Справа №295/16835/19
1-кс/295/8564/19
13.11.2019 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання слідчого СВ Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури про арешт майна, внесене по кримінальному провадженні за № 120190600200004749 від 09 листопада 2019 року із правовою кваліфікацією за ч.І ст. 286 КК України, -
встановив:
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням де зазначено, що 08.11.2019 близько 20:00 водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи маршрутним таксі №11, у м. Житомирі рухаючись по вул. Селецькій, в напрямку вул. Вітрука, поблизу буд. 21, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився у лежачому стані на проїзній частині дороги.
Внаслідок вказаного ДНІ пішохід ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження з якими був доставлений до Житомирської обласної лікарні.
09.11.2019 року по даному факту слідчий відділом Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060020004749, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.
08 листопада 2019 року в період часу з 20 год. 45 хв. по 21 год. 30 хв. Слідчим ВРЗСТ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області на підставі ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди в ході якого зафіксовано слідову інформацію, яка має значення для подальшого розслідування. Крім того в ході проведення огляду місця пригоди було оглянуто автомобіль РУТА 25 р/н НОМЕР_1 на наявність механічних пошкодження утворених в результаті наїзду на пішохода.
У відповідності з ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, що і було зроблено та вилучено автомобіль марки РУТА 25 р/н НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії належить ОСОБА_6 , який проживає: АДРЕСА_1 , оскільки автомобіль внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазнав механічних пошкоджень, механізм яких необхідно було додатково дослідити в ході експертного дослідження. Після проведення огляду місця ДТП вищевказаний транспортний засіб було доставлено на майданчик тимчасово утримання ТЗ ГУНП в Житомирській області (Житомирська область, м. Житомир, вул. Слобідська, 35).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 а/м РУТА 25 р/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 , який проживає: АДРЕСА_1 .
Статтею 98 ч. 1 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому 09 листопада 2019 року а/м РУТА 25 р/н НОМЕР_1 відповідно до вищевказаної статті було визнано речовим доказом, а його місце зберігання визначено майданчик тимчасового утримання ТЗ ГУНП в Житомирській області (Житомирська область, м. Житомир, вул. Слобідська, 35).
У судове засідання слідчий не з'явився.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України. речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України - слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст.170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки РУТА 25 р/н НОМЕР_1 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1