ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 листопада 2019 року Справа № 924/663/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Подільський цемент" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року (повний текст складено 06.09.2019) у справі №924/663/19 (суддя Муха М.Є.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Акціонерного товариства "Подільський цемент"
про стягнення 44088,48 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року у справі №924/663/19 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Акціонерного товариства "Подільський цемент" про стягнення 44088,48 грн. боргу задоволено.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - 44088,48 грн боргу та 1921 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2019 року у справі №924/663/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Подільський цемент" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року у справі №924/663/19. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів до 20 жовтня 2019 року. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Подільський цемент" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року у справі №924/663/19 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 травня 2014 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (залізниця/позивач) та Публічним акціонерним товариством "Подільський цемент" (власник колії/відповідач) був укладений договір №379 про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Гуменці Південно-Західної залізниці (далі - договір про експлуатацію, а.с.29-30), за умовами п.1 якого згідно з Статутом залізниць України. Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, та є продовженням колії № 3 станції Гуменці Південно-Західної залізниці і обслуговується власним локомотивом.
Згідно з п.4 договору про експлуатацію рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії підприємства ПАТ "Подільський цемент".
Відповідно до п.5 договору про експлуатацію, повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передається по телефону не пізніше ніж за дві години до подачі вагонів на передавальні колії станції.
Пунктом 6 договору про експлуатацію визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на 7 або 8 передавальні колії станції Гуменці.
Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить по вазі 3300 тон/бр., не більше 36 вагонів, з під'їзної колії по вазі 2304 тон/бр., не більше 25 завантажених вагонів (п.7 договору про експлуатацію).
У п.11 договору про експлуатацію зазначено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: додається додаток №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Для під'їзної колії встановлюються терміни перебування на ній вагонів: - 9,5 год. (п.12 договору).
Згідно з п.16 договору про експлуатацію власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування вагонами (контейнерами) - згідно Тарифного керівництва №1 та Правил користування вагонами і контейнерами. Збори і плати вносяться централізовано через розрахунковий підрозділ залізниці згідно окремо укладеного договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Пунктом 18 договору про експлуатацію, зокрема передбачено, що для скорочення часу користування вагонами на під'їзній колії, вантажні операції по навантаженню та вивантаженню підприємство зобов'язується виконувати цілодобово і в терміни вказані в договорі. Виключенням є зимовий період року при відсутності вантажів під вивантаження та значного зменшення об'ємів навантаження. У разі простою на коліях станції не поданих на під'їзну колію з вини одержувача (відправника) порожніх та навантажених власних і орендованих вагонів, плата за користування цими вагонами стягується на підставі п. 15 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.
Договір укладено на 5 років з 01.05.2014 р. по 01.05.2019 р. (п.21 договору про експлуатацію).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Додатком №1 до договору сторонами узгоджено "Максимальну переробну спроможність вантажних пунктів".
Додатковою угодою №1 від 29.09.2014 сторони внесли зміни до договору №379 від 01.05.2014 р. щодо місцезнаходження та реквізитів залізниці.
22.06.2015 до договору про експлуатацію було укладено додаткову угоду №2, якою сторони виклали в новій редакції п. 11 договору, де визначили максимальну переробну спроможність вантажних пунктів (№ колії, назву вантажу, що переробляється, засоби механізації, розмір фронту, терміни виконання вантажних операцій та максимальну переробну спроможність).
У додатковій угоді №3 від 03.12.2015 сторони погодили в тексті договору назву "Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" замінити на "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".
У подальшому додатковою угодою №3 від 25.10.2016 було викладено в новій редакції п.11 договору з визначенням максимальної переробної спроможності вантажних пунктів (№ колії, назву вантажу, що переробляється, засоби механізації, розмір фронту, терміни виконання вантажних операцій та максимальну переробну спроможність).
В матеріалах справи міститься технічний паспорт під'їзної колії станції Гуменці ДТГО "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Подільський цемент" з додатком 5 "Характеристика пристроїв і механізмів для вивантаження-навантаження" (характеристика вантажних фронтів), затверджений сторонами 27.03.2014, та Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Подільський цемент" та станції примикання Гуменці Південно-Західної залізниці, яким передбачено вирішення питань, зокрема, розробки розрахункових вагонопотоків по прибуттю та відправленню з урахуванням плану випуску продукції підприємством; оптимальне використання технічних засобів і пристроїв у основного власника під'їзної колії та його контрагента (технологічні карти вантажних фронтів).
Інструкцією про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії підприємства ПАТ "Подільський цемент", затвердженою начальником Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-західної залізниці та погодженою головою правління ПАТ "Подільський цемент", встановлено основні положення і порядок роботи залізничної колії підприємства, яка примикає до продовження станційної колії №3 станції Гуменці. Передбачено, що вагова норма в напрямку станції Гуменці - підприємство - 3300 т, а в напрямку підприємство - станція Гуменці - 2304 т. Розмір одночасної подачі вагонів на підприємство - 144 вісі (36 вагонів), а з підприємства не більш 100 вісей (25 вагонів). Зазначено, що виконання інструкції є обов'язковим для всіх працівників залізничного цеху (ЗП і ПВ), відповідальних осіб за транспорт в цехах підприємства і інших працівників, що беруть безпосередню участь в поїзних, маневрових і вантажних роботах.
15 лютого 2018 року між сторонами підписано договір про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 (далі - договір про надання послуг, а.с.18-25), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах ПАТ "Укрзалізниця" (перевізник), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах ПАТ "Подільський цемент" (замовник) і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.1.2 договору про надання послуг, перевезення - це послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов'язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.05.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3 договору про надання послуг).
Пунктом 2.1 договору про надання послуг передбачені обов'язки замовника, зокрема: надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан" (пп. 2.1.1); не використовувати вагони перевізника інакше як для здійснення заявленого перевезення вантажів відповідно до планів перевезень, Правил перевезення вантажів та умов Договору (п.п. 2.1.4); сприяти виконанню узгодженого технологічного часу перебування вагонів на під'їзних коліях згідно з договором про експлуатацію під'їзної колії (договором про подачу та забирання вагонів), та не використовувати вагони, як місця для зберігання вантажів (п.п. 2.1.5); оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.6); самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяги запланованих перевезень, вагонообігу, терміну перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п.п. 2.1.6.1); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажу перевізником (маси вантажу), митними чи іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.7); негайно інформувати перевізника про всі обставини, які перешкоджають відправленню та просуванню вагонів з причин, які не залежать від перевізника (п.п. 2.1.15); приймати вагони, які подаються за заявкою замовника (п.п. 2.1.16).
Замовник має право, зокрема, укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавленні в перевезенні вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором (п.п. 2.2.1 договору про надання послуг).
Згідно з п. 2.3 договору про надання послуг до обов'язків перевізника віднесені, з-поміж іншого: розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів (п.п. 2.3.1); приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору (п.п. 2.3.2); складати документи передбачені п. 1.3 цього договору щодо нарахування сум платежів (п.п. 2.3.5).
Розділом 3 договору про надання послуг врегульовано питання вартості послуг. Зокрема, у п. 3.2.1 договору зазначено, що у всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округлюється до повної. Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та /або публікація оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.
За умовами п.4.2 договору про надання послуг оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в п. 14.2 розділу 14 договору.
У разі відсутності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг перевізник припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі ст.62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу (п.5.2 договору про надання послуг).
Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата фактичного надання перевізником послуг за цим договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника (абз.3 п.5.3 договору про надання послуг).
Згідно з п.8.1 договору про надання послуг сторони домовились про використання електронного документообігу.
Підпунктом 8.2.1 договору про надання послуг передбачене оформлення документів з накладанням електронного цифрового підпису, зокрема, накладної та супроводжувальних документів при перевезенні у внутрішньому сполученні; підпунктом 8.2.2. договору - можливість оформлення документів з накладанням електронного цифрового підпису, зокрема, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.
У разі судового розгляду справи чи виникнення претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері (п.8.8 договору про надання послуг).
Відповідно до п. 12.1 договору про надання послуг , останній вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 р. до 31.12.2018 р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Відповідно до копії накладної №45451701 контрагентом відповідача відправлено на станцію Гуменці вантаж (вугілля кам'яне), який видано ТОВ "Подільський цемент" 27.12.2018.
Відповідно акту загальної форми ГУ-23 №1906 від 27.12.2018 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ "Подільський цемент" було затримано 46 вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Зазначено, що 27.12.2018 поїздом №3853 о 16год.12хв. прибули вищевказані вагони під навантаження; клієнт ПАТ "Подільський цемент" повідомлений в 16 год. 30 хв.; вагони знаходяться на виставочній колії №7 в очікуванні подачі; час початку затримки вагонів 27.12.2018, 16:30.
Актом загальної форми №1909 від 27.12.2018 зафіксовано відмову ПАТ "Подільський цемент" підписати акт загальної форми №1908 від 27.12.2018.
Згідно з актом загальної форми ГУ-23 №1962 від 31.12.2018 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ "Подільський цемент" було затримано вагони, з яких №№ 65806085, 61179586, 61179529, 61179545, 61035630, 56821986, 60717253, 56843055, 56663651, 62975214 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Зазначено, що вищевказані вагони подаються на п-к ПАТ "Подільський цемент" під вивантаження; час початку затримки вагонів 27.12.2018, 16:30 (акт №1908 від 27.12.18р.); час закінчення затримки вагонів 31.12.18р. 16:30.
Згідно накопичувальної картки №31120654 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів від 31.12.2018, відповідачу нарахований збір за зберігання вантажу (вугілля) на суму 36740,40 грн (без ПДВ).
Накопичувальна карта підписана відповідачем із зауваженнями: "з нарахуваннями не згідні, так як ПАТ "Подільський цемент" мало можливість прийняти вагони на під'їздну колію; вагони затримано на ст. Гуменці безпідставно».
У матеріалах справи також наявні довіреності ПАТ "Подільський цемент" від 01.01.2018 №1, від 31.12.2018 №241 на право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підписувати, зокрема відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, пам'ятки про подавання-забирання вагонів форми ГУ-45, акти загальної форми ГУ-23, листи ПАТ "Подільський цемент" про можливість приймання вагонів та безпідставність затримання останніх станцією Гуменці (від 29.12.2018, 14.04.2017, 03.04.2017, 30.03.2017, 23.02.2017); довідка роботи з вагонами на під'їзній колії ПАТ "Подільський цемент" у грудні 2018 року.
Враховуючи затримання вагонів на станціях з вини відповідача, АТ "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Подільський цемент" збору за збереження вантажу в розмірі 44088,48 грн (з ПДВ).
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст.306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п'ята).
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. за №457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Так, за приписами частини першої статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно зі ст.8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під'їзних залізничних колій.
Відповідно до ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 1,3 ст.909 ЦК України).
Також обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.5 Статуту).
Згідно зі ст.71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Матеріалами справи встановлено укладення між сторонами договору про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Тобто, права й обов'язки сторін виникають як з умов укладеного сторонами договору, так і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правовими актами, які регулюють відповідні правовідносини.
У статті 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до накладної №45451701 від 27.12.2018 залізницею було прийнято до перевезення визначений у накладній вагонами вантаж на адресу відповідача із зазначенням станції призначення - Гуменці.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.
За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
В пункті 3 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, зазначається, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, залізницею складено акти загальної форми ГУ-23, а саме: №1906 від 27.12.18р. яким встановлено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, та №1962 від 31.12.2018р. у якому вказано, що вагони подаються на п-к ПАТ "Подільський цемент" під вивантаження; час початку затримки вагонів 27.12.2018, 16:30 (акт №1908 від 27.12.18р.); час закінчення затримки вагонів 31.12.18р. 16:30.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на підході до станції призначення та на станції призначення, у зв'язку з якою позивачем нарахований збір за зберігання вантажів, відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин очікування подачі під вантажні операції вагонів, що прибули на адресу відповідача. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Відмова представника вантажовласника підписати складений представником станції акт про затримку вагонів на станції не є підставою для звільнення вантажовласника від оплати збору за зберігання вантажів.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
У зв'язку з вищезазначеними затримками вагонів позивачем, враховуючи акти загальної форми ГУ-23, було складено накопичувальну картку №31120654 від 31.12.2018, за якою нарахований збір за зберігання вантажів на суму 36740,40 грн (із розрахунку 1 доба безкоштовне зберігання, 1 доба в однократному розмірі - 2776 грн, 2 доби у двократному розмірі відповідно до ст.36 Статуту, що разом становить 13880 грн, яка помножена на коефіцієнт 2,647 грн, що дорівнює 36740,40 грн), яка працівником вантажовласника підписана із зауваженням та зазначенням про те, що ПАТ "Подільський цемент" мало можливість прийняти вагони на під'їзну колію, а вагони затримано на станції безпідставно.
Згідно ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, у відповідності до Правил складання актів. Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами. (п.14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства").
Відповідно до п.2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Отже, термін зберігання за актами затримки склав 4 доби, з яких 1 доба - безкоштовне зберігання згідно ст.46 Статуту. Вартість зберігання вантажу за одну добу становить 2776,00 грн (4 грн*694 тонн).
Згідно ст.36 Статуту залізниць України у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Дані повноваження покладені на начальника дирекції, яким в свою чергу, були видані відповідні накази №№ 906, 907 від 29.12.2018.
При виникненні на станції ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання. (п.2.2 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги).
Отже, загальна сума збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці №31120654 становить 36740,40 грн, 7 348,00 грн - 20% ПДВ.
Перевіривши розрахунок збору за зберігання вантажу, колегія суддів вважає його правомірним та таким, що відповідає вимогам законодавства.
Слід зазначити, що плата, заявлена до стягнення позивачем, нарахована за періоди затримок вагонів та є наслідком порушення відповідачем нормативно визначених правил прийняття вагонів, що виходить за межі звичайної правомірної поведінки, врегульованої укладеним сторонами договором.
Підпунктом 2.1.7 договору про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018 встановлено, що замовник зобов'язується відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Доказів про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми збору за зберігання вантажів ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.
При цьому. судом першої інстанції вірно взято до уваги відсутність належних і допустимих доказів відсутності вини відповідача у скупченні вагонів на станціях та його можливість прийняти вагони, що прибули, з урахування умов договору від 01.05.2014 №379 щодо максимальної переробної спроможності вантажних пунктів.
В листі Вищого господарського суду України №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 вказано, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми збору за зберігання вантажу з урахування податку на додану вартість, що відповідає положенням ст.188 Податкового кодексу України, а відтак доводи апелянта щодо неправомірності стягнення ПДВ до дати виникнення податкових зобов'язань є безпідставними.
Інші заперечення апелянта (щодо оформлення актів, розрахунку по накопичувальній картці, достовірності підписання наказів про збільшення ставки збору) спростовуються матеріалами справи, зокрема, положеннями договору від 01.05.2014 №379 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, Єдиного технологічного процесу під'їзної колії відповідача та її Технічного паспорту, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії відповідача, довіреністю позивача від 31.10.2018, витягом із книги наказів, телеграфним розпорядженням, відомостями з Книги повідомлень вантажоодержувачів про підвищення збору за збереження вантажу згідно ст.36 Статуту.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому останні підлягають до задоволення в розмірі 44 088,48 грн (з яких 36740,40 грн - збір за збереження вантажу, 7 348,00 грн - 20% ПДВ).
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Подільський цемент" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року у справі №924/663/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
4. Справу №924/663/19 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.