Справа №293/270/17
Провадження № 6/293/51/2019
12 листопада 2019 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бруховського Є.Б.,
секретаря судового засідання Давиденко Л.П.
представника боржника ОСОБА_1 . ОСОБА_2
стягувача ОСОБА_3
представника відділу ДВС Ковальчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою. В обґрунтування заяви вказав, що відповідно до виконавчого листа №293/270/17 від 02.08.2017 року, виданого за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області з нього на утримання дітей стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16.03.2017 року та до повноліття дітей. При виконанні вищеозначеного рішення утворилась заборгованість в сумі 33407, 00 грн. Дана заборгованість утворилась з підстав, що він здійснює догляд за батьком інвалідом та у зв'язку з цим не працює, а тому в нього відсутній стабільний заробіток. За таких обставин просив розстрочити заборгованість по сплаті аліментів на один рік шляхом сплати 2783,00 грн. щомісячно до 02.08.2020 року.
В судовому засіданні представник боржника заявлену заяву свого довірителя підтримав, просив її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, посилалась на те, що боржник просить розстрочити заборгованість, однак нічого не зазначає про подальшу сплату аліментів. Також вказала, що посилання ОСОБА_1 на те, що він не працює, бо перебуває на обліку по догляду за батьком , який є інвалідом першої групи не відповідає дійсності, оскільки це не позбавляє його працевлаштуватися та те, що тривалий час ОСОБА_1 з батьком не проживає. Зазначила, що сплата аліментів не в повному обсязі порушує права дітей, а тому просила відмовити у задоволенні заяви.
Представник відділу ДВС в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви боржника.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Аналогічне положення закріплене в ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" в пункті 10 роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, з врахуванням наведеного розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.
За таких обставин, суд у виняткових випадках може змінити визначену законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. При вирішенні питання про розстрочку виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.
Частиною 1 статті 197 Сімейного кодексу України визначено, що з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
Звертаючись із даною заявою до суду ОСОБА_1 просить розстрочити заборгованість по аліментам, посилаючись на те, що не працює, оскільки здійснює догляд за батьком інвалідом, в той час, як належних та допустимих доказів того, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, та те, що здійснення догляду за батьком інвалідом позбавляє його можливості працевлаштуватися та сплачувати аліменти у повному розмірі, суду не надав.
Суд також враховує, що у відповідності до ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
З огляду на викладене, також враховуючи, що судове рішення про стягнення з боржника аліментів за своєю суттю має характер розстрочених у часі платежів, так як аліменти нараховуються щомісячно, належних та допустимих доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду боржником не надано, а тому суд приходить до висновку, що заборгованість, яка утворилась і сплату якої просить розстрочити боржник, виникла з вини останнього, а тому відмовляє у задоволенні заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий- суддя: Копія: вірно Суддя:Є.Б. Бруховський