вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2019 р. Справа№ 920/643/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.11.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 (повний текст рішення складено - 06.09.2019)
у справі № 920/643/19 (суддя - Соп'яненко О.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
про стягнення 78 746 грн. 00 коп.,-
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - відповідач) про стягнення 78 746 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" неправильно зазначено адресу одержувача вантажу в залізничній накладній №43348176, що на підставі статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для нарахування штрафу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 39 373 грн. 00 коп. штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині в позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідачем допущено порушення, яке полягає у неправильному зазначені у накладній адреси вантажоодержувача, тому сума штрафу складає 78 746 грн. Однак, керуючись положеннями статей 3, 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 50% - до 39 373 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням Господарського суду Сумської області від 02.09.2019, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 скасувати в частині зменшення штрафу.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що штрафна санкція не є договірною, а передбачена положеннями Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, тому, на думку позивача, підстав для його зменшення немає.
Скаржник стверджує, що при розгляді даної справи суд першої інстанції не врахував, що необхідність з'ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у справах про стягнення штрафу відсутня, оскільки критерії обгрунтованості будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача) визначаються спеціальним нормативним актом - Статутом залізниць України, а не загальними засадами цивільного законодавства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" та узагальнення її доводів
У свою чергу, не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" штрафу в розмірі 23 623, 80 грн. та ухвалити нове, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" штраф у розмірі однократної провізної плати на суму 15 749, 20 грн.
Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначає, що завчасно вжив заходів щодо усунення порушення та настання можливих наслідків, оскільки телеграма №НР 01 від 02.01.2019 надійшла на станцію призначення раніше ніж прибув вагон №76034370 по накладній №43348176. Апелянт наголошує, що у даному випадку, відсутні будь-які наслідки неправильного зазначення адреси отримувача вантажа.
Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" вказує, що підприємство перебуває у складному економічному становищі, у зв'язку з чим, застосування до відповідача штрафу у розмірі 39 373 грн. є непомірним тягарем, тому просить зменшити штраф до розміру однократної провізної плати - 15 749,20 грн.
Узагальнені доводи відзиву Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на апеляційну скаргу позивача
Заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 28.10.2019, вказує, що зазначення даних, які були уточнені вантажовідправником до прибуття вагону на станцію призначення, не створює ризиків направлення вантажу не за призначенням та не перешкоджає виконанню зобов'язання з перевезення, оскільки вантаж було доставлено належним чином і своєчасно.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 справу № 920/643/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 та призначено до розгляду на 13.11.2019.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.09.2019 справу № 920/643/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 залишено без руху.
30.10.2019 представником Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додане платіжне доручення № 14088 від 23.10.2019 зі сплатою судового збору у розмірі 2 881, 50 грн..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 та повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" розглядатимуться разом у судовому засіданні 13.11.2019.
Явка представників сторін
Представник позивача у судове засідання, призначене на 13.11.2019, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача про розгляд справи у його відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.11.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" штрафу в розмірі 23 623, 80 грн. та ухвалити нове, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" штраф у розмірі однократної провізної плати на суму 15 749, 20 грн. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
29.12.2018 зі станції Баси Південної залізниці Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" здійснило відправлення вагону №76034370 згідно з накладною №43348176 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" (далі - ПРАТ "ДКХЗ").
На вищевказане відправлення вагону відправник надав станції навантаження Баси Південної залізниці заповнену накладну №43348176, в якій представником відправника у графі 4 "Найменування одержувача" зазначено: найменування «Одержувача» - ПрАТ "ДКХЗ", адреса - "851901 г. Мариуполь, ул. Лепорского, 1".
04.01.2019 по прибутті вагонної відправки №43348176 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці виявлено, що адреса одержувача, зазначена відповідачем у накладній, не відповідає адресі ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод", про що складено акт загальної форми №1011 від 04.01.2019.
02.01.2019 відповідач в листі №37/001 просив Регіональну філію "Південна залізниця" ст. Баси здійснити відправлення телеграми на станцію Правда Придніпровської залізниці про зазначення вірної адреси ПрАТ "ДКХЗ" - одержувача вантажу: м. Кам'янське, вул. Колеусівська, 1, повідомивши також позивача про згоду одержувача на внесення відповідних змін.
02.01.2019 на адресу станції призначення Правда надіслано телеграму № 01 із зазначенням вірної адреси одержувача вантажу, після чого до накладної №43348176 внесено відповідні виправлення у графі 4, а саме замість раніше зазначеної адреси: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, зазначено правильну - м. Кам'янське, вул. Колеусівська, 1.
У результаті виявленого неправильного зазначення Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" адреси вантажоодержувача у згаданій накладній позивач на підставі статей 24, 118, 122 Статуту залізниць нарахував відповідачу штраф у розмірі 78 746 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із приписами статті 306 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом статей 2, 3 Статуту залізниць України цим Статутом визначаються обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, встановлено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Згідно зі статтею 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (стаття 24 Статуту залізниць України).
Статтею 37 Статуту залізниць України, п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів та п. 5 Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правил) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевідного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до розділу 4 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графу «Одержувач», в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.
Отже, колегія суддів звертає увагу, що саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.
З матеріалів справи вбачається, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказаної залізничної накладної зазначено прізвище представника відправника - Цвентарна Л.В.
Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного, перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Таким чином, акт загальної форми є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним адреси одержувача.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неправильним зазначенням відправником адреси одержувача вантажу було складено акт загальної форми № 1011 від 04.01.2019 (т. 1; а.с. 17).
Отже, акт загальної форми № 1011 від 04.01.2019 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (пункт 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Згідно з пунктом 6.1 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002, стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Пунктом 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 всказано, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно зі статтею 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Отже, з огляду на неправильне зазначення Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" адреси вантаджоодержувача при відправленні вантажу вагоном №76034370 згідно з накладною №43348176, яке було здійснено відповідачем зі станції Баси Південної залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці, що є порушенням Правил, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку стосовно обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача 78 746,00 грн. штрафу (15 749,20 грн.*5), згідно із статтями 118, 122 Статуту залізниць.
Задовольняючи рішення частково, суд першої інстанції дійшов висновку зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 50% - до 39 373 грн.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зменшення штрафних санкцій, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Однак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.
Отже, колегія суддів зазначає, що господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим. Нарахований позивачем на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
З огляду на вказане вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/4151/19 підлягає скасуванню в частині зменшення штрафу.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги визнаються судом апеляційної інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 підлягає залишенню без задоволення.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 слід скасувати частково в частині зменшення штрафу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 задовольнити.
Рішення Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 у справі № 920/643/19 скасувати частково в частині зменшення штрафу. В іншій частині рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:
«Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; код ЄДРПОУ 05766356) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 108; код ЄДРПОУ ВП 40081237; п/р НОМЕР_1 , в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця) 78 746 грн. 00 коп. штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача., 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.»
Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; код ЄДРПОУ 05766356) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 108; код ЄДРПОУ ВП 40081237; п/р НОМЕР_1 , в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця) 2 881 грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.
Матеріали справи №920/643/19 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.11.2019.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім