та відкривши багажник автомобіля ГАЗ 24, блакитного кольору, взяв вищевказаний ніж, поклав його до своєї носимої сумки чорного кольору, яку поклав на переднє сидіння автомобіля ВАЗ 2106, д/н НОМЕР_1 та поїхав зі свого місця мешкання до с. Новополтавка, Костянтинівського р-ну, Донецької області. Біля автодороги в адміністративно - територіальних межах с. Новополтавка, Костянтинівського р-ну, Донецької області. ОСОБА_7 зібрав гриби за допомогою ножа, після чого ніж поклав до своєї носимої сумки чорного кольору, яку тримав на собі, через плече, та вирушив до м. Костянтинівка, Донецької області, де мав намір придбати продукти харчування, щоб в подальшому поїхати до доньки у с-ще Новогродівку, Покровського р-ну, Донецької області.
Рухаючись на автомобілі ВАЗ 2106, д/н НОМЕР_1 у напрямку залізничного вокзалу м. Костянтинівка, по вул. О.Тихого, м. Костянтинівка, Донецької області, приблизно о 10 годин 50 хвилин більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 було зупинено працівниками поліції, та запропоновано добровільно надати для огляду документи, які знаходились в носимій сумці чорного кольору, де також містився ніж. В період часу з 11 годин 40 хвилин до 12 годин 15 хвилин слідчим СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, в ході проведення у встановленому законом порядку огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості, біля буд. № 96 по вул. О.Тихого, м. Костянтинівка, Донецької області, ОСОБА_9 було запропоновано добровільно надати до огляду наявні у нього при собі заборонені та вилучені з обігу предмети, на що ОСОБА_7 погодився та зі своєї носимої сумки дістав та надав для огляду слідчому ніж який є: коротко клинковою колючо-ріжучою холодною зброєю, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення, саморобним способом.
Тим самим, ОСОБА_7 своїми умисними діями порушив вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №576, п.п 8, 9, 10, 11,12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року.
Такі умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, як дії, що виразились в незаконному носінні холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.
31 жовтня 2019 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019050380001261від 20 жовтня 2019 року та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності його захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_5 , зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. Крім того, вказаною угодою сторони погодили покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Згідно ст.314 ч.3 п.1 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим, в присутності його захисника, відповідає вимогам закону, не порушує законних прав чи інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він на диспансерних обліках в закладах охорони здоров'я, за місцем проживання не перебуває, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено. Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 31 жовтня 2019 року про визнання винуватості, укладеною між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності його захисника і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільного позову - не заявлено.
У зв'язку із затвердженням угоди, суд вважає за необхідне вирішити питання, щодо речових доказів та судових витрат.
Документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , з якого слід стягнути на користь держави витрати на проведення судової експертизи зброї у сумі 471 гривен 03 копійок.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Під час судового провадження заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувались та суд не знаходить підстав для їх застосування.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 жовтня 2019 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , та підозрюваним ОСОБА_5 ..
ОСОБА_5 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів та проведення судової експертизи зброї у сумі 471 (чотириста сiмдесят одна) гривен 03 копійок.
Речовий доказ: ніж, який є кротко клинковою колючо-ріжучою холодною зброєю, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення, саморобним способом, який відповідно до квитанції від 20.10.2019 року (номер книги обліку - 1154, порядковий номер 58), знаходиться в КЗРД Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1