Код суду 233 Справа № 233/7231/19
Вирок
Іменем України
14 листопада 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка, Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001021 від 23 серпня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка, Донецької області, українки, громадянки України, із неповною середньою освітою, не заміжню, працездатну, яка не працює та не навчається, раніше не судиму, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
22 серпня 2019 року у період часу з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходились за місцем мешкання своєї знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , де розпивали спиртні напої. Того ж дня, приблизно о 21 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будучи в стані алкогольного сп'яніння, пішли за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
23 серпня 2019 року приблизно о 01 годині 40 хвилин, більш точного часу не встановлено, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували в приміщенні вищевказаної квартири за місцем свого мешкання, виникла сварка на ґрунті особистих відносин, під час якої ОСОБА_5 пішов на балкон, де взяв в руки фрагмент кухонного ножа (ніж без рукоятки) з яким повернувся до зальної кімнати та наблизився до ОСОБА_4 , де притиснув ніж собі до живота та став казати останній про завдання йому удару вказаним фрагментом кухонного ножа (ніж без рукоятки). В цей час, ОСОБА_4 розізлившись на дії свого співмешканця ОСОБА_5 , почала відчувати неприязнь по відношенню до останнього, внаслідок чого, у неї виник злочинний умисел, спрямований на завдання останньому тяжкого тілесного ушкодження.
Цього ж дня, приблизно о 01 годині 45 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в зальній кімнаті квартири за вищевказаною адресою, будучи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 , правою рукою вихопила з рук ОСОБА_5 фрагмент кухонного ножа (без рукоятки), який взяла за остов та нанесла один удар в праву частину живота ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями, безпосередньо спрямованими на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_4 заподіяла ОСОБА_5 колото-різане поранення живота, з ушкодженням печінки, гемоперитонеум, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, цивільний позов заявляти відмовляється, просить призначити обвинуваченій найбільш м'яке покарання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнала у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті, пояснила, що суть обвинувачення їй зрозуміла, та вона визнає себе винною і бажає давати показання.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що 22 серпня 2019 року в період часу приблизно з 18:00 год. до 21:00 год. вона разом із своїм співмешканцем ОСОБА_5 , перебували за місцем мешкання своєї куми на святкуванні дня народження, де вони вживали алкогольні напої. Після чого вони пішли за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де приблизно о 01:40 год. 23.08.2019 року, де ОСОБА_5 в зальній кімнаті дивився телевізор, а вона на кухні займалася хатніми справа та періодично заходила до зали, після чого надивившись передач ОСОБА_5 сказав ОСОБА_4 що всі жінки «такі», між ними виник конфлікт, потім він вийшов на балкон, звідки повернувся з фрагментом ножа (без рукоятки) та сказав ОСОБА_4 , якщо вона його не кохає, то щоб вдарила його ножом, на що вона вихопила з рук ОСОБА_5 фрагмент ножа та нанесла один удар в праву частину живота. Після чого злякалася, за допомогою рушника зупиняла кровотечу, викликала швидку, та у лікарні доглядала за ним, оплачувала лікування. У вчиненому щиро каялася.
Відповідно до ч. 1 ст. 349 КПК України головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Згідно із ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд пересвідчився в тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. З'ясувавши думку прокурора, обвинуваченої ОСОБА_4 та що вони правильно розуміють зміст цих обставин, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши в судовому засіданні обвинувачену, суд дійшов до висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і її слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Провина ОСОБА_4 у вказаному кримінальному правопорушенні доведена повністю.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не заміжня, не працює, на утриманні малолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога, психіатра, фтізіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, відповідно ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставиною, відповідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_4 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, та не становить високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 819 від 06.09.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу відповідний інкримінованому правопорушенню діянню будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством, іншим хворобливим станом не страждала. Була психічно здоровою особою. В період часу, відповідний інкримінованому діянню знаходилась в стані гострої алкогольної інтоксикації. За своїм психічним станом ОСОБА_4 повною мірою могла усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, що відповідає інкримінованому діянню ОСОБА_4 в тимчасово-хворобливому стані не знаходилась. За своїм психічним станом ОСОБА_4 повною мірою могла усвідомлювати свої дії і керувати ними. Но момент нинішнього обстеження ОСОБА_4 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством, іншим хворобливим станом не страждає. Є психічно здоровою. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У час здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_4 за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії і керувати ними (під дію ст. 20 КК України «обмежена осудність» не підпадає). Но момент нинішнього обстеження ОСОБА_4 за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними (під дію ст. 20 КК України «обмежена осудність» не підпадає). За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 928 від 18.10.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу відповідний інкримінованому діянню не перебувала в стані фізіологічного ефекту (сильного душевного хвилювання). ОСОБА_4 в період часу відповідний інкримінованому діянню не перебувала в емоційному стані (стрес, фрустрації, розгубленості і ін.), яке істотно впливає на її свідомість і діяльність.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Тож, враховуючи вищенаведені обставини, та що ОСОБА_4 щиро покаялася у кримінальному правопорушенні, приймаючи до відома досудову доповідь з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченої, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що її виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи і її поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинувачену від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Відомостей щодо процесуальних витрат суду не надано.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази:
- фрагмент тканини ковдри із нашаруванням речовини бурого кольору; зразок крові ОСОБА_4 ; зразок крові ОСОБА_5 ; рушник жовтого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору; фрагмент ножа «Premier» / клинка із остовом рукоятки, з нашаруванням речовини бурого кольору; змиви з об'єктів №№ 1, 2 та витяжка з об'єкту № 1, 2, витяжка з об'єкту № 1 на ниточках марлі з контролем марлі (які зберігаються в камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 1461 від 09.10.2019 року, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 32, порядковий номер № 712) - знищити;
- рюкзак, який зберігається в камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 1454 від 27.09.2019 року, номер журналу обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 33, порядковий номер № 754 - повернути за належністю ОСОБА_4 ;
- флеш-карту «Kingston» SDCS/16 Gb, 07085-E02-F00LFTS - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відомостей щодо процесуальних витрат суду не надано.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1