єдиний унікальний номер справи 546/686/19
номер провадження 1-кп/546/58/19
14 листопада 2019 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі кримінальне провадження, відомості про яке 24.06.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170310000207, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава, громадянина України, з повною професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаного, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, раніше засуджувався:
15.12.2011 Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. 198 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;
09.10.2012 Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.12.2011 року, остаточно засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 25.06.2015 умовно - достроково на не відбутий термін 1 рік 4 місяці 3 дні,
01.04.2019 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,
23 червня 2019 року, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_4 взяв за місцем свого проживання поліетиленовий мішок та пішов до домогосподарства ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою крадіжки із господарчого сараю домашньої птиці курки «бройлера» так, як раніше був на території вказаного домогосподарства та бачив їх там.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_8 , діючи повторно, із корисливих спонукань, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом відчинення дверей, проник до сараю, де зловив та поклав до поліетиленового мішку 5 курей «бройлера» загальною вагою 12,2 кг., вартістю згідно довідки, виданої Торгово-ринковим комплексом «Алмазний» за 1 кг живої ваги курки «бройлера» 63,00 грн, на загальну суму 768,60 грн, які намагався викрасти, однак свій злочинний умисел не зміг довести до кінця із причин, що не залежали від його волі у зв'язку із тим, що був виявлений потерпілим ОСОБА_7 в момент коли виходив із господарчого сараю та в подальшому був затриманий його сусідами ОСОБА_9 та ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_4 своїми злочинними діями потерпілому ОСОБА_7 намагався заподіяти матеріальні збитки на суму 768,60 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення злочину не оспорює, розуміє зміст цих обставин, попереджений про наслідки судового розгляду на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Суду пояснив, що 23.06.2019, близько 22 години, вдома взяв мішок, пішов до подвір'я знайомого ОСОБА_10 , де в сараї почав брати бройлерів. Бройлери здійснили гвалт. ОСОБА_11 вийшов курити, почув шум, підійшов, коли він вже виходив з сараю з курьми. ОСОБА_11 почав кричати на нього, вийшла співмешканка потерпілого та викликала поліцію. Щиро кається у вчиненому, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, у письмовій заяві просив розглянути кримінальне провадження за його відсутності, при цьому зазначив, що фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорює, розуміє зміст цих обставин, попереджений про обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення щодо цих обставин.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони учасниками кримінального провадження не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Тому, суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, стосуються речових доказів, та дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого за ст. 15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України кваліфіковано правильно.
При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;
- особу обвинуваченого, який не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, у побуті характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу психічно-поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України суд визначає рецидив злочинів, так як вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.12.2011 ОСОБА_4 засуджений за злочин, передбачений ст. 198 ч.1 КК України, який не створює повторності як кваліфікуючої ознаки крадіжки, судимість не погашена та не знята.
Судом також враховується, що згідно досудової доповіді, складеної Решетилівським районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, з огляду на інформацію, що характеризує обвинуваченого, спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі неможливе. Враховуючи неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності та вчинення повторного кримінального правопорушення в період іспитового строку, орган пробації дійшов висновку про дуже високу ймовірність вчинення ОСОБА_4 повторного правопорушення, у зв'язку з чим вважає неможливим застосування соціально-виховних заходів, необхідних для позитивного впливу на його поведінку з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних правопорушень, без цілодобового нагляду та контролю.
Зурахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченого, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності та вчинення повторного кримінального правопорушення в період іспитового строку, визначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.04.2019, беручи до уваги викладений у досудовій доповіді висновок, суд вважає, що застосування до ОСОБА_4 соціально-виховних заходів, необхідних для виправлення та запобігання вчиненню повторних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції, тому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Строк покарання у виді позбавлення волі суд визначає у 3 роки з урахуванням положень ч.3 ст. 68 КК України, а також характеру, суспільної небезпеки посягання, предмета крадіжки.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.04.2019, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого не обирався. Прокурором не заявлено про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Враховуючи належну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та у суді, суд вважає можливим не застосувати до обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 349, 373-374, 484-485, 487 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком, покарання, призначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.04.2019 за ч.3 ст. 185 КК України, у вигляді шести місяців позбавлення волі, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Початок строку покарання відраховувати з дня затримання ОСОБА_4 в порядку виконання цього вироку.
Речові докази: п'ять курей породи «бройлер», які перебувають на зберіганні потерпілого ОСОБА_7 , залишити у його правомірному володінні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, направити потерпілому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1