вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2019 р. Справа№ 910/19317/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,
за участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - Пономаренко В.М., ордер серія АР №1002826 від 11.11.19;
від Бородянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2019 про відмову в задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця Бородянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцької Тетяни Григорівни (суддя Кошик А.Ю., повний текст складено - 09.09.2019) у справі №910/19317/17 за позовом Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про стягнення 37 024,28 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.05.2018 року у справі № 910/19317/17 позов задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на користь Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва 37024,28 гривень заборгованості та 1600,00 гривень штрафу.
На примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 року у справі № 910/19317/17 03.07.2018 року видано наказ.
До Господарського суду Київської області товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" подано скаргу на дії старшого державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцької Тетяни Григорівни у виконавчому провадженні № 59430526 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.07.2018 року у справі № 910/19317/17.
Так, у поданій скарзі відповідач просив визнати незаконною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцької Тетяни Григорівни про арешт коштів боржника від 11.07.2019 року у виконавчому провадженні №59430526 в частині накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (код ЄДРПОУ 21526737), що містяться на рахунку у Філії "Київсіті" АТ КБ "Приватбанк" м.Київ р/р 26004056113311, МФО 380775; зобов'язати Бородянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт з коштів товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (код ЄДРПОУ 21526737), що містяться на рахунку філії "Київсіті" АТ КБ "Приватбанк" м.Київ р/р 26004056113311, МФО 380775; зобов'язати Бородянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчити усі виконавчі провадження відкриті щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (код ЄДРПОУ 21526737), на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" та передати усі виконавчі документи ліквідаційній комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (код ЄДРПОУ 21526737) для здійснення розрахунків з кредиторами.
В обґрунтування вимог скарги ТОВ "Діамед" посилається на те, що р/р 26004056113311, на який накладено арешт оскаржуваною постановою державного виконавця, має спеціальний режим використання та використовується ТОВ "Діамед" як єдиний рахунок, по якому ліквідаційна комісія (ліквідатор) здійснює всі операції, а саме виплату заробітних плат, сплату податків, оплату вимог кредиторів у відповідній черговості, оплату електричної енергії, теплопостачання тощо.
При цьому, посилаючись на п.1 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, скаржник вказує, що ним повідомлялось неодноразово листами державного виконавця про те, що вказаний рахунок має спеціальний режим.
Також, скаржник у поданій до суду скарзі на дії виконавчої служби зазначає, що виконавче провадження підлягає закінченню на підставі до п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, ТОВ "Діамед" перебуває в стані припинення (що не передбачає правонаступництва).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2019 відмовлено в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на дії старшого державного виконавця Бородянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцької Тетяни Григорівни у виконавчому провадженні №59430526 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.07.2018 у справі №910/19317/17.
Відмовляючи у задоволенні скарги місцевий господарський суд виходив з ненадання скаржником доказів того, що спірний рахунок належить до категорії рахунків, щодо яких Законом України "Про виконавче провадження" чи іншими законодавчими актами встановлено обмеження чи визначено спеціальний режим використання.
Також, за висновком суду першої інстанції, скаржником не надано доказів наявності визначених п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки надані скаржником відомості з ЄДРПОУ свідчать лише, що боржник перебуває в стані припинення з 22.11.2017 року, відомостей про внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідні відомості не містять.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти рішення, яким скаргу задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що р/р 26004056113311 має спеціальний режим використання, про що ним неодноразово повідомлялось виконавчій службі, а тому відповідно арешт із вказаного рахунку підлягає зняттю.
Окрім наведеного, апелянт вказує про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі до п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з перебуванням ТОВ "Діамед" в стані припинення (що не передбачає правонаступництва).
Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Позивач та ВДВС не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від ВДВС до суду не надійшло.
В свою чергу, від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив розглядати апеляційну скаргу за відсутністю його представника.
Також, у вказаному відзиві позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Старшим державним виконавцем Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцькою Т.Г. 02.07.2019 року відкрито виконавче провадження №59430526 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.07.2018 року у справі № 910/19317/17.
В рамках вищевказаного виконавчого провадження виконавцем Бузніцькою Т.Г. 11.07.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на рахунки ТОВ "Діамед", зокрема, й на р/р НОМЕР_1 .
За доводами скаржника вказаний рахунок має спеціальний режим використання, а тому накладення на нього арешту є неправомірним.
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону).
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Також, як визначено ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 - 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 - 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 - 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Колегія суддів зазначає, що визначення терміну "рахунок із спеціальним режимом використання" міститься у Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758, згідно якого рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів (позик), у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.
Крім цього, Закон України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" містить визначення поняття "поточних рахунків із спеціальним режимом використання", згідно якого поточні рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки електропостачальників, системного оператора, електропередавального підприємства, оператора ринку, гарантованого покупця, Фонду врегулювання вартісного дисбалансу та виробників електричної енергії на атомних електричних станціях та гідроелектростанціях (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій), відкриті в уповноваженому банку і призначені для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.
В свою чергу, відповідачем не доведеного того, що р/р 26004056113311, на який було накладено арешт оскаржуваною постановою виконавця, відповідає вказаним ознакам рахунку із спеціальним режимом використання або поточному рахунку із спеціальним режимом використання.
Таким чином, скаржником не надано доказів того, що спірний рахунок належить до категорії рахунків, щодо яких Законом України "Про виконавче провадження" чи іншими законодавчими актами встановлено обмеження чи визначено спеціальний режим їх використання.
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для визнання незаконними дій Старшого державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцької Тетяни Григорівни з винесення Постанови про арешт коштів боржника від 11.07.2019 року у виконавчому провадженні №59430526 в частині накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (код ЄДРПОУ 21526737), що містяться на рахунку Філії "Київсіті" АТ КБ "Приватбанк" м.Київ р/р НОМЕР_1 , МФО 380775.
Щодо посилань скаржника на Постанову Бородянського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 15.03.2018 року, то вони обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції, оскільки відповідну постанову прийнято в іншому виконавчому провадженні (ВП № 55186338) щодо виконання іншого судового рішення і така постанова приймалась виходячи з обставин, які мали місце в інший часовий проміжок.
Стосовно доводів апелянта щодо неодноразового повідомлення виконавчої служби про те, що р/р 26004056113311 має спеціальний режим використання, колегія суддів зазначає, що вказані обставини повідомлення ВДВС з урахуванням недоведеності відповідачем належності вказаного рахунку до рахунку зі спеціальним режимом використання не можуть вплинути на результат розгляду даної скарги.
Також, слід зазначити наступне.
Як вже було вказано, виконавче провадження було відкрито, а арешт на рахунки накладено виконавчою службою у липні 2019 року.
Разом з тим, листи відповідача від 03.03.2018 №03/03/18, від 14.03.2018 №14/03/18 та від 06.06.2018 №06/06/18 були направлені виконавчій службі у березні та червні 2018 року, тобто до як відкриття виконавчого провадження, так і накладення арешту, отже відповідно вказані листи не стосуються даного виконавчого провадження.
Також, скаржник лише зазначає, що в додатку до листа № 14/03/18 від 14.03.2018 року ним надавались до виконавчої служби: Декларація про доходи та майно ТОВ "Діамед"; Податкова декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік; Виписка по рахунку НОМЕР_1 з Приватбанку про оплату з даного рахунку коштів за електричну енергію з 14.12.2017 року по 14.03.2018 року; Виписка по рахунку НОМЕР_1 про оплату податків та інших платежів за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року; Виписка по рахунку НОМЕР_1 про оплату податків та інших платежів за період з 01.04.2017 року по 30.06.2017 року; Виписка по рахунку НОМЕР_1 про оплату податків та інших платежів за період з 01.07.2017 року - 30.09.2017 року; Виписка по рахунку НОМЕР_1 про оплату податків та інших платежів за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року; Звіт по рахунку НОМЕР_1 про оплату за електроенергію за 2017 - 2018 роки.
Вказані документи до суду подані не були.
У будь - якому випадку зазначені документи не стосуються періоду відкриття виконавчого провадження ВП № 59430526.
Стосовно наданого відповідачем листа від 17.07.2019, який було отримано виконавчою службою 19.07.2019, слід зазначити, що оскільки обставини належності вказаного рахунку до рахунку зі спеціальним режимом використання не були доведені відповідачем, то отримання цього листа ВДВС жодним чином не може свідчити про протиправність оскаржуваної постанови про накладення арешту.
З огляду на викладене, враховуючи ненадання скаржником належних та допустимих доказів щодо наявності заборон чи обмежень по рахунку, відкритому у Філії "Київсіті" АТ КБ "Приватбанк" м.Київ р/р НОМЕР_1 , МФО 380775, вимоги за скаргою про скасування постанови про арешт коштів боржника від 11.07.2019 року та про зобов'язання Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт з коштів товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Стосовно доводів скаржника про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі до п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідач, посилаючись на перебування ТОВ "Діамед" в стані припинення (що не передбачає правонаступництва), вважає, що виконавче провадження підлягає закінченню на підставі вказаної норми.
В свою чергу, колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.5 вказаної статті).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Діамед" знаходиться в стані припинення, тобто процедура ліквідації вказаного товариства є незавершеною.
Враховуючи те, що п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено як підставу для закінчення виконавчого провадження саме припинення юридичної особи, а відповідні відомості щодо товариства відповідача наразі відсутні, вимога за скаргою про зобов'язання ВДВС закінчити виконавче провадження не підлягає задоволенню.
Отже, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції стосовно відсутності правових підстав для задоволення скарги відповідача на дії старшого державного виконавця Бородянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бузніцької Тетяни Григорівни.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника - відповідача у справі (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2019 у справі №910/19317/17 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 14.11.2019 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
М.А. Руденко