Справа № 185/9377/19
Провадження № 2/185/4369/19
13 листопада 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,
з участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 25719 грн. 01 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1921 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 16 січня 2016 року ОСОБА_1 підписала Заяву б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі, однак ОСОБА_1 не виконала належним чином умови договору і станом на 12 вересня 2019 року має заборгованість за кредитом у розмірі 25719 грн. 01 коп., яка складається з наступного:
- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 385 грн. 14 коп.,
- нарахованої пені за прострочене зобов'язання - 19847 грн. 53 коп.,
- заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3785 грн. 43 коп.,
- штрафу (фіксована частина) - 500 грн.,
- штрафу (процентна складова) - 1200 грн. 90 коп.
Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте у позовній заяві зазначив, що в разі неявки відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причин неявки суду не повідомила.
Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 січня 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, який складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк (арк.с.7), згідно з умовами якого відповідач отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами (арк.с.8-42), складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, проте відповідач порушила умови договору та перестала належним чином сплачувати кредит, у результаті чого виник борг у розмірі 25719 грн. 01 коп., який складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту - 385 грн. 14 коп., нарахованої пені за прострочене зобов'язання - 19847 грн. 53 коп., заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3785 грн. 43 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1200 грн. 90 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (арк.с.6).
Суд звертає увагу на значну суму пені, яка була нарахована банком за прострочене зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Судом встановлено, що сума пені нарахованої позивачем, перевищує розмір збитків завданих банку, а саме заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 385 грн. 14 коп., а розмір нарахованої пені за прострочення зобов'язання становить 19847 грн. 53 коп.
Такий розмір пені є явно завищеним, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, тому суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, який значно перевищує розмір спричинених позивачу збитків та стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочене зобов'язання у сумі 385 грн. 14 коп.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 6256 грн. 61 коп.
Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 280, 281 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, суд -
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 січня 2016 року у розмірі 6256 (шість тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 61 коп., яка складається з наступного:
- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 385 грн. 14 коп.,
- нарахованої пені за прострочене зобов'язання - 385 грн. 14 коп.,
- заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3785 грн. 43 коп.,
- штрафу (фіксована частина) - 500 грн.,
- штрафу (процентна складова) - 1200 грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д) витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одна) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: У. М. Болдирєва