Справа № 180/1990/19
2/180/791/19
14 листопада 2019 р. м.Марганець
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хомченко С.І.,
з секретарем судового засідання - Назаренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Марганецького гірничо-збагачувального комбінату» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, посилаючись на те, що він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійні захворювання. Первинним оглядом МСЕК 2013 року йому встановлено 65% втрати працездатності. При переогляді висновком МСЕК від 11.07.2019 року йому залишено 65 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, третя група інвалідності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його постійно турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, почуття страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів, зниження слуху, загальна слабкість. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 130 000 грн., яку просив стягнути з відповідача.
11 жовтня 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження.
Позивач та його представник адвокат Родрігес Н.А. надали заяву про розгляд справи без їх присутності, на позовних вимогах наполягали.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту саме завдання йому моральної шкоди та її розмір. Також зазначив, що при прийнятті на роботу позивача було проведено інструктаж та попереджено про наявність джерела підвищеної безпеки та шкідливих умов праці на підприємстві в зв'язку зі специфікою виробництва. Відповідач не приховував від позивача важкість та небезпечність технологічного процесу, не порушував технологію виробництва, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв'язку настанням шкоди не вчиняв, а тому не може нести відповідальність за ушкодження здоров'я позивача. Крім того, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, зокрема, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві та якими доказами це підтверджується. Також, наведений позивачем розрахунок розміру компенсації моральних страждань не підтверджується жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року заява відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, в умовах впливу шкідливих факторів 21 рік 6 місяців 12 днів, з 27.02.1989 року по 22.10.2001 року, з 05.08.2002 року по 26.12.202007 року, з 22.09.2008 по 26.09.2012 року на посадах підземного гірника очисного вибою 5-6 розрядів шахти 9-10 (а.с.8-10).
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги обласної МСЕК №6 м. Кривого Рогу від 11.07.2019 року, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65%. (30% радикулопатія, 30% ХОЗЛ, 5% туговухість). Потреба у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно-курортним лікуванням. Та встановлено третю групу інвалідності безстроково.
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.02.2013 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: тривала дія марганцю, пилу та важка праця. Робоче місце відноситься до 3 класу 2 ступені у відповідності з Гігієничною класіфікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці, затвердженою наказом МОЗ України від 24.12.2001 №528 (а.с.7).
З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, а отже наявні у зв'язку з цим підстави, передбачених ст.ст. Кодекс законів про працю України 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Доводи представника АТ «МГЗК» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця.
Щодо позиції представника відповідача про те, що позивач свідомо обрав роботу протягом тривалого часу із шкідливими умовами та фактором виробничого процесу, то ці обставини не виключають законодавчо закріпленого обов'язку роботодавця, забезпечити безпечні умови виробничого середовища.
Крім того, доводи представника відповідача факту відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку із професійним захворюванням, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування та перенесений фізичний біль. Так, позивач відчуває стійкий виражений біль у хребті, шиї, суглобах рук та ніг, обмеження рухів у плечових, ліктьових, колінних суглобах, зниження слуху, що вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров'я, він обмежений в спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує його нормальні життєві зв'язки.
Таким чином, встановивши, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц).
Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності змін його здоров'я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, який переносить стійкий виражений біль у хребті, обмеження рухів у ліктьових та колінних суглобах, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 %, період роботи у відповідача більше 21 року в умовах впливу шкідливих факторів, що також призвело до інвалідності ІІІ групи, тому суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 6500 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає також стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 768 гривень 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 246, 258, 263-268, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 6500 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: С. І. Хомченко