Дата документу 11.11.2019 Справа № 553/2549/18
Провадження № 2/554/743/2019
(заочне)
11 листопада 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
при секретарі - Зайцевій Я.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, у якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 06 червня 2018 року № 4880 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 44 544,45 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на ї користь, кошти стягнуті у період з серпня по листопад 2018 року за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 06 червня 2018 року № 4880, на підставі виконавчих документів, в розмірі 4 824,12 грн. та стягнути судові витрати в розмірі 1 762,40 грн.
В обґрунтування даного позову ОСОБА_1 зазначає, що 14 жовтня 2013 року вона підписала з АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» Пропозицію укласти кредитний договір та договір страхування № СР-5237075, строком на 48 місяців, відповідно до якого вона отримала кредит в сумі 22880 грн., в тому числі: на загальні споживчі цілі - 20000 грн., в оплату Договору страхування - 2880 грн. Розмір комісії за обслуговування кредиту 2,60 %, розмір процентної ставки - 10% річних. Відповідно до зазначеного договору Банком відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 на ї ім'я. На вказаний рахунок банком перераховані кредитні кошти в сумі 20000 грн. З листопада 2013 року по серпень 2014 року, нею щомісячно з метою погашення кредиту вносилися кошти на рахунок банку № НОМЕР_2 , всього внесено 13060 грн. Останній платіж здійснила 18.08.2014 року. У серпні 2018 року дізналась що з неї стягнуто 44 544,45 грн. на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по вказаному вище кредитному договору, на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06 червня 2018 року № 4880. З вказаним виконавчим написом не згодна, вважає, що нотаріус не дотримався актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості. Зокрема, між позивачем та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» жодних договірних відносин не виникало. Із вказаною сумою заборгованості позивач не згодна, оскільки не розуміє яким чином і виходячи із яких розрахунків її було вирахувано. Виконавчий напис вчинено нотаріусом поза межами строку позовної давності.
Посилаючись на вказані обставини, позивач вимушена звернутись до суду із позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 20 грудня 2018 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 10 липня 2019 року закрито підготовче провадження та справи призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який про час та дату судового засідання повідомлений належним чином за останнім відомим місцем знаходження, в судове засідання повторно свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили, відзив не надано.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.в судове засідання не завилась, направила заяву про розгляд справи у її відсутність.
З письмової згоди позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним доказам, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст.5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» підписано Пропозицію укласти кредитний договір та договір страхування № СР-5237075, строком на 48 місяців, відповідно до яких вона отримала кредит в розмірі 22880 грн., з яких: на загальні споживчі цілі - 20000 грн., в оплату договору страхування - 2880 грн. Вказаним договором встановлено розмір комісії за обслуговування кредиту 2,60 %, розмір процентної ставки - 10% річних. Відповідно до зазначеного договору банком відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 і на вказаний рахунок банком перераховані кредитні кошти в сумі 20000 грн. ( а.с.12-15, 16).
06.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4880, на підставі якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованість за кредитним договором № GP-5237075 від 14.10.2013 року в сумі 44544,45 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 18833, 15 грн., прострочена заборгованість за комісією - 22485, 1 грн., прострочена заборгованість за процентами - 3226, 2 грн., за вчинення виконавчого напису - 430 грн. (а.с.82).
Виконавчий напис вчинено на підставі наступних документів: копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ «Перший Український міжнародний банк», копій установчих документів ПАТ «Перший Український міжнародний банк», копії витягу з наказу від 24.07.2015 року № 749 ОС, довіреності ПАТ «Перший Український міжнародний банк», заяви ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про вчинення виконавчого напису, копії паспорту громадянина України представника банку, виписки з розрахунку заборгованості за договором, кредитного договору (пропозиції укласти договори (оферти) та письмово вимоги (повідомлення) ( а.с. 83 - 108).
25.07.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. було винесено постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 в межах виконання виконавчого напису №4880 від 06.06.2018 року (а.с.30-31).
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Так, згідно пункту 1 постанови постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передбачену або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставне майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до п. 2.3. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012 року № 296/5, визнано, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Отже, виконавчий напис може бути виданий лише за умови, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості та за наявності доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Так, як вбачається з матеріалів справи, приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису банком було надано Виписку з розрахунку ОСОБА_1 , яка не містить посилання на період з якого виникла заборгованість, детальних розрахунків заборгованості в контексті зі строками її погашення. В ній лише зазначені загальні суми заборгованості. Таким чином, дана виписка не може бути тим документом, який містить відомості про безспірність заборгованості ОСОБА_1 .
З викладеного стає незрозумілим чому за виконавчим написом стягнення здійснюється за період саме з 24 травня 2017 року.
При цьому, у наданих приватному нотаріусу копіях документів, відповідно до яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис, не міститься доказів отримання боржником вимоги (повідомлення), яка була адресована ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження того, що позивач був вчасно проінформованим про наявність заборгованості та позбавлений можливості оспорити вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк», або їх добровільно виконати, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку або позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв'язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безпірними.
Більш того, приватному нотаріусу також не було надано і документів, що підтверджують право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 , зокрема договір уступки права вимоги, договір приєднання тощо.
На підставі вище викладеного, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що наявні у нотаріуса документи, на час вчинення ним виконавчого напису, не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором, а також нотаріусом не було належним чином дотримано і самого порядку вчинення виконавчого напису, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст.12 ЦПК України ,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Згідно ст.77ЦПК України, належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки суду не надано належним чином оформлених детальних розрахунків заборгованості за договором № GP-5237075 від 14.10.2013 року, належних доказів стягнутої суми з ОСОБА_1 у період з серпня по листопад 2018 року за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 06 червня 2018 року № 4880, то у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Тому суд вирішує питання судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265,268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 06 червня 2018 року № 4880 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 44 544,45 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 користь судові витрати в розмірі 882, 20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м.Полтави за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», м.Київ, вул.Андріївська, 4.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 14 листопада 2019 року.
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.