Справа № 182/2320/19
Провадження № 1-кп/0182/728/2019
13.11.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді- ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження № 12019040340000765 за обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-02.11.2005 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на 1 рік;
-01.02.2007 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк покарання - 2 роки 10 місяців до вироку суду від 02.11.2005 року, остаточно засуджено до 4 років 10 днів позбавлення волі;
-19.10.2007 року Нікопольським місмькрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано не відбутий строк покарання - 1 місяць до вироку суду від 01.02.2007 року та остаточно засуджено до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 20.10.2009 року звільнений з Жовтоводської виправної колонії умовно-достроково , невідбутий строк - 1 рік 1 місяць 19 днів;
-28.05.2010 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області зач. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк покарання 1 місяць до вироку суду від 19.10.2017 року та остаточно засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 15.04.2013 року звільнений з Солонянської виправної колонії Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання;
-24.06.2016 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком 1 рік;
-13.06.2019р. Орджонікідзевським міським судом за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі.
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
19.03.2019 року приблизно об 11:30 год. ОСОБА_3 знаходився у приміщенні кафе «Експрес», яке розташоване по вул. Каштановій, 1, в м. Нікополі Дніпропетровської області, де зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_5 , з яким почав спілкуватись. Під час розмови ОСОБА_3 побачив у останнього мобільний телефон рожево-золотистого кольору марки «Samsung J2»(ІМЕІ: НОМЕР_1 ), який належав ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння вищевказаним мобільним телефоном шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи в тому ж місці та в той самий час, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків потерпілому, тобто діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у ОСОБА_5 вищезазначений мобільний телефон, не маючи наміру його повертати. На що останній погодився та добровільно передав ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон на проміжок часу, необхідний для здійснення телефонного дзвінка. Після цього ОСОБА_3 , отримавши вказаний мобільний телефон, повідомив ОСОБА_5 про намір піти до туалетної кімнати та, непомітно для останнього, покинув приміщення вищевказаного кафе «Експрес».
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 , незаконно заволодів мобільним телефоном рожево-золотистого кольору марки «Samsung J2» (ІМЕІ: НОМЕР_1 ), вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №107 від 27.03.2019 становить 2801,55 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператору «Водафон» ( НОМЕР_2 ), яка матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зник, майном, яким заволодів в результаті скоєння злочину,розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
До такого висновку суд приходить аналізуючи наступні докази.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю і суду показав, що 19.03.2019р., приблизно в обідній час він знаходився в кафе «Експрес», де зі своїм знайомим ОСОБА_5 обідали та вживали алкогольні напої. В руках ОСОБА_5 він побачив мобільний телефон рожевого кольору «Samsung J2», яким вирішив заволодіти. Про те що цей телефон не належить ОСОБА_5 він не знав. Попросивши телефон , що б начеб то подзвонити, він з телефоном пішов до туалетної кімнати. Туалетна кімната мала вихід також і до іншого кафе, через яке він вийшов. Телефон, за допомогою свого знайомого, він здав до ломбарду, але пізніше викупив його і телефон був повернутий власниці. В скоєному кається.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі, спричинена їй матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі. При призначені покарання обвинуваченому, поклалась на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, судом з'ясовано добровільність позиції обвинуваченого у визнанні вказаних обставин, а відтак у суду відсутні будь-які сумніви з цього приводу, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, доходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 поза розумним сумнівом доведена повністю у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно за ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має не зняту та не погашену судимість, офіційно не працює, одружений, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, по місцю проживання характеризується незадовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Приймаючи до уваги принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, встановленні обставини справи, а саме: визнання вини та відшкодування завданого збитку, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, що буде достатнім для виправлення винної особи, попередження нових злочинів і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, настання позитивних змін в його особистості та попередження нових злочинів.
Покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 р. підлягає частковому приєднанню за правилами ч.4 ст. 70 КК України.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Цивільні позови не заявлені.
Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не застосувався.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з дня проголошення вироку -- з 13.11.2019 р.
В строк відбуття покарання зарахувати строк відбуття покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року по день проголошення цього вироку, з 27.03.2019 р. включно по 13.11.2019 р. включно.
Цивільні позови не заявлені.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази :
- мобільний телефон, залишити власниці.
- копії специфікації та видаткового чеку залишити в матеріалах провадження.
Запобіжний захід за цим провадженням не обирався, обвинувачений відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення товарознавчої експертизи, згідно висновку експерта № 107 від 27.03.2019 року в сумі 170,00 ( сто сімдесят) грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1