14.11.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1086/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019р. у справі №908/1086/19
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича, м. Оріхів Запорізької області
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича заборгованості за кредитним договором у розмірі 92057,94 грн., в тому числі: суми 40000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 22266,67 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7664,84 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 22126,43 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: ФОП Жуковим П.О. через систему інтернет-клієнт-банкінгу 22.05.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (що розміщені на сайті http://privatbank.ua). Отже, 22.05.2017 сторонами укладено кредитний договір, який складається із Анкети-заяви та Умов. Умови вказаного договору виконані Банком належним чином, позичальнику надані кредитні кошти в розмірі 60000,00 грн., якими він користувався, але при цьому він не виконував свої грошові зобов'язання з повернення кредитних коштів з урахуванням процентів за їх користування. Внаслідок чого, станом на 18.04.2019 за ним утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 40000,00 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов в розмірі 22266,67 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов в розмірі 7664,84 грн. та пеня нарахована згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов в розмірі 22126,43 грн. З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 92057,94 грн. за договором від 22.05.2017 № б/н.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019р. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивачем не доведено того, що відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Додана заявником до позовної заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (в копії) не містить дати її складання та рахунку, який просить відкрити особа, що взагалі унеможливлює встановити факт її відношення до наданих заявником банківських виписок. Таким чином, Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» та «Умови та правила надання банківських послуг» в даному випадку не можуть розцінюватись як договір, укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, оскільки неможливо встановити ким та коли підписано даний договір та чи підписано його взагалі в електронній формі з боку відповідача. З матеріалів справи не вбачається наявності обставин і належних доказів укладення договору в письмовому вигляді, ані в електронному вигляді та, як наслідок, наявності заборгованості за таким договором та її несплати
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019 у справі №908/1086/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги :
Апелянт вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, таким, що прийнято за недоведеністю обставин, що мають значення для справи та за невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апелянт посилається на те, що в підтвердження позовних вимог ним було надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які в своїй сукупності дають змогу зробити висновок про укладення договору та часткове його виконання відповідачем.
Апелянт звертає увагу, що серед додатків до позову міститься файл перевірки електронного цифрового підпису, в якому відображено повну інформацію щодо підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги КУБ.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог Банку. Проте, суд в порушення вищезазначених вимог процесуального законодавства став на бік відповідача, не вмотивовано відхилив надані позивачем докази та ухвалив незаконне та не обґрунтоване рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовив, чим звільнив відповідача від відповідальності.
Апелянт зазначає про те, що відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією /узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через Web-сайт банку (www.privat.ua; або інший інтернет/SMS- ресурс, зазначений банком).
Посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважає недоречною з огляду те, що в зазначеній постанові ВСУ вказав: "Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника". Однак, в даній справі Позивач надав докази, що Відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затвердженні зазначені Умови та Правила надання банківських послуг.
Більш того, згідно Заяви Відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку.
Таким чином, твердження Відповідача, що в матеріалах справи, відсутні докази: знайомлення його з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи.
Більш того, ухвалою ВСУ від 26.10.2016 року визнано посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 безпідставними, оскільки ознайомлення останнього з умовами кредитування підтверджено підписанням анкети-заяви.
Щодо нарахування неустойки зазначає, що пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1.,3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу Сплата пені здійснюється у гривні.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України посилається на п. 3.2.8.10.3. Умов, відповідно до якого нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Вважає, що строк давності не пропущений, посилаючись на положення ч.1 ст. 259 ЦК України та п. 3.2.8.10.5. Умов договору, відповідно до якої терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років ,п. 1.3 анкети-заяви, відповідно до якої строк кредиту 12 місяців з моменту видачі коштів, доходить висновку, що звернення до суду з позовом відбулося 06.02.2019 року - до спливу строку позовної давності, в зв'язку із чим, обставини, на які Відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.
12.08.2019 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшли пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України)
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
За твердженням відповідача судом першої інстанції вірно встановлено та обґрунтовано прийнято до уваги те, що АТ КБ «Приватбанк» не доведено того, що відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Додана заявником до позовної заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (в копії) не містить дати її складання та рахунку, який просить відкрити особа, що взагалі унеможливлює встановити факт її відношення до наданих заявником банківських виписок.
Таким чином, Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» та «Умови та правила надання банківських послуг» в даному випадку не можуть розцінюватись як договір, укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, оскільки неможливо встановити ким та коли підписано даний договір та чи підписано його взагалі в електронній формі з боку відповідача.
Вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що з матеріалів справи не вбачається наявності обставин і належних доказів укладення договору в письмовому вигляді, ані в електронному вигляді та, як наслідок, наявності заборгованості за таким договором та її несплати.
За твердженням скаржника, судами під час розгляду справи № 908/2050/18 вже було встановлено, що заявлені АТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги про стягнення з ФОП Жукова П.О. заборгованості : на кредитним договором є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Широбокової Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019р. у справі №908/1086/19 залишено без руху.
У зв'язку з перебуванням у відпусці суддів Березкіної О.В., Широбокової Л .П. на підставі розпорядження керівника апарату суду №1660/19 від 03.09.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019р. у справі №908/1086/19 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів і призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Антоніка С.Г. на підставі розпорядження керівника апарату суду №2124/19 від 14.11.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019р. у справі №908/1086/19 прийнято до свого провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
В позовній заяві позивач вказує, що ФОП Жуковим П.О. через систему інтернет-клієнт-банкінгу 22.05.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (що розміщені на сайті http://privatbank.ua). Позивач вважає, що 22.05.2017 сторонами укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із Анкети-заяви та Умов.
До матеріалів позовної заяви, зокрема, надані такі документи: копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", яка не містить номеру та дати, копія Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", розрахунок заборгованості за договором № б/н від 22.05.2017, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ФОП Жуковим П.О., станом на 18.04.2019, копії банківських виписок з 01.01.2000 по 19.04.2019.
Як вказує позивач, 23.05.2017, на підставі укладеного 22.05.2017 кредитного договору, на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в розмірі 60000,00 грн., проте відповідачем в порушення умов договору не повернуті грошові кошти у передбачений договором термін та не сплачено в повному обсязі проценти. Вказані обставини стали підставою для звернення АТ КБ "Приватбанк" з даним позовом до суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.05.2017 в загальному розмірі 92 057,94грн (40 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 22 266,67грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7 664,84 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 22 126,43 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізичною особою-підриємцем Жуковим Павлом Олександровичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу 22.05.2017р. було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ "Приватбанк" http://privatbank.ua. Посилаючись на частину першу статті 634 Цивільного кодексу України, у якій наведено визначення договору приєднання, частину другу статті 639 Цивільного кодексу України (форма договору), позивач вважає, що 22.05.2017 між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № Б/Н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Позивач посилається на обставини перерахування на поточний рахунок відповідача 23.05.2017 кредитних коштів у розмірі 60 000.00 грн., що підтверджується відповідною випискою, та обставини того, що в порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, що призвело до порушення ним п. 3.2.8.3.2 Умов, відповідно до яких за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до преамбуали Закону України "Про електронний цифровий підпис" (редакція станом на дату, яку зазначає позвач як дату укладення договору), цей Закон визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.
Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.
Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного Закону електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем у складі додатків до позовної заяви було надано файл перевірки електронного цифрового підпису, відповідно до змісту якого Анкета -заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ підписана електронним цифровим підписом зі сторони як ПАТ КБ Приват Банк, так і зі сторони Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича.
Файл перевірки електронного цифрового підпису містить, зокрема щодо ФОП Жукова Павла Олександровича , відомості про виданий сертифікат; видавця, про реєстраційний номер сертифіката; дату його видачі, дату закінчення дії; про час накладення електронного цифрового підпису та результат перевірки ЕЦП. Підписувачем зазначено Жукова Павла Олександровича .
Доводи відповідача в частині, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині неможливості прийняття в якості допустимих доказів, наданих позивачем копій документів відхиляються з огляду на наступне:
Подані до суду докази посвідчені підписом, який ідентифікується позивачем, як підпис юристконсульта ОСОБА_5 та прямокутним штампом в якому містяться наступні написи « АТ КБ «ПРИВАТБАНК», нижче « 19 КВІ 2019», нижче «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ», нижче «Юрисконсульт ОСОБА_5» (а.с. 14-87).
Довіреність № 8332-К-Н-О від 31.08.2017р. (а.с. 37), яка видана на ім'я ОСОБА_5 є чинною строком до 31.12.2019р.
Статтями 248 ЦК України визначено перелік підстав припинення представництва за довіреністю.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оскільки відповідачем не надано доказів наявності обставин, які входять до переліку, наведеному у статті 248 ЦК України, його доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині неможливості прийняття в якості доказів, вищезазначених доказів, відхиляються як необґрунтовані.
За змістом статей 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, волевиявлення якого має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Матеріалами справи підтверджується, що Фізичній особі - підприємцю Банком були відкриті рахунки №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .
23.05.2017р. ФОП Жуков П.О. отримав кредитні кошти у сумі 60 000, 00 грн по кредиту КУБ та здійснював погашення заборгованості 23.06.2017; 23.07..2017; 23.08.2017р.; 29.08.2017р.; 25.09.2017р..
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Згідно положень ст. 86 ГПК України cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені вище обставини справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вбачає підстави дійти до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт укладення 22.05.2017р. між позивачем та відповідачем кредитного договору КУБ; факт надання позивачем та отримання відповідачем кредиту КУБ, здійснення відповідачем платежів на часткове погашення заборгованості за кредитом, а отже, і факт прийняття та виконання вищевказаного договору обома сторонами.
Відповідно, апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що Фізичною особою-підриємцем Жуковим Павлом Олександровичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу 22.05.2017р. було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", що є підставою стверджувати про укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору 22.05.2017, який у цю ж дату підписаний і зі сторони Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк".
Відповідні доводи відповідача ,викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем не доведено того, що відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг; що додана заявником до позовної заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (в копії) не містить дати її складання та рахунку, який просить відкрити особа, що унеможливлює встановити факт її відношення до наданих заявником банківських виписок, а також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Анкета-заява про приєдання до Умов та правил надання послуги "КУБ" та "Умови та правила надання банківських послуг" в даному випадку не можуть розцінюватись як договір, укладений у письмовій ( в тому числі електронній) формі, що (у сукупності з іншими обставинами) і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, відхиляються як такі , що не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилання в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції на набрання законної сили Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018р. у справі № 908/2050/18, з яким у відзиві на апеляційну скаргу погоджується відповідач є помилковим з огляду на наступне:
Судовий наказ згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України є особливою формою судового рішення, яке видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодекс.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Погоджуючись з висновком місцевого господарського суду у справі №908/2050/18, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження підпису вказаної Анкети-заяви ФОП Жуковим П.О., ані в письмовій формі, ані в електронному вигляді шляхом підписання електронно-цифровим підписом. Зазначена Анкета-заява містить лише підпис представника акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", засвідчений печаткою товариства.
Разом з тим, як встановлено вище, при подані позовної заяви до суду першої інстанції у даній справі, позивачем було подано докази, які в своїй сукупності дають підстави дійти висновку про укладення 22.05.2017р. між позивачем та відповідачем кредитного договору КУБ; надання позивачем та отримання відповідачем кредиту КУБ, здійснення відповідачем платежів на часткове погашення заборгованості за кредитом, а отже, і факт прийняття та виконання вищевказаного договору обома сторонами.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 ЦК України)
У підписаній ФОП Жуковим Павлом Олександровичем Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" зазначені такі істотні умови кредитного договору:
Вид кредиту: строковий (п. 1.1.)
Розмір кредиту: визначається Приват Банком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kuб. Ua (п. 1.2.)
Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів (п. 1.3.)
Проценти (комісія) за користування кредитом 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4).
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5).
У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі інернет відомості про його бізнес-проект, за яким Банк надає кредит (п. 1.5)
Отже, Фізична особа - підприємець Жуков Павло Олександрович , підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", був обізнаний та погодився з умовами кредитного договору щодо розміру процентів (комісії) за користування кредитом на рівні 2% в місяць від початкового розміру кредиту; зі строком кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; порядком погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; з розміром процентів у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом: 4% на місяць від суми заборгованості.
Наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № Б/Н від 22.05.2017, та наданими виписками:
- по рахунку № НОМЕР_5 за період з 01.01.2000 по 19.04.2019 Жуков П.О. ФОП;
- по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.01.2000 по 19.04.2019 Жуков П.О. ФОП;
- по рахунку № НОМЕР_4 за період з 01.01.2000 по 19.04.2019 Жуков П.О. ФОП
- по рахунку № НОМЕР_6 за період з 01.01.2000 по 19.04.2019 Жуков П.О. ФОП
підтверджується наявність боргу відповідача перед позивачем за наданим відповідачу кредитом (тілом кредиту) у сумі 92 057,94 грн, у тому числі залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом у сумі 40 000,00грн (відповідачем 09.10.2017 отримані кредитні кошти у сумі 60 000, 00 грн; строк кредиту 12 місяців з моменту видачі кредиту, тобто 23.05.2017;
З огляду на наведене, вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення з Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича заборгованості за кредитом у сумі 40 000,00 грн є обгрунованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, у сумі 22 266,67грн колегія суддів зазначає наступне:
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій, зокрема, зазначено про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, встановивши, що пунктом 1.3. Анкети-заяви передбачений строк кредитування - 12 місяців з моменту видачі коштів та, що кінцевим строком повернення грошових коштів є 23.05.2018, тоді як відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості сума процентів за користування кредитом нарахована за період часу з 24.05.2017р. по 18.04.2019р., місцевий господарський суд зазначив, що нарахування процентів після 23.05.2018 (кінцевого строку повернення кредитних коштів) є безпідставним.
Проте, колегія суддів вважає, що застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, місцевий господарський суд, правильно встановивши, що позивач нарахував проценти за користування кредитом за період часу з 24.05.2017р. по 18.04.2019р, не врахував, що проценти у сумі 5 580,00 грн нараховані за період до закінчення визначеного договором строку кредитування, а тому у зазначеній сумі заявлені до стягнення з відповідача правомірно.
Відповідно, вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення з Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, у сумі 5 580,00 грн є обгрунованими та такими, що підлягають задоволенню, тоді як в решті заявленої позивачем до стягнення суми відсотків, а саме 16 686,67 грн позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки як правильно зазначено судом першої інстанції право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії складає 7 664,84 грн
Щодо вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 7 664,84 грн колегія суддів зазначає, що пунктом 1.4. Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб" перебачено сплату комісії у вигляді процентів за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту (60 000 грн х 2% = 1 200 грн), з чим, відповідно, відповідач погодився.
Комісія у вигляді процентів нарахована позивачем за період з 25.09.2017 по 23.05.2018, що є у межах строку кредитування.
Отже, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 7 664,84 грн.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 22 126,43грн, враховуючи наступне:
Пунктом 1.6. підписаної відповідачем Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб" передбачено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
При цьому, відповідно до Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" відповідач погодився з умовами договору про нарахування процентів за користування кредитом, порядком погашення заборгованості за кредитом та сплатою неустойки в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. В Анкеті - заяві розмір неустойки чітко зазначеною сумою або чітко зазначеним порядком її нарахування не визначається, а Анкета - заява в частині розміру неустойки відсилає до розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг, доказів підписання яких відповідачем матеріали справи не містять.
Оскільки відповідач до матеріалів справи не надавав пояснень про визнання ним факту підписання Умов та Правил надання банківських послуг, суд за матеріалами справи не вбачає підстав дійти висновку, що підписуючи Анкету-заяву відповідач був обізнаним не лише з умовами кредитування, зазначеними в Анкеті-Заяві, а і з положеннями Умов та Правил надання банківських послуг, на які посилається позивач.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК Україниз якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У Анкеті-Заяві позичальника розмір неустойки, порядок її обчислення не зазначені (Анкета-Заява відсилає до розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг).
При цьому, як вже зазначалось вище, матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач ознайомився та погодився з положеннями розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг (підписав ці Умови та Правила, на які посилається позивач).
В даному випадку не може бути належним доказом і роздруківка із сайту позивача, на якому, розміщуються Умови та Правила, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповіді зміни в умови та правил споживчого кредитування.
Як зазначила Велика Палата Верхового Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах бо інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача є такими, що змінюються самим АТ "Приват Банк". Тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені у чітко визначеному розмірі або шляхом зазначення порядку її нарахування, Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова форма), що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує відповідальність відповідача у вигляді пені, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Окрім того, наданий позивачем Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не містить інформації щодо того, ким та коли затверджені відповідні умови та правила, період їх дії, чи змінювалися ці Умови та правила та коли.
Отже, надані позивачем умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані відповідачем, а доказів того, що відповідач їх визнає, матеріали справи не містять.
Разом з тим, саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов є визначальним, оскільки після цього їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за період понад шість місяців приймаються до уваги колегіє суддів.
Суд не враховує при перегляді оскаржуваного рішення місцевого господарського суду пояснення позивача ( в порядку ст. 42 ГПК України) з додатками, що надійшли до суду 12.08.2019, оскільки відповідно до приписів ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку апеляційного оскарження, тоді як зазначені пояснення надійшли до суду після спливу вказаного строку.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що позивачем були надані належні та допустимі докази по справі.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повістю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків , викладених у рішені суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуалього права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції вбачає підстави для часткового скасування судового рішення як такого, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитом у сумі 40 000, 00 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у сумі 5 580,00 грн, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 7 664,84 грн та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованості за кредитом у сумі 40 000,00 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у сумі 5 580,00 заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 7 664,84 грн грн.
В решті заявлених позивачем вимог (в частині відмови у стягненні неустойки (пені) рішення суду першої інстанції є правильним, а тому суд апеляційної інстанції залишає його без змін.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019 у справі №908/1086/19 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019 у справі №908/1086/19 скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитом у сумі 40 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, 5 580,00 - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 664,84 грн грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Ухвалити в цій частині нове рішення:
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 40 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, 5 580,00 - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 664,84 грн грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
В решті рішення - залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 111,07 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Жукова Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 666,6 грн.
Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна