Справа № 182/65/15-ц
Провадження № 2/0182/758/2019
Іменем України
14.11.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Багрової А.Г.
розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заяви по суті справи:
08.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що з листопада 2006 року вона мешкала разом із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .
27.12.2011 року вони зареєстрували шлюб, який був розірваний рішенням Нікопольського міськрайонного суду 06.06.2012 року.
З вересня 2013 року вони знову почали проживати однією сім'єю, а 19.11.2013 року зареєстрували шлюб. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 27.11.2014 року даний шлюб було розірвано.
За час перебування у повторному шлюбі вони мешкали у спільній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, з 05.12.2014 року позивач ОСОБА_1 разом із сином та донькою від першого шлюбу мешкає у своїх батьків, оскільки відповідач чинить їм перешкоди у користуванні квартирою. Малолітній ОСОБА_3 знаходиться на її повному утриманні, відповідач лише раз передав через класного керівника для нього кошти у розмірі 500 грн.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 має обов'язок щодо утримання сина, однак від його виконання у добровільному порядку ухиляється, ОСОБА_1 вимушена звертатися до суду та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн. щомісячно, до досягнення сином повноліття (а.с.1-2).
Не погодившись із позовними вимогами, відповідач подав відзив (а.с.60-61). Зазначає про те, що після розірвання шлюбу між ними вперше, син, зі згоди позивача, проживав із ним у його батьків. Після того, як ОСОБА_2 придбав квартиру, вони з ОСОБА_1 уклали повторний шлюб та проживали разом у його квартирі. Шлюбні стосунки не склалися, тому у грудні 2014 року відповідач відвіз сина до своїх батьків, а речі позивача віддав їй. З грудня 2014 року по березень 2015 року малолітній ОСОБА_3 мешкав у батьків ОСОБА_1 , куди вона його самовільно забрала, внаслідок чого відповідачем був поданий позов про визначення місця проживання сина з ним. Саме у цей час позивачем поданий позов про стягнення аліментів. Однак, з березня 2014 року і до теперішнього часу малолітній ОСОБА_4 проживає з відповідачем та знаходиться на його повному утриманні. Позивача або її батьків він іноді відвідує на вихідних.
Відповідь на відзив позивач не надала.
Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.
Процесуальні дії у справі.
13.01.2015 року позовну заяву залишено без руху ухвалою судді Бабаніної В.А. (а.с.10). Провадження по справі відкрито 25.02.2015 року (а.с.14).
Ухвалою від 12.03.2015 року провадження по справі зупинено - до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 182/9770/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини (а.с.19).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Тихомирову І.В. - у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку (а.с.20).
Ухвалою від 26.09.2019 року, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку, справу прийнято до свого провадження суддею Багровою А.Г., поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.53-55).
Судом встановлено:
Відносини, які виникли між сторонами щодо утримання дітей, регулюються СК України, тому суд при розгляді справи та ухваленні рішення бере до уваги ці норми права.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст. 181 СК України).
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі та мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).
Відповідно до Акту про фактичне проживання від 28.10.2019 року, складеного за підписом сусідів та затвердженого Головою ОСББ «Онейро», за адресою: АДРЕСА_1 з квітня 2014 року (за виключенням періоду з грудня 2014 року по лютий 2015 року) проживають ОСОБА_2 разом зі своїм сином ОСОБА_3 (а.с.64).
З характеристики на малолітнього ОСОБА_3 , наданої «Нікопольською середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 13» вбачається, що дитина протягом 2018-2019 року проживає з батьком, який приймає активну участь у житті сина, забезпечує йому належні умови проживання, виховання, навчання. На вихідних та в дні канікул дитина знаходиться у матері, яка формально відноситься до навчання та виховання сина (а.с.65).
Отже, сукупністю зібраних у справі доказів (а.с.62-71) судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 з квітня 2014 року (за виключенням періоду з грудня 2014 року по лютий 2015 року) та по теперішній час проживає з батьком ОСОБА_2 , який несе витрати по його утриманню, а отже, виконує свої зобов'язання, передбачені СК України.
Разом з тим, докази про місце проживання дитини з матір'ю в матеріалах справи відсутні, нею не надані.
Таким чином, докази на підтвердження обставин справи, які дають підстави для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
З урахуванням того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави для стягнення з відповідача на її користь аліментів, а саме доказів проживання дитини разом із ОСОБА_1 та утримання нею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку про відмову у позові - у зв'язку з його недоведеністю.
За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі підлягають компенсації за рахунок державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 10-13,76-81,141, 258, 263, 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити у зв'язку з його недоведеністю.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.
Повне рішення складено 14.11.2019 року.
Дані про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса для листування згідно позову: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя: А. Г. Багрова