пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 листопада 2019 р. Справа № 903/781/19
Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/781/19 за позовом фізичної особи-підприємця Приступи Олександра Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Притані» про стягнення 190000,00 грн.,
26.09.2019 ФОП Приступа Олександр Юрійович надіслав на адресу суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Притані" про стягнення 190000,00 грн.
Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору про надання послуг від 15.02.2017.
Ухвалою суду від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ухвалу суду отримав 12.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень №4504300028856.
Строк для подання відзиву - по 29.10.2019.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2017 між ФОП Приступою О.Ю. (далі - виконавець, позивач) та ТОВ «Притані» (далі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг (а.с.7).
Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на власний ризик виконувати відповідно до умов Договору роботу, а Замовник зобов'язується приймати цю роботу та оплачувати її відповідно до пункту 3.2.
Пунктами 2.5.- 2.8. договору встановлено, що виконавець відповідно до даного Договору зобов'язаний вести контроль під час загрузки машин піддонами, заготовками для європіддонів, а саме: без затримки провести загрузку, перевірити асортимент згідно виписаного рахунку, якість, загальну вагу та завантаження по осях згідно норм та вимог. Виконавець має право отримувати винагороду за виконану роботу у порядку, установленому даним Договором.
Замовник у відповідності з даним договором зобов'язаний на вимогу виконавця та у визначені ним строки, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та строки, визначені Договором. Замовник має право вимагати від Виконавця якісного та своєчасного надання послуг, визначених умовами даного Договору.
Згідно п.3.3. - 3.4. договору розрахунок між сторонами здійснюється за виконану роботу, згідно Акту виконаних робіт. Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця винагороду за проведену роботу, згідно акта виконаних робіт.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань.
На виконання умов договору, позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повній мірі та надав Замовнику послуги на загальну суму 1155000,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт від 28.02.2017, від 31.03.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017, від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017 (а.с.8-17).
Відповідач частково виконав зобов'язання щодо оплати виконаних послуг, а саме здійснив оплату шляхом перерахування коштів па рахунок позивача в сумі 965000,00 грн., що підтверджено випискою по рахунку позивача (а.с.20-21).
Жодних зауважень з приводу кількості чи якості наданих послуг від відповідача до позивача не надходило. Акти виконаних робіт підписані та скріплені печаткою Відповідача без жодних застережень, що свідчить про належне прийняття останнім наданих Послуг.
Підписання замовником актів виконаних робіт, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.
Відповідач не заперечує про наявність заборгованості в сумі 190000,00 грн. перед позивачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 по 24.09.2019, який підписаний та скріплений печаткою боржника (а.с.18-19).
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Отже, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати отриманого товару (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду № 910/1389/18 від 05.03.2019).
З метою досудового врегулювання цього спору позивач 17.09.2019 на адресу відповідача надіслав письмову вимогу про сплату коштів у сумі 190000,00 грн. згідно наданих послуг, шо були надані позивачем в 2017 році. Однак, відповідач вимогу позивача не виконав та заборгованості не погасив.
На день розгляду справи заборгованість становить 190000,00 грн.
Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 190000,00 грн. заборгованості.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2850,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Притані" (вулиця Центральна, будинок 87, село Скулин, Ковельський район, Волинська область, 45043, код ЄДРПОУ 40087925) на користь фізичної особи-підприємця Приступи Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 190000,00 грн. (сто дев'яносто тисяч гривень) заборгованості та 2850,00 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят гривень) витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І. О. Гарбар