Справа №240/133/19
Провадження № 2/263/1430/2019
13 листопада 2019 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області, у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Донецькій області, третя особа: Добропільське об'єднане Управління пенсійного фонду України Донецької області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Донецькій області, третя особа: Добропільське об'єднане Управління пенсійного фонду України Донецької області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив закрити провадження у справі №240/133/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування державної матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним з огляду на зміст рішення Верховного суду від 20.09.2019 року по справі №6866775/18.
Суд, вивчивши клопотання, що надійшло на адресу суду, виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим вказане судове рішення роз'яснює підсудність справ даної категорії, відповідно до якої пп.1,2 ч.1.ст.19 КАС України регламентує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На час звільнення позивача діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року (далі - Закон), відповідно до частини першої статті 52 якого суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді з посади є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 141 Закону, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія (частина друга статті 141 Закону).
Предметом судового розгляду у цій справі є вимога судді у відставці про стягнення з держави Україна в особі управління Державної казначейської служби в Донецькій області майнової шкоди у сумі 118 658,95 грн., завданої позивачеві внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування пенсійних виплат, що останньому завдало майнової шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб.
З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18), у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 686/6775/18 (провадження №61-42631 сво18), які також стосуються стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв'язку із прийняттям неконституційного акту.
Керуючись ч. 1 ст.19 , ч.1 ст.255 ЦПК України, пп.1,2 ч.1.ст.19 КАС України, суд,-
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Донецькій області, третя особа: Добропільське об'єднане Управління пенсійного фонду України Донецької області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддю.
Суддя Л.Г. Шатілова