Справа № 279/5831/19
іменем України
14 листопада 2019 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду в м.Коростень скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ,
Скаржник звернулась зі скаргою на бездіяльність Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, в якій зазначила, що 01.10.2019 року подала до Коростенського ВП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, 356, 358, 366, 367 КК України. В обгрунтування скарги зазначила, що в лютому 2009 року разом зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_5 придбали автомобіль марки "Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1 . Відповідно до первинної реєстрації Коростенського МРЕО власником даного автомобіля у свідоцтві про його реєстрацію була зазначена ОСОБА_3 з правом керування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . 14.08.2019 року Коростенським міськрайонним судом було ухвалено рішення про розірвання шлюбу. Після розлучення ОСОБА_5 повідомив про те, що без її відома , без її доручення та дозволу , 23.09.2014 року переоформив вказаний автомобіль на свого брата ОСОБА_6 , однак як це можливо було зробити без підробки підпису, без її доручення та особистої заінтересованості посадових осіб Коростенського МРЕО не зрозуміло. Вважає, що в діях ОСОБА_5 та посадових осіб Коростенського МРЕО вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.356 КК України та ст.358 КК України. Крім того, вбачає в таких діях ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. В діях посадових осіб Коростенського МРЕО вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України та ч.2 ст.367 КК України, оскільки в коло обов'язків останніх входить як перевірка, зняття та постановка на облік автотранспорту так і перевірка власника щодо законності та права розпоряджатись, як автомобілем так і певними діями щодо оформлення автотранспорту.1.11.2019 року вона отримала в Коростенському ВП ГУНП в Житомирській області повідомлення від 21.10.2019 року з якого слідує, що підстави для внесення даних до ЄРДР відсутні. Оскільки , в порушення ст.214 КПК України, відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою не внесені, що свідчить про бездіяльність Коростенського ВП. Просить зобов'язати Коростенський ВП ГУНП в Житомирській області прийняти та невідкладно зареєструвати подану нею заяву про вчинення злочину до ЄРДР та розпочати за цією заявою досудове розслідування за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст.190, 356, 358, 366, 367 КК України.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримала та пояснила, що до скарги додана копія заяви, яка подавалась нею до Коростенського ВП. Після подачі заяви у неї було відібрано пояснення на цьому перевірка була закінчена. Вважає, що наведена в заяві ситуація потребує проведення слідчих дій, у зв'язку з чим просить скаргу задовольнити.
Представник скаржника також просив задовольнити заяву, оскільки іншим шляхом з'ясувати та отримати інформацію щодо відчуження належного ОСОБА_3 транспортного засобу вони позбавлені можливості.
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.
Згідно змісту ст.306 КПК України, якою регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, а саме ч.3 цієї статті - розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши позицію сторони скаржника, дослідивши матеріали скарги слідчим суддею встановлено наступне.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі: ЄРДР) у визначений КПК України строк, є
видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Статтею 214 КПК України закріплено обов'язок слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки ч.1 ст.214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування не передбачено можливості збору даних, що можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення (окрім проведення огляду місця події у невідкладених випадках), то подана заява, повідомлення мають містити достатні відомості про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.214 ч.4 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В той же час, вказана норма не містить заборони невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, якщо зроблені заява, повідомлення не містять достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення певного кримінального правопорушення.
Підтвердженням вказаного висновку є сам факт існування інституту оскарження такої бездіяльності як невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку глави 26 КПК України, норми якого не передбачають прийняття слідчим суддею безальтернативного рішення щодо задоволення скарги такого виду, а відповідно до положень ст.307 КПК України передбачають можливість прийняття рішення, серед інших, і про відмову у задоволенні скарги.
Обов'язку слідчого або прокурора щодо внесення заяви (повідомлення) до ЄРДР кореспондується обов'язок суб'єкта звернення викласти обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз положень ст.214 ч.5 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов'язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що кримінальне правопорушення дійсно
було вчинено і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням, або його вчинення нею лише припускається, або таке
звернення переслідує певну мету, не пов'язану безпосередньо з порушенням прав особи.
Із доданої до скарги заяви слідує, що скаржником на адресу Коростенського ВП було подано заяву про злочин. Заявник вважає, що в діях ОСОБА_5 та посадових осіб Коростенського МРЕО вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.356 КК України, 358 КК України, ч.2 ст.190 КК України, ч.2 ст.366 КК України та ч.2 ст.367 КК України.
Проте, що до вказаної заяви додавались додатки зміст поданої заяви не містить.
Так, згідно диспозиції ч.2 ст.190 КК України кримінальна відповідальність настає за шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
За ст.356 КК України передбачена відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.,
Відповідальність за ст.358 КК України настає за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут .
Згідно диспозиції ч.2 ст.366 КК України кримінальна відповідальність за вказаною нормою закону настає за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Склад злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
В змісті заяви поданої на адресу начальника Коростенського ВП про злочи ОСОБА_3 не наводила жодних відомостей щодо фактичних обставин вчинення зазначеними в заяві особами вищевказаних злочинів. Фактично зміст заяви містив перелік статей КК України, припущення заявника, при цьому жодних відомостей про час, місце, фактичні обставини вчинених, на думку скаржника, злочинів, наслідків, що настали від кожного такого діяння, конкретні дії зазначених осіб, не вказала.
За відсутності наведених в заяві скаржника достатніх даних, що могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень підстав для внесення таких відомостей до ЄРДР не має.
За таких обставин скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.303, 306, 307 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 1.10.2019 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1