Справа № 543/1374/18
Провадження № 2/539/328/2019
23 жовтня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Іващенка Ю.А.,
при секретарях - Мирна Т.Ф., Павличенко О.А.,
з участю : представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи : приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненко Оксана Олександрівна, ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення,
05 грудня 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
У позовній заяві ОСОБА_6 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Оржиця Оржицького району Полтавської області помер ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Заріг Оржицького району Полтавської області.
Останнє місце проживання спадкодавця ОСОБА_9 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_9 залишилося спадкове нерухоме майно, в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за вище вказаною адресою.
На випадок смерті ОСОБА_9 склав заповіт на частину спадкового майна та призначив своїми спадкоємцями - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Решта спадкового майна, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , яке не охоплено заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Спадкоємці першої-третьої черг за законом у померлого відсутні.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_6 , позивач у справі, прийняв спадщину ОСОБА_9 як спадкоємець четвертої черги за законом, тобто як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, про що подав письмову заяву до приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О. О.
В подальшому, приватним нотаріусом Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О. О. запропоновано позивачу надати докази на підтвердження факту його проживання з померлим ОСОБА_9 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини або рішення суду про встановлення зазначеного факту.
Документи на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини у ОСОБА_6 . відсутні, оскільки з огляду на характер їх взаємовідносин, які між ними склалися, документально підтверджувати факт сумісного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за необхідне не вважали.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у справі № 543/1278/17 встановлений факт того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_9 проживав однією сім'єю в селищі Оржиця Оржицького району Полтавської області з ОСОБА_6 з 01 листопада 2002 року до 08 травня 2017 року.
У зв'язку з оскарженням ОСОБА_4 . зазначеного рішення суду, постановою Апеляційного суду Полтавської області від 26.07.2018 р. у зв'язку з виникненням спору заява ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, подана в порядку окремого провадження залишена без розгляду.
З метою захисту своїх невизнаних спадкових прав позивач вимушений в порядку позовного провадження звернутися до суду з позовом про встановлення факту його проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Прохав суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 з 01 листопада 2002 року по 08 травня 2017 року, тобто упродовж 14 років 6 місяців 7 днів.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, прохала позов задовольнити, обгрунтовувала позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, вважала його обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_2 , яка за власною згодою також була допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що ОСОБА_9 вона знала давно. Після того як померла його мати він перейшов жити до ОСОБА_6 . Тоді дружина ОСОБА_6 була дуже слаба. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 жили як одна сім'я, вели спільне господарство. Потім дочка забрала дружину ОСОБА_6 до себе, а ОСОБА_6 із ОСОБА_9 продовжували жити разом. ОСОБА_9 казав, що він побився з братом і тому перейшов проживати до ОСОБА_6 . У ОСОБА_9 був борг за газ, іноді він навідувався до своєї хати. Вона не знає такого, щоб інші родичі за ОСОБА_9 доглядали. Похованням ОСОБА_9 займалася вона і ОСОБА_6 , бо земельна ділянка, належна ОСОБА_9 перебувала в оренді у її сина. Коли ОСОБА_6 отримав гроші ОСОБА_9 за пай, то цікавився встановленням пам'ятника для ОСОБА_9 ОСОБА_6 і ОСОБА_9 весь час проживали разом. Після смерті ОСОБА_9 у його будинку проживає її син ОСОБА_10 ОСОБА_6 казав, що в будинку ОСОБА_9 зірвали двері, а тому він попросив щоб ОСОБА_10 там проживав в якості сторожа. Син там проживає разом зі своєю сім'єю. На той час, коли ОСОБА_9 став проживати у ОСОБА_6 , останній проживав з дружиною ОСОБА_8 .
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав, вважав його обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_3 , який за власною згодою також був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що відповідно до заповіту ОСОБА_9 він успадкував земельний пай, який належав останньому. По суті позову пояснив, що ОСОБА_6 проживав однією сім'єю з ОСОБА_9 як батько із сином. За життя ОСОБА_9 працював у нього на тракторі, земельний пай ОСОБА_9 знаходився в нього в оренді. ОСОБА_6 брав кошти за пай ОСОБА_12 і за них здійснив поховання ОСОБА_9 , коли той помер. Коли ОСОБА_9 захворів, то він возив його до лікарні. Родичів ОСОБА_9 біля нього ніяких не бачив. Коли помер ОСОБА_9 , то намагались додзвонитись до ОСОБА_4 , однак ті на дзвінки не відповідали.
Відповідач ОСОБА_4 . проти задоволення позову ОСОБА_6 заперечував, вважає його необґрунтованим, оскільки ОСОБА_9 проживав сам, ніколи про ОСОБА_6 не розповідав. Вони, як родичі, його навідували і він до них приїздив. ОСОБА_3 взяли на себе поховання ОСОБА_9 , відрахувавши витрати із орендної плати за пай. Коли ОСОБА_9 хворів, то його родичі передавали йому передачі.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Вважає, що позивачем не надано суду жодного доказу спільного проживання із спадкодавцем, ведення ними спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і тому подібне. Довідки Оржицької селищної ради, надані позивачем, навпаки свідчать про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 взагалі проживали за різними адресами. І коли померла мати ОСОБА_9 , то він уже був повнолітнім і опіки ОСОБА_6 не потребував. На даний час в будинок, належний ОСОБА_9 , вселився син ОСОБА_2 Рахунок щодо пам'ятника, наданий ОСОБА_6 , це намір в майбутньому його придбати, однак не свідчить про його придбання. Наданий ОСОБА_6 рахунок на оплату ритуальних послуг також не заслуговує на увагу, оскільки дата, зазначена на ньому вже після проведення поховання. Те ж саме стосується і придбання продуктів харчування.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, пор причини неявки суд не повідомляла.
Третя особа по справі приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О.О. звернулась до суду з заявою в якій прохала справу розглядати без її участі, проти задоволення позову не заперечує.
Третя особа по справі ОСОБА_8 також звернулась до суду з заявою в якій прохала справу розглядати без її участі, прохала позов задовольнити. Вона підтримує та підтверджує викладені в позові обставини.
Вислухавши сторони, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків.
На підставі доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Оржиця Оржицького району Полтавської області помер ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Заріг Оржицького району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т.1 а.с.16).
Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина.
З матеріалів справи вбачається, що до приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненка О.О. із заявам и про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_9 , крім ОСОБА_6 , звернулися наступні особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (т.1 а.с.78).
Позивач по справі ОСОБА_6 вважає, що у встановлений законом шестимісячний строк він прийняв спадщину після ОСОБА_9 , як спадкоємець четвертої черги за законом, тобто як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, про що подав письмову заяву до приватного нотаріуса.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що ОСОБА_6 її сусід, проживає поруч з нею. ОСОБА_6 жив разом із ОСОБА_9 близько п'яти років. ОСОБА_9 допомагав ОСОБА_6 по господарству. ОСОБА_9 пішов жити до ОСОБА_6 , оскільки знав його раніше та залишився сам. Жив у нього як син. Потім ОСОБА_9 захворів. ОСОБА_6 допомагав ОСОБА_9 коли той хворів, а коли ОСОБА_9 помер - допомагав в його похованні. Також свідок пояснила, що ОСОБА_6 ходив до ОСОБА_9 і ОСОБА_9 ходив до ОСОБА_6 додому. ОСОБА_9 жив у ОСОБА_6 вдома, там теж жила і дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_8 . У 2003 році ОСОБА_9 . залишився сам. У ОСОБА_9 був земельний пай, більше ніяких доходів у нього не було. У ОСОБА_6 був земельний пай і пенсія. ОСОБА_9 у ОСОБА_6 не приписувався.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона живе недалеко від ОСОБА_6 Знає, що він проживав разом з ОСОБА_9 Вони вели спільне господарство, разом робили ремонти, близько 15 років проживали спільно. ОСОБА_6 відносився до ОСОБА_9 як до рідного сина. Коли ОСОБА_9 лікувався, то ОСОБА_6 допомагав йому. У сім'ї ОСОБА_6 рідних дітей не було. ОСОБА_6 мав дохід з оренди за земельний пай та пенсії. У ОСОБА_9 також був земельний пай. Кошти у них були спільні. Похованням ОСОБА_9 займався ОСОБА_6 Приблизно з 2004 року ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проживали разом. На цей час ОСОБА_9 був одружений. Вона бувала вдома у ОСОБА_6 Знає, що ОСОБА_9 спав у ОСОБА_6 на кухні на дивані, інколи ОСОБА_9 і додому ходив, на своє дворище, також ОСОБА_9 обробляв свій огород. ОСОБА_6 давав ОСОБА_9 кошти для сплати комунальних платежів.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, що він є сусідом ОСОБА_6 , вони з дитинства проживали на одній вулиці. Певний період часу ОСОБА_9 та ОСОБА_6 почали проживати спільно. Вони тримали господарство. Оскільки ОСОБА_6 був приблизно на 20 років старшим за ОСОБА_9 , то відносини у них були як у батька і сина. Якийсь період він разом працював із ОСОБА_9 Коли ОСОБА_9 помер, то з'явилися його родичі, хоча за життя він родичам був не потрібен і він не знав, що у ОСОБА_9 є родичі. Коли померла мати ОСОБА_9 , то він став проживати разом з ОСОБА_6 . Поховання ОСОБА_9 організовував приватний підприємець ОСОБА_3 . На похоронах був і ОСОБА_6 Будинок ОСОБА_9 розташований недалеко від будинку ОСОБА_6 і ОСОБА_9 проживав у ОСОБА_6 ОСОБА_9 одружений не був, дітей у нього не було. Його рідний брат ОСОБА_19 помер раніше за ОСОБА_9 Коли у ОСОБА_9 рідні померли, то він перейшов проживати до ОСОБА_6 , який проживав зі своєю дружиною, а його будинок залишався стояти пустим. ОСОБА_6 був одружений більше 20 років. Дочка ОСОБА_6 забрала до себе його дружину близько п'яти років назад, щоб доглядати за нею.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав покази, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 спільно проживали два чи три роки. Знає, що вони разом заготовляли дрова, ОСОБА_6 готував їжу. Жили вони однією сім'єю. У ОСОБА_6 є дві нерідні дочки - вони діти його дружини ОСОБА_8 ОСОБА_6 запрошував ОСОБА_9 жити у нього, хоча у ОСОБА_9 був і власний будинок. ОСОБА_9 . взимку ночував у ОСОБА_6 , спав у нього в кухні на дивані. ОСОБА_9 офіційно не працював, був не одружений. Похованням ОСОБА_9 займалися ОСОБА_3.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 суду пояснила, що вона проживала поряд з ОСОБА_9 коли той пішов жити до ОСОБА_6 , оскільки в належному йому будинку були погані умови, не було ні води, ні газу. ОСОБА_9 став проживати у ОСОБА_6 після того як не стало у нього матері і брата. Який період часу вони проживали разом вона сказати не може, але коли ходила до ОСОБА_6 то ОСОБА_9 знаходився там. ОСОБА_6 займався похованням ОСОБА_9 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що відповідач по справі ОСОБА_4 - його син. ОСОБА_9 був його рідним племінником. Хату ОСОБА_9 допомагав він будувати. ОСОБА_23 - мати ОСОБА_9 , була його рідною сестрою. ОСОБА_9 проживав у с. Заріг до 6 років, потім ОСОБА_9 проживав в Оржиці. Із племінником він спілкувався і опікувався ним. Після смерті матері ОСОБА_9 проживав у себе вдома, працював, мав засоби для існування, обробляв собі огород. Сестра (мати ОСОБА_9 ) померла у 2002 році. Після її смерті він спілкувався з племінником, але про свій стан здоров'я ОСОБА_9 нічого йому не казав. Після смерті сестри він постійно бував у ОСОБА_9 З 2013 року у ОСОБА_9 він вже не бував через власну хворобу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_3 поряд з ОСОБА_9 , який проживав по АДРЕСА_1 з 1985 року. ОСОБА_9 постійно, до дня смерті проживав сам у своєму будинку, обробляв огород. До ОСОБА_6 ОСОБА_9 ходив, там вживав спиртні напої, про це розповідав сам ОСОБА_9 , говорив, що він був «гінцем» у ОСОБА_6 Зараз у будинку ОСОБА_9 проживає брат відповідача ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_4 з 1997 року по сусідству з ОСОБА_9 , якого добре знав. ОСОБА_9 проживав у себе вдома, мав засоби для існування, садив огород. ОСОБА_9 то працював, то не працював, але в нього були земельні ділянки, які він здавав в оренду і отримував за них кошти. У ОСОБА_6 ОСОБА_12 не проживав, весь час знаходився у себе вдома.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_6 є його товаришем. Коли померли батьки у ОСОБА_9 , то брати ОСОБА_6 і ОСОБА_27 жили погано і ОСОБА_9 часто сходив з дому та став проживати у ОСОБА_6 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . вели спільне господарство, у них був спільний побут, прожили вони разом близько 17 років. ОСОБА_27 виніс все з дому, бо зловживав алкоголем.
Таким чином, проаналізувавши показання вищезазначених свідків, які є суперечливими, суд вважає, що такі показання свідків з урахуванням також наявних по справі письмових доказів не є достатніми доказами на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_9 із ОСОБА_6 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини з огляду на наступне.
Так, згідно довідки, наданої Оржицькою селищною радою від 01.12.2017 року, останнє місце проживання ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17).
Згідно вищевказаної довідки позивач ОСОБА_6 , 1952 р.н. зареєстрований в АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_8 , 1951 р.н.
Також з даної довідки вбачається, що документів (повідомлень, довідок, актів, висновків тощо) про фактичне проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 однією сім'єю з ОСОБА_6 в житловому будинку по АДРЕСА_2 , а також перебування ОСОБА_9 на утриманні ОСОБА_6 - в Оржицькій селищній раді немає (а.с.17).
Згідно облікових карт об'єкта погосподарського обліку Оржицької селищної ради за 2011-2015 роки та за 2016 - 2020 роки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 187-192).
Суд вважає, що обставини щодо надання допомоги та піклування позивачем про ОСОБА_9 не підтверджують факту наявності між ними відносин, які притаманні сім'ї.
Матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин, які свідчать про проживання ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_6 , однією сім'єю щонайменше п'ять років, що давало б підстави для визнання позивача спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_9 , оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що між ним та ОСОБА_9 протягом останніх п'яти років до часу відкриття спадщини склалися відносини, що притаманні сім'ї, не доведено наявності усіх наведених вище фактів у їх сукупності, а отже відсутні передбачені статтею 1264 ЦК України підстави для визнання позивача спадкоємцем останньої четвертої черги.
Дані висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 року по справі №461/4689/15-ц.
Доводи позивача ОСОБА_6 , що обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, підтверджуються рахунком про надання ритуальних послуг, накладною на поминальний обід, рахунками на оплату пам'ятника, замовленого ОСОБА_6 , не заслуговують на увагу, оскільки вони не є доказами, що підтверджують факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_9 протягом п'яти років до дня відкриття спадщини. (т.1 а.с. 28-31).
При вирішенні спору суд також враховує, що позивач як станом на час розгляду справи, так і попередні роки, фактично зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_8 , а померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , тобто за іншою адресою.
Позивач ставить вимоги щодо визнання факту його спільного проживання із ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 область з 01 листопада 2002 року по 08 травня 2017 року, однак в судовому засіданні було встановлено, що у листопаді 2002 року позивач був одружений, проживав та був зареєстрований за даною адресою зі своєю дружиною ОСОБА_8 , тобто позивач, як на той час, так і станом на час смерті ОСОБА_9 і станом на час розгляду справи мав іншу сім'ю, яку складали він та його дружина ОСОБА_8 Наявність сімейних відносин у відповідності до положень СК України позивача із власною дружиною у даний період часу не заперечували та не спростували в судовому засіданні і учасники справи.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Тому не спростовує вищезазначених висновків суду і та обставина, що з певного періоду часу дружина позивача ОСОБА_8 стала проживати за іншою адресою, тобто окремо від позивача, хоча залишається зареєстрованою за місцем проживання свого чоловіка. При цьому суд враховує, що як зазначили допитані в судовому засіданні свідки, ОСОБА_8 з поважних причин змінила місце проживання, а саме стала проживати у доньки у зв'язку зі станом свого здоров'я та необхідністю отримання належного догляду.
При цьому, позивачем взагалі не ставиться питання про те, що ОСОБА_9 був членом його ОСОБА_6 та ОСОБА_8 сім'ї.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем не надано достатніх доказів того, що ОСОБА_6 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним бюджетом, побутом, що вони мали взаємні права та обов'язки.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_6 (адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ,), ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 (адреса місця проживання: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_9 ), треті особи: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області Черненко Оксана Олександрівна (адреса місця знаходження: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса місця проживання АДРЕСА_11) про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко