ЄУН 193/1277/19
Провадження № 3/193/241/19
14 листопада 2019 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Дніпропетровській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим порушив ст.183-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином був повідомлений.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданняКодексу України про адміністративні правопорушення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до виконачого листа №193/1461/18, виданий 23 січня 2019 року, ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000,00 гривень, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, а саме: з 22 жовтня 2018 року.
Диспозицією ст.183-1 КУпАП передбачена відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення №1/ВП №58214183 від 19 серпня 2019 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.183-1 КУпАП, виконавчий лист 193/1461/18 від 18 грудня 2018 року, розрахунок заборгованості по аліментам від 19.08.2019 року, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.183-1 КУпАП, оскільки сукупний розмір заборгованості за період березень 2019 - серпень 2019 складає 6000,00 грн., а станом на 19 серпня 2019 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по аліментам складає 33815,20 гривень .
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а саме ступінь його вини, відсутність у ОСОБА_1 інвалідності, на обліку у лікарів не перебуває, вважаю за необхідне, для виправлення та подальшого попередження вчинення нових адміністративних правопорушень, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАПу разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38, 40-1, 183-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) (Одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, р/р UA798999980000031211256026001, код за ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.А.Кащук