вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" листопада 2019 р. Справа№ 910/9358/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Мельничук О.С.,
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: Оплімах А.В.;
від відповідача-2: не з'явились;
Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року
про відмову у забезпеченні позову
у справі № 910/9358/19 (суддя Привалов А.І.)
За позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш продукт Плюс"
2. Приватного акціонерного товариства "Геркулес"
про визнання недійсним договорів, -
У 2019 році Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі за текстом - АТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш продукт Плюс" (далі за текстом - ТОВ «Наш продукт Плюс») та Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (далі за текстом - ПАТ «Геркулес») про визнання недійсним договорів, а саме:
- визнання недійсним укладеного між ПАТ "Геркулес" та ТОВ "Наш продукт Плюс" Договору купівлі-продажу транспортних засобів від 12.03.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мангуш А.М. (зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 597).;
- визнання недійсним укладеного між ПАТ "Геркулес" та ТОВ "Наш продукт Плюс" договір купівлі-продажу транспортних засобів від 15.03.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мангуш А.М. (зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №640).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9358/19, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження.
Разом з позовною заявою АТ "Банк Кредит Дніпро" подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПАТ "Геркулес" в межах суми 1 297 454,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 року у справі № 910/9358/19 відмовлено АТ "Банк Кредит Дніпро" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
16.08.2019 року АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Господарського суду міста Києва із Заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Наш продукт Плюс" в межах суми 1 298 454,06 грн.
В обґрунтування вимог поданої Заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» вказує, що рішенням Господарського суду Донецької області від 11.06.2019 року у справі № 905/492/19 задоволено позов ТОВ «Наш продукт Плюс» до АТ «Банк Кредит Дніпро» та ПАТ «Геркулес» про визнання права власності та зняття арешту з автомобілів, визнано за ТОВ «Наш продукт Плюс» право власності на 54 автомобілі, які є предметом позову у названій справі, та знято з них арешт.
АТ «Банк Кредит Дніпро» зазначає, що Господарський суд Донецької області видав Наказ на виконання вказаного рішення з поміткою про набрання ним чинності, в той час як ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 року було залишено без руху апеляційну скаргу АТ «Банк кредит Дніпро» на рішення Господарського суду Донецької області від 11.06.2019 року у справі № 905/492/19.
При цьому, АТ «Банк Кредит Дніпро» відзначає, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.03.2019 року у справі № 905/492/19 було вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони державним і приватним виконавцям накладати арешт та /або встановлювати заборону відчуження за виконавчими документами, боржником за якими є ПАТ «Геркулес» на транспортні засоби у кількості 54 шт., накладення арешту на ці ж автомобілі є неможливим.
За таких підстав, АТ «Банк Кредит Дніпро» вважає, що існує гостра необхідність у накладенні арешту на грошові кошти у сумі 1 298 454,06 грн. (сума оспорюваних договорів) ТОВ «Наш продукт Плюс» (покупцем за оспорюваними Договорами)
ПАТ "Геркулес" має перед ним значну заборгованість, яку не погашає та вчиняє дії з метою уникнення грошової відповідальності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19 у задоволенні заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано тим, що заявником не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також тим, що заявлені заходи забезпечення позову не відповідають предмету спору.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, АТ "Банк Кредит Дніпро" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19 та задовольнити заяву про забезпечення позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги АТ «Банк Кредит Дніпро» посилається на порушення місцевим господарським судом вимог ст. 86 ГПК України щодо оцінки доказів, а також повторно наводить зміст Заяви про забезпечення позову у задоволенні якої було відмовлено господарським судом першої інстанції.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 року у справі № 910/9358/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у цій справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.10.2019 року.
15.10.2019 року від ТОВ «Наш продукт Плюс» надійшов Відзив на апеляційну скаргу, у якому ТОВ «Наш продукт Плюс» проти поданої апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвали місцевого господарського суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.10.2019 року, у зв'язку з участю судді Чорногуза М.Г. у засіданні круглого столу 24.10.2019 року, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/9358/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Хрипун О.О., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 14.11.2019 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.11.2019 року, у зв'язку з відпусткою судді Хрипуна О.О., сформовано для розгляду апеляційних скарг у справі № 910/9358/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Євсікова О.О., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 14.11.2019 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Наш продукт Плюс» проти поданої АТ "Банк Кредит Дніпро" апеляційної скарги заперечив за наведених у Відзиві на неї підстав, просив відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвали місцевого господарського суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Інші учасники уповноваженого представника в судове засідання апеляційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що явку учасників справи не було визнано обов'язковою, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість проведення судового засідання та розгляду апеляційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників, які не з'явилися.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 271 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, у 2019 році АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом з немайновими вимогами до ТОВ «Наш продукт Плюс» та ПАТ «Геркулес» про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 12.03.2016 року.
Водночас, у поданій Заяві АТ «Банк Кредит Дніпро» просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Наш продукт Плюс» у сумі 1 298 454,06 грн, що є вартістю товару за оспорюваними у цій справі Договорами, укладеними між ТОВ «Наш продукт Плюс» та ПАТ «Геркулес».
За визначенням ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Верховний Суд у постанові від 26.09.2019 року у справі № 904/1417/19 вказав, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17).
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У постанові від 23.09.2019 року у справі № 910/3891/19 Верховний суд вказав, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи, що АТ «Банк Кредит Дніпро» заявлено немайнові вимоги (визнання недійсними Договорів купівлі-продажу), а вимогою поданої Заяви про забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Наш продукт Плюс» (в межах суми 1 298 454,06 грн.,), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що така вимога Заяви не відповідає заявленим позовним вимогам (при тому, що позов не містить будь-яких вимог майнового характеру), а тому виконання рішення у цій справі не може бути утруднено у майбутньому.
Відтак, з огляду на те, що АТ «Кредит Банк Дніпро» заявлені у Заяві про забезпечення позову вимоги не обґрунтовано (з наданням відповідних належних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Наш продукт Плюс», в межах суми 1 298 454,06 грн.) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу укладених між ТОВ «Наш продукт Плюс» та ПАТ «Геркулес», колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні поданої АТ «Банк Кредит Дніпро» Заяви; відповідно, відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що наявність чи відсутність у ТОВ «Наш продукт Плюс» грошових коштів у сумі 1 297 454,06 грн. на момент прийняття господарським судом рішення за наслідками розгляду справи по суті не вплине на можливість визнання оспорюваних Договорів недійсними, у разі, якщо господарським судом буде встановлено підставність заявлених позовних вимог, а також на можливість виконання прийнятого рішення.
Слід відзначити, що АТ «Кредит Банк Дніпро» помилково ототожнює вимоги немайнового характеру (які заявлено ним у позові) з вимогами майнового характеру. Однак, як вбачається зі змісту наявних у апеляційного господарського суду матеріалів, АТ «Кредит Банк Дніпро» інших вимог, окрім вказаних, не заявлено; в т.ч., не заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року у цій справі за позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «Наш продукт Плюс» та ПАТ «Геркулес» про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 12.03.2016 року (в межах якої було прийнято оскаржувану ухвалу), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/9358/19 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження № 910/9358/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.11.2019 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді К.В. Тарасенко
О.О. Євсіков