Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1014/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко М.В, дов. від 10.12.2018, №3800
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" Житомирська філія ПАТ "Укртелеком"
до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області
про стягнення 56 523,42 грн
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації 56 523,42 грн заборгованості з оплати вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення за період січень - липень 2019 року, посилаючись на ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року за №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" та пункти відповідної постанови.
Ухвалою від 08 жовтня 2019 господарський суд відкрив провадження у справі №906/1014/19 за правилами спрощеного позовного провадження, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, зокрема, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області.
18 жовтня 2019 до господарського суду від Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ненадходження коштів з державного бюджету місцевим бюджетам для проведення розрахунків за надані пільгові послуги зв'язку.
22 жовтня 2019 до господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, згідно яких позивач вважає доводи відзиву необґрунтованими. Зокрема, доводить, що відповідно до п. 10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003 №117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісячно до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2 пільга". Позивач направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звірки.
24 жовтня 2019 від УДКСУ в Олевському районі надійшли письмові пояснення з посиланням на п п. 35,36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджету, затв. постановою КМУ від 03.08.2011 за №845, просить суд залучити пояснення до матеріалів справи.
Крім того, 24 жовтні 2019 від УДКСУ в Олевському районі до суду надійшло клопотання про слухання справи №906/1014/19 без участі представника управління.
12.11.2019 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог до 56 048,52 грн.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Суд вважає за можливе прийняти до розгляду в судовому засідання заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки, як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідача, він обізнаний з посиланням на акт звірки розрахунків з позивачем за надані послуги пільговій категорії населення за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 про суму в розмірі 56 048,52 грн.
В засіданні суду 12.11.2019 представник позивача сторін підтвердили суму боргу в розмірі 56 048,52 грн.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті,
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" надано протягом січня - липня 2019 року включно телекомунікаційні послуги на пільгових умовах частини населення м. Житомира, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства",тощо.
Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком боргу та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (Форма №2,3-пільга) населенню по зоні Олевськ за період січень - липень 2019 рок ).
Позивач (щомісячно) направляв відповідачу, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні розрахунки та акти звіряння з сумою заборгованості, про що свідчать супровідні листи та описи вкладення (а.с.15-52).
Однак відповідач відповідних відрахувань по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку за спірний період 2019 року не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписав.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення, а саме: за січень 2019 - липень 2019 з урахуванням підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту звірки розрахунків за надані послуги пільговій категорії населення за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 становить 56 048,52 грн.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
За змістом статті 19 цього Закону виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено такими законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".
Норми цих законів, зокрема, спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.
Статтею 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів,
Згідно п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги.
Підпунктом 1 п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги передбачено, що уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів).
Згідно з п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" як оператор телекомунікацій надає послуги зв'язку споживачам на підставі публічного договору, тому між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.
При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Факт надання послуг позивачем та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у зоні Олевськ.
Однак всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг протягом січня-липня 2019,не відшкодовані відповідачем.
Відповідач у відзиві на позовну заяву факт надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не оспорює, при цьому, заперечуючи проти позовних вимог, вказуя на вжиття усіх заходів щодо їх фінансування, зокрема, на звернення з листами до Олевської міської ради у 2019 році про виділення коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг позивачем.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, зобов'язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.
Відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Оцінюючи доводи відповідача, суд вважає за доцільне зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
Не підписання управлінням актів звіряння розрахунків, також не може бути підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов'язку компенсувати вартість фактично спожитих пільговими категоріями населення послуг.
Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю на суму 56 048,52 грн.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації ( 11101, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 03192610) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ( 01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" ( 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114) - 56 048,52 грн боргу, 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.11.19
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати: