Провадження № 2/537/1075/2019
Справа № 537/3869/19
13.11.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Відділу ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 ; зобов'язати відділ ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради в Полтавській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 , в якому позивач зареєстрований та проживає зі своєю родиною. У 2019 році позивач дізнався, що в ньому зареєстрована ОСОБА_2 , яка з моменту набуття ним права власності на будинок, а саме з 2015 року, ніколи в зазначеному будинку не проживала. За викладених обставин, позивач вважає, що відповідач не має право на користування належним йому будинком, у зв'язку із чим і вимушений звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, не надала до суду пояснень про причини неявки.
Представник третьої особи, Відділу ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Полтавської області, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляджу справи, однак в.о. начальника адміністрації Проценко З.В. надав до суду клопотання, згідно якого просив розглянути справу без участі третьої особи та зазначив, що при вирішення спору покладається на розсуд суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі письмових матеріалів справи, одночасно враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце слухання справи, відповідач не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив.
Вислухавши думку позивача ОСОБА_1 , приймаючи до уваги думку представника третьої особи, Відділу ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Полтавської області - Проценко З.В., вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 18 березня 2015 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Спірідовичем М.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 388, належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , що також підтверджується змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35078038 від 18 березня 2015 року.
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З матеріалів справи, а саме із повідомлення Крюківської районної адміністрації Виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області №7336/01-27 від 30 вересня 2019 року, вбачається, що за адресою: будинок АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за зазначеною вище адресою не проживає.
Свідок ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , пояснила, що позивач доводиться їй сусідом, відповідача ОСОБА_2 свідок знає особисто, однак вона взагалі ніколи не бачила відповідача ОСОБА_2 за адресою її реєстрації.
Свідок ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , пояснив, що особа відповідача ОСОБА_2 йому невідома, за адресою: АДРЕСА_3 , вона взагалі не проживала, свідок її ні разу не бачив.
Згідно із частиною 1 статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
У відповідності до частини 1 статті 386 власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчиненню нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до вимог статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем внаслідок наявності її реєстрації у помешканні, власником якого є позивач, порушено право останнього на володіння та розпорядження своїм майном; ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою у домоволодінні, власником якого є позивач, порушує його права та законні інтереси, в зазначеному домоволодінні не проживає понад чотири роки.
Згідно зі статтею 163 Житлового кодексу УРСР, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 1 статті 71 Житлового кодексу УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлений факт, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у будинку АДРЕСА_3 , власником якого є позивач. Однак, відповідач не проживає у зазначеному будинку більше шести місяців.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем втрачено право на користування зазначеним житлом, оскільки вона відсутня у вказаному будинку більш як шість місяців без поважних причин, враховуючи ті обставини, що реєстрація відповідача перешкоджає позивачу, як власнику житла, в повній мірі користуватися та розпоряджатися належними йому правами в зазначеному будинку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Відділу ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Полтавської області зняти з реєстрації ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначених вимог, оскільки статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов'язковість зняття з реєстрації місця проживання осіб, яких за рішенням суду визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Оскільки, статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду згідно квитанції №0.0.1461563054.1 від 12 вересня 2019 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 29, 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного Кодексу України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), за участю третьої особи - Відділу ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Полтавської області (адреса: 39621, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Івана Приходька, будинок 90), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_3 .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Відділу ведення реєстру Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Полтавської області зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений ним при подачі позову до суду.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Д.О. Зоріна