Справа № 282/654/18
Провадження № 2/282/12/19
05 листопада 2019 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді: П.І. Гуцала
за участю секретаря судового засідання: І.В. Грушак
позивача: ОСОБА_3
за участю представника позивача: В.В. Гопка
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідачів: О.М. Черниша
представника відповідача: М.В. Данилевича
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Колодяженського» до ОСОБА_2 , ТОВ «Данилевич» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
Представник позивача, подавши позовну заяву, просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,97 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), яка знаходиться на території Коростківськоі сільської ради Любарського Району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данилевич», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2017 р. за № 24263172, - недійсним; визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,97 га {кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 26.02.2007 р., укладений між Фермерським господарством «Колодяженського» та ОСОБА_2 , - поновленим з дати укладання додаткової угоди; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 3,97 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010, яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту) шляхом приведення її у придатнии до використання стан.
Свої вимоги мотивує тим, що напідставі договору оренди землі від 26.02.2007 р. між ФГ «Колодяженського» та ОСОБА_2 була передана в оренду земельна ділянка площею 3,97 га, що знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - земельна ділянка). Строк дії договору сторонами визначений до 26.02.2017 року. Договір був зареєстрований у Любарському районному відділі ЖРФЦЦЗК 12.03.07 р. за № 040721300006.
Протягом всього строку дії договору ФГ «Колодяженського» належним чином виконувало свої обов'язки за умовами договору: земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням та вчасно оплачувалася орендна плата в розмірах передбачених умовами договору. Будь-яких претензій щодо виконання умов договору у ОСОБА_2 не виникало.
Однією з умов договору, зокрема у пункті 8 Договору оренди вказано, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Керуючись ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та з врахуванням пунктом 8 Договору, ФГ «Колодяженського» письмово звернулись до ОСОБА_2 із листом-повідомленням, в якому вказав про свій намір скористатись переважним правом перед іншими особами на оренду земельної ділянки з проектом додаткової угоди. Орендар не маючи заперечення на пропозицію орендодавця продовжити строк дії договору оренди землі з ФГ «Колодяженського», 08.12.2016 року підписав додаткову угоду, за умов якої строк дії договору оренди земельної ділянки було продовжено на десять років до 08.12.2026 року.
При зверненні до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди, державний реєстратор повідомив ФГ «Колодяженського» про неможливість проведення реєстрації, оскільки у реєстрі міститься інформація про те, що оренда вказаної земельної ділянки вже зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Данилевич» 21.03.2017 року на підставі договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ «Данилевич». У зв'язку з цим було подано позов до Любарського районного суду Житомирської області та відкрито провадження № 282/1072/17. Попередня позовна заява була залишена без розгляду, про що винесено ухвалу суду від 12.04.2018 року. Однак Відповідачі не добросовісно користуючись нормами права після отримання ухвали про відкриття провадження у справі розірвали укладений між собою договір, та за таких обставин фактично зник предмет позову, на що Відповідачі звернули увагу суду подавши відзив на позов та зазначили, що між сторонами тобто, між ОСОБА_2 та ТОВ «Данилевич» укладено вже інший договір від 27.12.2017 року. Вказаний договір Відповідачі зареєстрували за № 24263172.
Відтак, укладення договору оренди земельної ділянки площею 3,97 га, що знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області, між ТОВ «Данилевич» та ОСОБА_2 після укладення додаткової угоди з ФГ «Колодяженського» не узгоджується із приписами законодавства, порушує переважне право ФГ «Колодяженського» на поновлення договору оренди землі від 26.02.07 p., отже такий договір має бути визнаний недійсним.
21.06.2018 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому Вона вважає позовну заяву безпідставною та просить відмовити в її задоволенні. Стверджує, що додаткової угоди не підписувала, підпис їй не належить а тому вважає її підробленою. Зазначає, що на сьогоднішній день перебуває в орендних відносинах із ТОВ «Данилевич», яке обробляє її земельну ділянку та виплачує орендну плату а з ФГ «Колодяженського» будь-яких стосунків мати не бажає.
17.07.2018 року на адресу суду від представника позивача адвоката Гопки В.В. надійшла відповідь на відзив в якій просить не брати до уваги відзив ОСОБА_2 адже викладена у ній позиція спростовується матеріалами справи. Стверджує, що ФГ «Колодяженського» протягом дії договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року належно виконували його умови. Щодо не підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 до правоохоронних органів з приводу підробки її підпису не зверталась та будь яких рішень з цього приводу будь ким не приймалось.
Представник позивача адвокат Гопка В.В. в судовому засіданні позовні вимоги за позовом підтримав у повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях просить суд задоволити позовну заяву в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги за позовом підтримав у повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві просить суд задоволити позовну заяву в повному обсязі. Стверджує, що протягом дії договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року договірні відносини виконував належним чином. Запевнив суд, що досягли згоди з ОСОБА_2 стосовно укладення додаткової угоди та уклали її 08.12.2016 року.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позовної заяви. Ствердила, що між нею та ФГ «Колодяженського» був укладений договір оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року, протягом договірних відносин умови договору виконувались належним чином як зі сторони орендодавця так і зі сторони орендаря. Запевнила суд, що на зборах які відбулись 13 березня 2016 року обговорювалось питання продовження строку дії договору оренди та роздавали людям листи повідомлення про бажання продовжити договірні відносили якого вона отримала. Також додала, що на цих же зборах роздали листки з реквізитами сторін де вона поставила свій підпис, однак вона вважала що ставить підпис за отримання листа повідомлення. Пояснила, що повного тексту додаткової угоди до договору оренди їй ніхто не давав та вона з ним незнайома. Зазначила, що перебуває в орендних відносинах із ТОВ «Данилевич», яке обробляє її земельну ділянку та виплачує орендну плату а з ФГ «Колодяженського» будь-яких стосунків мати не бажає а також звернула увагу на заяву про небажання продовжувати відносин з ФГ «Колодяженського» яку направила їм 25.01.2017 року.
Представник відповідача Данилевич М .В . в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Ствердив, що ОСОБА_2 є сестрою його дружини та запевнив суд що Вона немала наміру продовжувати орендні відносини з ФГ «Колодяженського» тому уклали договір оренди та орендують земельну ділянку. На його думку додаткова угода сфальсифікована.
Представник відповідачів адвокат Черниш О.М. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Ствердив, що додаткова угода від 08.12.2016 року є нікчемною адже в ній вказаний кадастровий номер земельної ділянки який був присвоєний на підставі витягу з Державного земельного кадастру 04.01.2017 року.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, представників відповідачів, показання свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
26.02.2007 року між ОСОБА_2 та СФГ «Колодяженського» в особі керівника ОСОБА_3 був укладений договір щодо оренди земельної ділянки площею 3,97 га. на строк 10 років /Т.1, а.с.10-11/.
26.02.2007 року у відповідності до Акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_2 передала а СФГ «Колодяженського» в особі керівника ОСОБА_3 прийняв у користування земельну ділянку на виконання зобов'язань за договором оренди землі від 26.02.2007 року /Т.1, а.с.12/.
08.12.2016 року між ОСОБА_2 та СФГ «Колодяженського» в особі керівника ОСОБА_3 була укладена додаткова угода про продовження дії договору оренди землі від 26.02.2007 року /Т.1, а.с.13-14/.
Згідно інформації Державного земельного кадастру 21.03.2017 року право оренди земельної ділянки належної ОСОБА_2 зареєстровано за ТОВ «Данилевич» /Т.1, а.с.15/.
Згідно інформації Державного земельного кадастру 27.12.2017 року право оренди земельної ділянки належної ОСОБА_2 зареєстровано за ТОВ «Данилевич» /Т.1, а.с.16/.
Відповідно до листа-повідомлення від 23.01.2017 року ОСОБА_2 повідомила СФГ «Колодяженського» про небажання укладати нового договору /Т.1, а.с.45/.
Відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників ФГ «Колодяженського» та орендодавців земельних часток від 18.06.2016 року серед присутніх учасників була ОСОБА_2 /Т.1, а.с.55/.
Згідно відомості про дату отримання орендодавцями листа-повідомлення про продовження договору оренди землі ОСОБА_2 отримала такий 18.06.2016 року /Т.1, а.с.56/.
Відповідно до листа-повідомлення від 27.10.2016 року ФГ «Колодяженського» направили ОСОБА_2 додаткову угоду та повідомили про бажання скористатись переважним правом, який відповідач отримала 12.11.2016 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення /Т.1, а.с.57-58/.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала пояснення суду, про те, що теж має укладений договір з ФГ «Колодяженського» про оренду земельної ділянки. Стверджує, що на зборах обговорювали можливість продовження договірних відносин з ФГ «Колодяженського». Повідомила суд, що сиділа поруч з ОСОБА_2 та за наслідками цих зборів Вона продовжила договірні відносини шляхом підписання додаткової угоди та чи підписувала додаткову угоду ОСОБА_2 їй невідомо.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами першою та другою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно п.Г ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.
Частиною 1 ст.153 Земельного кодексу України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
У статті 13 ЗУ «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ст.33 ЗУ «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Враховуючи вищенаведені вимоги а також, отримання ОСОБА_2 листа-повідомлення про бажання поновити договірні відносини, додаткову угоду від 08.12.2016 року між ОСОБА_2 та СФГ «Колодяженського» в особі керівника ОСОБА_3 про продовження дії договору оренди землі від 26.02.2007 року, належне виконання орендарем умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання договору, оренди земельної ділянки площею 3,97 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данилевич», недійсним та визнання договору, оренди земельної ділянки площею 3,97 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010) від 26.02.2007 р., укладений між Фермерським господарством «Колодяженського» та ОСОБА_2 , поновленим з дати укладання додаткової угоди, підлягають задоволенню.
Як ствердила відповідач ОСОБА_2 між нею та ФГ «Колодяженського» був укладений договір оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року, протягом договірних відносин умови договору виконувались належним чином як зі сторони орендодавця так і зі сторони орендаря. Запевнила суд, що на зборах які відбулись 13 березня 2016 року обговорювалось питання продовження строку дії договору оренди та роздавали людям листи повідомлення про бажання продовжити договірні відносили якого вона отримала. Також додала, що на цих же зборах роздали листки з реквізитами сторін де вона поставила свій підпис, однак вона вважала що ставить підпис за отримання листа повідомлення.
Разом з тим щодо пояснень відповідача ОСОБА_2 , про ненадання їй повного тексту додаткової угоди до договору оренди у зв'язку з чим вона з ним незнайома про перебування в орендних відносинах із ТОВ «Данилевич», яке обробляє її земельну ділянку та виплачує орендну плату а з ФГ «Колодяженського» будь-яких стосунків мати не бажає а також направлення заяви про небажання продовжувати відносин з ФГ «Колодяженського» 25.01.2017 року суд до уваги не бере адже такі спростовуються матеріалами справи.
В матеріалах справи наявна додаткова угода від 08.12.2016 року між ОСОБА_2 та СФГ «Колодяженського» в особі керівника ОСОБА_3 про продовження дії договору оренди землі від 26.02.2007 року яка ніким неоспорювалась та не скасована у відповідності до вимог законодавства.
Заява про небажання продовжувати відносин з ФГ «Колодяженського» відповідно до матеріалів справи направлена 25.01.2017 року та отримана ФГ «Колодяженського» 28.01.2017 року, в той час як додаткова угода укладена 08.12.2016 року, в якій йдеться про небажання продовжувати відносин з ФГ «Колодяженського» а не про заперечення стосовно укладеної додаткової угоди. Крім цього ствердила, що дану заяву їй допомагали готувати працівники ТОВ «Данилевич».
Щодо посилань представника відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_2 немала наміру продовжувати орендні відносини з ФГ «Колодяженського» тому уклали договір оренди та орендують земельну ділянку та його думку про сфальсифіковану додаткову угоду суд до уваги не бере адже такі спростовуються матеріалами справи.
В матеріалах справи наявний відзив у справі №282/1072/17 згідно якого представник ТОВ «Данилевич» І.Я. Макаренко стверджує про відсутність предмету спору адже договір оренди землі від 20.03.2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Данилевич» розірваний 27.12.2017 року.
В матеріалах справи наявна ухвала Любарського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року у справі №282/1072/17 згідно якої цивільну справу за позовом ФГ «Колодяженського» до ОСОБА_2 та ТОВ «Данилевич» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишено без розгляду.
Тобто укладаючи договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 та зареєструвавши його 27.12.2017 року, ТОВ «Данилевич» було відомо про додаткову угоду до договору оренди землі між ФГ «Колодяженського» та ОСОБА_2 яка ніким неоспорювалась та не скасована у відповідності до вимог законодавства.
Як видно з матеріалів справи, а саме відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_2 стверджувала, що додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі від 26.02.2007 року вона не підписувала та вважає його підробленим. В клопотанні представника ТОВ «Данилевич» адвоката О.М. Черниш від 05.11.2018 року, йдеться про призначення почеркознавчої експертизи відносно додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі від 26.02.2007 року. Таке клопотання ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 10.12.2018 року було залишене без розгляду з підстав тверджень ОСОБА_2 про підписання даної додаткової угоди нею. Згідно клопотання представника відповідача адвоката О.М. Черниш від 04.02.2019 року, у нього був намір готувати позовну заяву про визнання додаткової угоди недійсною, чого не було зроблено. А тому посилання представника відповідача ОСОБА_5 про сфальсифіковану додаткову угоду є безпідставними.
Щодо посилань представника відповідачів адвоката О.М . Черниш про нікчемність додаткової угоди посилаючись на вимоги ст.ст. 215, 203, 638 ЦК України суд вважає за необхідне ствердити наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину це: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
ЦК України виділяє такі види нікчемних правочинів:
1) вчинений з порушенням обов?язкової письмової та нотаріальної форми (ст. 218, 219, 220);
2) вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 221);
3) вчинений у випадках, передбачених законом, без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224);
4) вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226);
5) правочин, що порушує публічний порядок (ст. 228);
6) удаваний правочин (ст. 235).
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Враховуючи вищенаведене відсутність позовної заяви про визнання додаткової угоди недійсною, про що стверджував представник відповідачів адвокат О.М. Черниш у своєму клопотанні від 04.02.2019 року, суд вважає такі посилання безпідставними.
Суд вважає, що у задоволенні, позовних вимог щодо усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 3,97 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту) шляхом приведення її у придатнии до використання стан слід відмовити адже дана позовна вимога є безпідставною, такою, що не знайшла свого належного обґрунтування в ході розгляду справи, не підтверджена належними та допустимими доказами.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 200, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 3, 317, 319, 321, 407, 626, 792 ЦК України, ст. 78-79, 91, 125, 152-153 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 31, 33 ЗУ «Про оренду землі», суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,97 га., (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данилевич», зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2017 року № 24263172 - недійсним.
Визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,97 га., (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 26.02.2007 року укладений між Фермерським господарством «Колодяженського» та ОСОБА_2 - поновленим з дати укладення додаткової угоди.
В задоволення решти частини позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 14 листопада 2019 року.
Суддя П.І. Гуцал