Справа 279/4110/19
Номер провадження 2/279/1681/19
"14" листопада 2019 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
при секретарі Петрук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Позивач АТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 59070 гривень 68 копійок.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 03.04.2012 року відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок . Оскільки відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, то виникла заборгованість в сумі 59070 гривень 68 копійок. , з яких: 18651,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 16321,57 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 20059,00 гривень - пеня за прострочене зобов"язання, 750,00 гривень - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривенеь; штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 2789,08 гривень ( процентна складова ).
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву , в якій проти винесення заочного рішення не заперечив. Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином і в передбаченому законом порядку, про що свідчить конверт із вмістом виклику , який повернувся без вручення адресату, за закінченням встановленого строку зберігання та оголошення на офіційному веб сайті суду.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Як видно із матеріалів позову 03.04.2012 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без номера, згідно умов якого, останній отримав кредит в розмірі 25 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитний договір укладено шляхом підписання анкети - заяви позичальника.
Згідно нарахованого позивачем розрахунку, станом на 15.07.19 ОСОБА_1 перед банком має заборгованість в сумі 59070 гривень 68 копійок , з яких: 18651,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 16321,57 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 20059,00 гривень - пеня за прострочене зобов"язання, 750,00 гривень - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривенеь; штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 2789,08 гривень ( процентна складова ).
За змістом ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором , а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу, тому вимога банку про стягнення зазначених складових заборгованості не підлягає задоволенню.
У заяві позичальника (а.с.10) процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній ОСОБА_1 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов"язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред"являючи вимогу про погашення кредиту, просив у тому числі , крім тіла кредиту (сума, яку фактично банк отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за пенею і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обгрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості кредитної заборгованості за договором, посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та витяг з Умов та Правимл надання банківських послуг в Приватбанку як невід"ємної частини спірного договору.
Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна 30 днів пільгового періоду" та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов"язки клієнта і банку, відповідальністьь сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредмиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов"язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку - 50 років (п.1.1 .7.31 Умов), та інші умови.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю довідку про умови кредитування та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те,що вказані документи на момент отримання відповідачем кредимтних коштів взагалі містили умови щодо сплати пені та штрафів у зазначених розмірах та порядку їх нарахування.
Отже, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ "при ватбанк" в період з часу виникнення спірних правовідносин до моме6нту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовнох заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачуУмови та Правила банківських послуг, відсутність в анкеті - заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Ураховуючи викладене , суд приходить до висновку про те, що при укладанні договору АТ КБ "Приватбанк" не дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України №1023-Х11 про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу спараведливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з"ясування змісту кредитного договору.
Судовий збір суд стягує з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 31,57 %. ( 1921 х31,57 :100 )= 606,46 гривень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.525, 1050, 1054 ЦК України ст. ст. 263-265, 268, ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" - 18651 ( вісімнадцять тисяч шістсот п"ятдесят одну ) гривню 03 копійки заборгованості за кредитом, а також судовий збір в сумі 606 (шістсот шість ) гривень 46 копійок .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду В.П.Коваленко