Дата документу 11.11.2019 Справа № 554/7227/19
Провадження № 2/554/2420/2019
іменем України
11 листопада 2019 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Андрієнко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, стягнення заборгованості за минулий період, додаткових витрат, визнання дитини такою, що має особливі творчі здібності,-
У серпні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що є повнолітньою дочкою батьків: ОСОБА_3 (відповідача по справі) та ОСОБА_4 , після розірвання шлюбу між якими проживає з матір'ю. На даний час є студентом та навчається безкоштовно на денному відділенні Католицького університету у м.Ружемберок Словацької республіки, стипендії не отримує, а також навчається на заочному відділенні Львівської академії друкарства за контрактом. Зазначає, що через надмірну зайнятість не має змоги працювати та забезпечувати свою життєдіяльність, а тому потребує матеріальної допомоги на період навчання. Разом із тим, з настанням повноліття позивача її батько припинив сплачувати аліменти і допомоги на утримання ОСОБА_2 не надає, хоча таку можливість має, оскільки працює на авто агрегатному заводі в м.Полтаві та отримує зарплату. Зазначає, що навчання потребує додаткових витрат, оскільки згідно з укладеним договором за повний курс навчання у Львівській академії друкарства необхідно сплатити 27550,00 грн. Крім того, прожитковий мінімум в Словацькій Республіці з 01.07.2019 року на одну особу визначений 210,20 Євро на місяць, що є прожитковим мінімумом для ОСОБА_5 студента. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання позивача у зв'язку з продовженням навчання у Католицькому університеті м.Ружемберок Словацької Республіки у розмірі 1/2 від прожиткового мінімуму (210,20 Євро), що складає 105,10 Євро щомісяця до закінчення навчання або досягнення 23-х років, а зазначену суму в гривневому еквіваленті перераховувати на банківську картку Приватбанку № НОМЕР_1 по курсу Національного банку України; стягувати з відповідача ОСОБА_3 додаткові витрати на оплату навчання у Львівській академії друкарства згідно договору про надання освітніх послуг №14/зДЗ-1 від 14.08.2018 року, починаючи з вересня 2018 року до закінчення курсу навчання загальною сумою 13775,00 грн.; стягувати з відповідача 1/2 частину вартості проїзду від м.Полтава до м.Ружомберка Словацької Республіки, з м.Львова до м.Полтави за 2 поїздки в рік в прямому напрямку та 2 в рік у зворотньому напрямку на підставі документів, які визначають вартість проїзду, починаючи з червня 2018 року до закінчення навчання; стягувати з відповідача ОСОБА_3 1/2 частину вартості проживання в готелях або гуртожитках міста Львова в період навчальних сесій на підставі розрахункових документів; регулярно стягувати з відповідача ОСОБА_3 1/2 частину страхових виплат, які є обов'язковими при виїзді на навчання у ВНЗ країн Європейського Союзу, починаючи з серпня 2018 року, на підставі платіжних документів на придбання страхових полюсів та витрат на лікування як в Україні, так і за межами України.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2019 року зазначена позовна заява прийнята до провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі (а.с.23-24).
Судом направлений запит в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, та згідно відомостей довідки про реєстрацію місця проживання від 28.08.2019 року вих. №16-20/20075, виданої відділом реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб управління державної реєстрації Полтавської міської ради, за наявними обліками Реєстру територіальної громади виконавчого комітету Полтавської міської ради зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_1 (а.с.22, 35).
06 вересня 2019 року позивачем ОСОБА_2 заявлено про відвід головуючому судді, про що надано до суду відповідну письмову заяву (а.с.36).
Ухвалою суду від 09.09.2019 року заявлений позивачем відвід судді визнано необґрунтованим; зупинено провадження у справі до вирішення відводу іншим суддею (а.с.41, 42-43).
11 вересня 2019 року ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави Савченко Л.І. в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Андрієнко Г.В. по даній цивільній справі відмовлено (а.с.49-50).
02 жовтня 2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.
02 жовтня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Головного управління ДФС у Полтавській області інформацію про доходи ОСОБА_3 за період з 2018 по 2019 роки (а.с.83).
Протягом розгляду справи представником позивача ОСОБА_1 неодноразово доповнювались та уточнювались позовні вимоги (а.с.44, 59-61, 97-100, 108-110, 130).
Так, на підставі викладених у первісній позовній заяві, а також наданих розрахунків додаткових витрат просив стягнути з відповідача додаткові витрати у сумі 53058,87 грн. на покриття сплачених коштів в період підготовки до вступу до вищих навчальних закладів, а також навчання і до набуття позивачем повноліття. За підрахунками представника позивача такі витрати ОСОБА_2 складаються з: транспортних витрат у розмірі 7728,65 грн.; медичних, страхових витрат, навчання на курсах словацької мови та інших витрат - 12706,50 грн.; плати за навчання на першому курсі за спеціальністю «дизайн» згідно з договором від 14.08.2018 року за 2018-2019 навчальні роки - 5510,00 грн.; додаткові витрати у EURO (Євро) за місцем знаходження Католицького університету у Словаччині - 1108,67 Євро; додаткові витрати у EURO (Євро) за договором від 02.02.2018 року про надання послуг з вступу позивача до Університету - 1250,00 Євро або за курсом НБУ на 02.02.2018 року - 43750,00 грн. Вважає, що відповідач ОСОБА_3 має відповідно до ст.199 СК України повернути 1/2 частину таких додаткових витрат.
До суду надано уточнену позовну заяву, з визначеною ціною позову 83259,00 грн. У доповнення до вже зазначених доводів вказано, що відповідач, як і мати позивача мають нерухомість, у разі надання в оренду якої можливо отримати дохід та надавати матеріальну допомогу позивачу на період навчання. Вказано, що дружина відповідача офіційно працевлаштована та отримує зарплату близько 15 тис.грн. на місяць, разом з відповідачем та повнолітнім сином проживають в квартирі батька ОСОБА_3 . Крім цього, відповідач має земельну ділянку, грошовий вклад у банку, тобто має можливість сплачувати аліменти у сумі згідно з наведеними розрахунками. Крім того, оскільки з моменту повноліття дочки відповідач добровільно аліменти не сплачував, у зв'язку з цим у нього, на думку сторони позивача, утворилась заборгованість перед дочкою за період квітень (16 днів), травень-вересень, а також жовтень (14 днів) у сумі 21336,00 грн. Крім того, додаткові витрати, пов'язані з хворобою ОСОБА_2 , її лікуванням та особливими обставинами, а саме розвитком її художніх здібностей і навчанням у вищих навчальних закладах Словаччини та України художньо-мистецького профілю складають 61922,20 грн. З урахуванням викладеного, в уточненій редакції позову просить: стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки, яка продовжує навчання, щомісячно до досягнення нею 23-х років у розмірі 1/2 від 210,20 Євро або 2958,60 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 3556,10 грн. додаткових витрат щомісячно, починаючи з 15 квітня 2019 року, перераховуючи їх на відповідну банківську картку; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість зі сплати аліментів за минулий період (квітень-жовтень 2019 року) у розмірі 21336,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 61922,20 грн. додаткових витрат, перерахувавши їх на відповідну банківську картку; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду - виготовлення доручення на представництво в суді представником ОСОБА_1 в сумі 494,00 грн. (а.с.44, 97-100).
Крім того, представник позивача доповнив позов позовною вимогою, за змістом якої просив визнати, що ОСОБА_2 є дитиною з особливими творчими здібностями, в обґрунтування чого надав докази (копії дипломів, грамот, свідоцтв, подяк, додатку до атестата, чеків, квитанцій) та зазначив, що вона навчається у двох навчальних закладах одночасно, де особливості навчальних програм вимагають постійних додаткових витрат на переїзди, тимчасове та постійне проживання, придбання художньої атрибутики та електронної техніки та ін. (а.с.130).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином за останньою відомою адресою проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву до суду не надходили.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди сторони позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в судовому порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини проголошено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Рівності прав і обов'язків батьків стосовно дітей необхідно дотримуватися незалежно від наявності або відсутності шлюбу між ними.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.1990 року, ратифікована Україною 27.02.1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення СК України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959, Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст.7 СК України.
Право дитини на утримання від своїх батьків має самостійний характер і не залежить від існування формально закріпленого зв'язку між останніми. Обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано (ст.141 СК України).
Судом установлено, що позивач по справі ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком є ОСОБА_3 - відповідач у справі, а матір'ю є ОСОБА_6 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Октябрського районного у м.Полтаві управління юстиції від 14 травня 2001 року, про що внесено відповідний актовий запис №359 (а.с.8).
Відповідач ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 перебували з 30.09.2000 року у зареєстрованому шлюбі між собою та відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Октябрського районного управління юстиції м.Полтави від 14.12.2004 року, вказаний шлюб було розірвано (а.с.7, 19).
На даний час повнолітня ОСОБА_2 зареєстрована разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 (а.с.6, 9) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки КП ГЖЕД-5 №304 від 17.09.2009 року, а також копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №5312-447124-2017 від 10.05.2017 року (а.с.6, 9). Батько разом з сім'єю не проживає.
За позовними вимогами позивач просить стягувати з відповідача аліменти до закінчення навчання у Католицькому університеті м.Ружемберок Словацької Республіки.
Згідно з копією довідки Католицького університету м.Ружемберок Словацької Республіки від 07.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно є студентом 1-го курсу денної форми навчання вказаного навчального закладу, бакалавр, зі стандартною тривалістю навчання терміном 3 роки; запис до 1-го курсу був виконаний 25.09.2018 року (а.с.4, 5, 20).
Крім того, згідно з договором №14/зДЗ-1 про підготовку фахівців з вищою освітою від 14.08.2018 року вбачається, що між ОСОБА_2 (замовником) та Українською академією друкарства (виконавцем) укладено договір про надання освітніх послуг, за предметом якого виконавець взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання на заочній формі навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму «культура і мистецтво» за спеціальністю «дизайн» терміном до 2024 року; загальна вартість навчання складає 27550,00 грн. (а.с.12, 13, 20).
Відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Як зазначено в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, аналіз змісту ст.198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).
Згідно з ч.1 ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки на період її навчання не надає, однак має змогу надавати матеріальне утримання, та оскільки відповідачем не надано суду доказів протилежного, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки на період її навчання.
При визначенні розміру аліментів суд на підставі ст.182 Сімейного кодексу України бере до уваги матеріальний стан сторін, те, що відповідач має працездатний вік, водночас, відсутні відомості щодо його захворювань, аліментних зобов'язань щодо неповнолітніх дітей тощо.
При цьому відповідно до ч.2 ст.200 Сімейного кодексу України судом враховується обов'язок та можливість утримання повнолітньої дитини в період навчання також і матір'ю позивача - ОСОБА_4 , на яку законом теж покладений обов'язок щодо надання відповідної матеріальної допомоги.
Так, з наданих до суду відомостей, ОСОБА_4 зареєстрована як безробітна в Дарницькій районній філії Київського міського центру зайнятості з грудня 2018 року по червень 2019 року, а також з червня 2019 року по теперішній час, отримувала й отримує відповідний дохід, що за період з 11.12.2018 року по 13.06.2019 року в загальному розмірі складав 45086,75 грн., а з 18.06.2019 року по 31.07.2019 року - в розмірі 11357,73 грн., що вказує на можливість останньої надавати матеріальне утримання дитині (а.с.69, 70, 103, 104).
Отже, при визначенні розміру аліментів суд на підставі ст.182 Сімейного кодексу України бере до уваги матеріальний стан сторін, а також що повнолітня дочка відповідача продовжує навчання для здобуття вищої освіти, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач може надавати своїй дитині.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Разом із тим, суду не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_3 , 1974 р.н. на даний час має постійний дохід (заробітну плату).
Згідно з відомостями з ДРФО ДПС України ОСОБА_7 в період з 01.01.2018 року по 30.06.2019 року отримував заробітну плату за офіційним місцем роботи лише у 2018 році, а з кінця 2018 року та протягом 2019 року отримував соціальні виплати з Полтавського міського центру зайнятості (а.с.92).
Разом із тим, відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №185776330 від 21.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності квартира загальною площею 35,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0207 га, для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_3 1 АДРЕСА_4 2 частини земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок за тією ж адресою на праві спільної часткової власності; 1/2 частини квартири загальною площею 63,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 на праві спільної часткової власності (а.с.116-121).
Крім того, згідно з копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №32077277 від 08.01.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві власності 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; другим співвласником зазначено ОСОБА_8 (а.с.17, 18).
За таких обставин, з огляду на фактичні обставини справи та норми закону, якими вони врегульовані, суд вважає, що стягнення аліментів з відповідача у розмірі 3000,00 грн. на утримання дочки є обґрунтованим та саме вказаний розмір є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини.
При цьому при визначенні розміру аліментів суд не бере до уваги посилання позивача на норми законодавства, що регулюють прожитковий мінімум у Словацькій Республіці (а.с.10), оскільки вони не є джерелом права.
Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої суд зазначає про таке.
Так, позивач ОСОБА_2 , зазначаючи про відсутність з боку батька достатньої матеріальної допомоги, просить стягнути з нього додаткові витрати на її утримання.
Положеннями ст.150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.
В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Так, позивачем в обґрунтування заявлених вимог надано документи про здійснені додаткові витрати за період протягом підготовки ОСОБА_2 до вступу до вищих навчальних закладів, а також в період навчання, а саме копії товарних чеків, проїзних документів, фіскальних чеків та квитанцій тощо (а.с.15-16, 62-68, 71, 73-81, 105-107, 114-115) на здійснення оплат різного характеру, серед яких, медичне обстеження, лікування та страхування (7130,28 грн.), розвиток здібностей з художнього мистецтва, курси іноземної мови (5093,90 грн.), оплата проживання (15599,45 грн.), оплата навчання (5510,00 грн.), плата за вступ до університету (43750,00 грн.), обладнання та приладдя для навчання (28835,56 грн.), транспортні витрати (8552,40 грн.), стверджуючи, що останні спрямовані для задоволення потреб дитини. У зв'язку з цим просить стягнути з позивача разово за минулий період 61922,20 грн., що складає 1/2 розміру цих витрат, а також 3556,10 грн. додаткових витрат щомісячно (а.с.108-110).
Суд зазначає, що згідно з правовим висновком, викладеному у постанові Верховного суду України від 24.02.2016 року у справі № 6-1296цс15, роз'яснено, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, Верховний суд України дійшов до висновку, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст.185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу.
З огляду на викладене, та враховуючи, що витрати на навчання не відносяться до додаткових і охоплюються загальними потребами, на забезпечення яких з відповідача судом вирішено стягувати аліменти на утримання позивача, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Щодо вимог позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів за минулий період (квітень-жовтень 2019 року) у розмірі 21336,00 грн. суд вважає, що стороною позивача не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вказаної заборгованості. Разом із тим, відсутні будь-які інші відомості про заборгованость зі сплати аліментів. Крім того, якщо є борг, який зафіксований державним виконавцем і не оспорюється, то додатково судове рішення з цього приводу не виноситься.
Щодо вимоги про визнання дитини такою, яка має особливі творчі здібності, суд зазначає, що об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться в ст. 16 ЦК України.
Разом із тим, стороною позивача не доведено, що вказане право ОСОБА_2 є порушеним, невизнаним або оспореним та для вирішення предмету спору, який виник з аліментних зобов'язань відповідача, існує необхідність застосування саме такого способу захисту, обраного позивачем.
Щодо заявлених вимог позивача про стягнення понесених витрат на виготовлення доручення на представництво в суді представником ОСОБА_1 в сумі 494,00 грн. суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Представником були надані копія довіреності від 07.09.2019 року на представництво інтересів позивача в суді (а.с.39), а також документи (довідка та квитанція), що підтверджують оплату дій щодо її реєстрації та нотаріального посвідчення довіреності в загальному розмірі 494,00 грн. (а.с.46).
Однак, витрати на реєстрацію та нотаріальне засвідчення довіреності не відносяться до судових витрат в розумінні цивільного процесуального закону, а тому суд приходить до висновку, що такі витрати стягненню не підлягають.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
За змістом ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
На підставі вищевикладеного, з огляду на фактичні обставини справи та норми закону, якими вони врегульовані, оцінивши докази в їх сукупності та взаємному зв'язку, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з 09 серпня 2019 року і до припинення навчання, а саме до 30.06.2021 року.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач при подачі до суду матеріалів позовної заяви була звільнена від сплати судових витрат на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема 768 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, згідно з ст.ст.182, 185, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, стягнення заборгованості за минулий період, додаткових витрат, визнання дитини такою, що має особливі творчі здібності, задовольнити частково.
Стягнути аліменти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Полтава, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) щомісячно на період навчання, починаючи стягнення з 09 серпня 2019 року і до припинення навчання, а саме до 30.06.2021 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_6 , виданий 04.05.2017 року, орган, що видав 5312, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 12 листопада 2019 року.
Суддя: Г.В. Андрієнко