пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 листопада 2019 р. Справа № 903/206/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В. М, за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу №903/206/19
за позовом Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави
до відповідачів 1: Нововолинської міської ради Волинської області, м. Нововолинськ
до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Нововолинськ
про скасування рішення Нововолинської міської ради №4/11 від 24.02.2017р., визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2017р. нерухомого майна та зобов'язання повернути нежитлове приміщення у комунальну власність
за участю представників сторін:
від позивача (від прокуратури): Климюк Н.В., службове посвідчення №36264 від 12.11.2015;
від відповідача 1: Антонюк Т. М., довіреність № 012-67/67 від 11.01.2019;
від відповідача 2: Кравчук О. А. - адвокат, ордер ВЛ № 000043520,
Встановив: Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду з позовом до відповідачів: 1) Нововолинської міської ради Волинської області, 2) ОСОБА_1 та просить :
- скасувати рішення Нововолинської міської ради №14/11 від 24.02.2017р. "Про внесення змін до Програми забезпечення оформлення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки" в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2017 році нежитлового приміщення площею 51,6 кв.м. за адресою :АДРЕСА_2 шляхом його викупу орендарем.
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частини вбудованого нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від 04.07.2017р., який укладено між територіальною громадою міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради та ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути частину вбудованого нежитлового приміщення багатоквартирного будинку "літер А-9", площею 51,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 у комунальну власність територіальної громади м. Нововолинська в особі Нововолинської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами недотримано законодавчо визначеної процедури, передбаченої Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", щодо прийняття рішення Нововолинською міською радою №14/11 від 24.02.2017р. "Про внесення змін до Програми забезпечення оформлення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки", яка передує підписанню договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2017.
Ухвалою суду від 20.03.2019 відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.06.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 20.06.2019.
Ухвалою суду від 20.06.2019 провадження у справі №903/206/19 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц, щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою суду поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.11.2019.
В судовому засіданні 04.11.2019 оголошено перерву до 07.11.2019 до 10:00год., про що сторони повідомленні під розписку.
Прокурор в судовому засіданні подав додаткові письмові пояснення за вх.№01-57/12530/19 від 07.11.2019 в яких вказує, що Верховний Суд розглядаючи справи у спорах щодо відчуження об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень комунальної власності, де сторонами є органи місцевого самоврядування та суб'єкти приватного права, застосовує положення Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(постанови від 31.10.2018 у справі №914/111/18, від 02.04.2019 у справі №910/11054/18; від 31.07.2019 у справі №910/20795/17).
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні подав додаткові пояснення за вх.№01-57/2532/19 від 07.11.2019 в яких доводить, що Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, на момент подання позовної заяви вже не був діючий, оскільки втратив чинність згідно п.8 «Прикінцевих та перехідних положень » Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна » від 06.08.2018 тобто з моменту набуття чинності останнього, який згідно абз.2, ч.2 ст.30 даного закону передбачає строк позовної давності для оскарження результаті приватизації об'єкту малої приватизації державного і комунального майна тривалістю три місяці: «Строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про не укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону», а тому представники відповідача в судовому засіданні в позові просять суд відмовити в повному обсязі та застосувати строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарським судом, встановлено наступне.
18.08.2014 між Житлово-комунальним об'єднанням Нововолинської міської ради, в особі генерального директора ЖКО Чайки О.І. (Орендодавець), та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська за № 109. Відповідно до п.1.1 даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно, а саме нежитлове приміщення площею 51,6 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі будинку, що перебуває на балансі ЖКО, вартість якого визначена розрахунком експертної оцінки станом на 01.08.2014 і становить 68 022,24 грн. (а.с. 23-25)
Згідно п. 1.2 даного договору майно передається з метою здійснення підприємницької діяльності під склад.
Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада міста Нововолинська, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Згідно умов вказаного договору, а саме п. 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради, або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить без ПДВ 922,61 грн.
Відповідно до п.п 5.6 даного договору визначено, що до обов'язків орендаря входить своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов'язаний надати експертний висновок та проектну-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.
До того ж, відповідно до п. 6.4 одним із прав Орендаря є переважне право на викуп об'єкта оренди у разі відсутності заборгованості з орендної плати.
Строк дії договору становить 2 роки 11 місяців, що діє з 18 серпня 2014 року по 17 липня 2018 року включно.
Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі.
Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 18.08.2014 орендодавець Житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради в особі генерального директора Чайки О.І . за умовами договору №109 від 18.08.2014 передало, а орендар - підприємець ОСОБА_1 прийняла нежитлове приміщення площею 51,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 в користування на умовах оренди ( а.с. 31 )
На підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) » Нововолинська міська рада рішенням від 16.12.2013 за № 29/6 затвердила Програму забезпечення оформлення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018. Згідно розділу 3 метою програми є: захист майнових територіальної міста Нововолинська; - забезпечення організації процесу приватизації майнових об'єктів комунальної власності міста Нововолинська 2014-2018.(а.с. 26-30)
Пунктом 1 рішення Нововолинської міської ради від 24.02.2017 № 14/11 внесено зміни в Додаток 1 Програми забезпечення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки, яким визначено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2017 році. Так, під номером 6 вказано, що нежитлове приміщення площею 51,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 підлягає приватизації шляхом його викупу орендарем. (а.с. 36-37, том 1)
02.06.2017 громадянка ОСОБА_1 звернулась до Нововолинської міської ради із заявою про приватизацію об'єкта малої приватизації, що перебуває на балансі ЖКО Нововолинської міської ради за № 273.
04.07.2017 між територіальною громадою міста Нововолинська Волинської області в особі Нововолинської міської ради Волинської області від імені якої діє перший заступник міського голови, секретар міської ради Сторонський Андрій Миронович (Продавець) та - ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення багатоквартирного будинку.
За цим договором продавець продає, а покупець купує частинку вбудованого нежитлового приміщення багатоквартирного будинку «літер А-9», площею 51,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - у відповідності з рішенням № 14/11 Нововолинської міської ради Волинської області від 24.02.217 року «Про внесення змін до Програми забезпечення оформлення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки» та рішенням № 17/17-1 Нововолинської міської ради Волинської області від 24.05.2017 «Про затвердження експертної оцінки майна, яке підлягає приватизації», та яке належить територіальній громаді міста Нововолинська Волинської області, в особі- Нововолинської міської ради Волинської області, право власності за якою зареєстровано 25.01.2017року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 18702764 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1155210207107.(а.с.46-49, том 1)
Відповідно до п. 1.2 даного договору (в редакції зі змінами до нього від 18.07.2018) ринкова вартість предмету договору становить 210 000 грн. із врахуванням ПДВ - 35 000,00 грн. згідно висновку про вартість, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-експерт» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17187/14 від 14.11.2014 року) від 30.04.2017(а.с.50, 65-117том 1)
05.07.2017 актом передачі проданого нерухомого майна продавець Нововолинська міська рада передала, а покупець ОСОБА_1 прийняла частину вбудованого нежитлового приміщення багатоквартирного будинку, площею 51,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 51, том 1)
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 155508563 договір купівлі-продажу частини вбудованого нежитлового приміщення багатоквартирного будинку, загальною площею 51,6 кв.м., зареєстрований 04.07.2017р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35981476 від 04.07.2017.
На правовідносини щодо прийняття рішення Нововолинської міської ради від 24.02.2017. № 14/11 "Про внесення змін до Програми забезпечення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки", а також на правовідносини щодо укладення договору купівлі-продажу даного приміщення від 04.07.2017р. поширюється правовий механізм приватизації невеликих державних підприємств.
Відповідно до ст.ст. 19, 143 Конституції України органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За приписами п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 60 цього Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Крім цього, доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Згідно з ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно із ч.ч. 1, 3, 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.
З прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього застосовуються обмеження та вимоги, визначені частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.
Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; замовляють проведення робіт із землеустрою.
Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.
Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану зазначеного підприємства.
За рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки (ст. 9 Закону).
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.
Частиною 1 ст.11 Закону передбачено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.
Згідно з інформацією Нововолинської міської ради від 06.02.2019 року порядок відчуження об'єктів комунального майна не приймався та не затверджувався.
Як вбачається із відповіді Виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 06.02.2018р. № 01-67/246 також не приймалось окреме положення про порядок відчуження об'єктів комунального майна.
Крім цього, ні аукціон, ні конкурс з приводу укладення договору купівлі продажу Нововолинською міською радою не проводився що підтверджується відповіддю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради №01-67/33-9 від 20.02.2019.
Отже, щодо нежитлового приміщення багатоквартирного будинку «Літер А-9» площею 51,6 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 . не приймалось окреме положення про порядок відчуження об'єктів комунального майна.. Крім цього, аукціон та конкурс з приводу укладення договорів оренди та договорів купівлі-продажу Нововолинською міською радою не проводився.
Нормами ст. ст. 7, 10, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що приватизація об'єктів нерухомого майна здійснюється на конкурентних засадах, першочерговими способами якої є аукціон чи конкурс, а викуп, як спосіб приватизації, застосовується лише у виключних випадках, а саме: якщо об'єкт приватизації не продано на аукціоні або за конкурсом; власником прийнято рішення про приватизацію орендованого майна і орендар здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% вартості майна, за яким воно було передано в оренду.
Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що приватизація державного майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Враховуючи вище зазначене судом досліджено, що Нововолинська міська рада недотримала законодавчо визначеної процедури передбаченої Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", щодо прийняття рішення «Про внесення змін до програми забезпечення оформлення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014- 2018» та укладення договору купівлі-продажу від 04.07.2017.
Разом з тим, відповідач-1 Нововолинська міська рада просила застосувати строк позовної давності до даних правовідносин з посиланням на абз.2, ч.2, ст. 30 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції від 06.08.2018.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до абз.2, ч.2, ст. 30 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції від 06.08.2018 визначено, що строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
Рішенням Нововолинської міської ради від 16.12.2013 № 29/6 затверджено Програму забезпечення оформлення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018. Згідно розділу 3 метою програми є: захист майнових територіальної міста Нововолинська; - забезпечення організації процесу приватизації майнових об'єктів комунальної власності міста Нововолинська 2014-2018.(а.с. 26-30)
Пунктом 1 рішення Нововолинської міської ради від 24.02.2017 № 14/11 внесено зміни в Додаток 1 Програми забезпечення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки, яким визначено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2017 році. Так, під номером 6 вказано, що нежитлове приміщення площею 51,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 підлягає приватизації шляхом його викупу орендарем
Судом досліджено та встановлено, що строк позовної давності починає свій перебіг з моменту оприлюднення на офіційному сайті Нововолинської міської ради рішень, а саме:
-Рішення Нововолинської міської ради від 24.02.2017 № 14/11 про внесення змін в Додаток 1 Програми забезпечення права власності та процесу приватизації об'єктів комунальної власності міста Нововолинська на 2014-2018 роки, оприлюднено на офіційному сайті 27.02.2017;
- Рішення Нововолинської міської ради від 24.05.2017 за № 17/17-1 «Про затвердження експертної оцінки майна, яке підлягає приватизації», оприлюднено на офіційному сайті 24.05.2017;
Доводи позивача про те, що про порушення прав держави довідався лише в січні 2019, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду у межах 3 місячного строку позовної давності не взято до уваги суду, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.
Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16).
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Однак положення абз 2, ч.2, ст. 30 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції від 06.08.2018, за своєю суттю було спрямоване на захист прав власників та інших осіб від держави.
Крім того, держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
Згідно зі ст. 1Першого протоколу Конвенції кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених принципами міжнародного права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні « виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні ст. 1 протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства» від 24.6.2003 Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».
Не може залишитись поза увагою суду те, що в процесі набуття права власності на нерухоме майно підприємець ОСОБА_1 . діяла правомірно та порушень Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» з її дій не встановлено.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача-1 про застосування строків позовної давності до даного спору підлягає до задоволення згідно приписів абз 2, ч.2, ст. 30 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції від 06.08.2018 , в позові слід відмовити.
Підстави для задоволення позову та віднесення судових витрат на відповідачів - відсутні.
Керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
вирішив :
В позові відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено
14.11.2019р.
Суддя В. М. Дем'як