12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/3257/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року (рішення ухвалене о 10:42 хв. у м. Рівне судом у складі головуючого судді Недашківської К.М., повний текст рішення складено 08.02.2019 року) у справі за позовом Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,-
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №РВ214/1122/АВ/П від 14.08.2018; Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ214/1122/000368/ТД-ФС від 17.09.2018, якою на позивача накладено штраф в розмірі 223380,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ214/1122/000369/МГ-ФС від 17.09.2018, якою на позивача накладено штраф в розмірі 74460,00 грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем не було дотримано порядку проведення перевірки та порядку накладення штрафу. Інспекційне відвідування проводилось з 10 серпня по 14 серпня 2018 року в приміщенні позивача за адресою м. АДРЕСА_1 вул. Словацького 4/6. Під час обстеження ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 в приміщенні не було. Інспектором праці не встановлено, що це за особи (паспортні дані, рік народження, місце реєстрації проживання, та інші анкетні дані), не були взяті в них пояснення. Період інспектування 10.08.2018 по 14.08.2018 рік, а зафіксовано начебто порушень за два роки поспіль. Стосовно громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то висновок відповідача про допущення їх до роботи без укладання трудового договору не підтверджуються жодним документом, як то заявою про прийняття на роботу, табелюванням, інструктажем з охорони праці, тощо. Відтак, у зв'язку з відсутністю трудових відносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутнє будь-яке порушення позивачем трудового законодавства, зокрема, вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України. Вказує, що висновок відповідача про наявність порушень, зазначених в постанові та зафіксованих актом інспекційного відвідування, не відповідає дійсності та не є підставою для застосування фінансової санкції у вигляді штрафу. На думку інспектора позивачем не проведено виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за виконану ними роботу. Проте з відомостей, що містяться в акті інспекційного відвідування встановлено, що в актах приймання передачі виконаних робіт не вказано фактичний об'єм робіт що виконувались даними особами. Просив позов задоволити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив Рівненській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області Біловолом О.М., на підставі наказу №735 від 09.08.2018 та направлення №680-71/09-27 від 09.08.2018, в період з 10.08.2018 по 14.08.2018 проведено інспекційне відвідування Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
За результатами інспекційного відвідування складений Акт №РВ214/1122/АВ від 14.08.2018 (далі іменується - Акт інспекційного відвідування), відповідно до висновків якого встановлено порушення: ч.1 ст.21 КЗпП України трудові договори не укладені між працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, за якими працівники зобов'язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін; ч.3 ст.24 КЗпП України при допуску працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до роботи Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі не оформлено наказ чи розпорядження /трудовий договір/ про прийняття на роботу даних осіб, та не повідомлено центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ч.1 ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата працівникам не виплачується за виконану ними роботу. Так, Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі не проведено виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за виконану ними роботу за період з квітня 2018 року по 13 серпня 2018 року.
За результатами перевірки 14.08.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області сформований Припис про усунення виявлених порушень №РВ214/1122/АВ/П, яким зобов'язано в.о. Голови Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі ОСОБА_3 у строк до 31.08.2018 усунути порушення вимог ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 та ч.1 ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці”.
На підставі висновків Акта інспекційного відвідування Управлінням Держпраці в Рівненській області прийнято: постанову за №РВ214/1122/000368/ТД-ФС, згідно з якою на Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за порушення вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України накладено штраф у розмірі 223380,00грн., постанову за №РВ214/1122/000369/ТД-ФС, згідно з якою на Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за порушення вимог ч.1 ст.94 КЗпП України та ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці” накладено штраф у розмірі 74460,00грн.
Згідно ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 6 п. 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295).
Згідно п. 2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Відповідно до п. 2 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Згідно п.п. 19, 20, 21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до п.п. 23, 24 Порядку №295, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень наступного дня після їх розгляду.
Частиною 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено та вбачається з матеріалів справи, що цивільно-правових договорів №02/2017 від 16.05.2017 та №04/2017 від 01.09.2017, укладених позивачем з ОСОБА_1 предметом є виконання роботи Директора Філії Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, що безпосередньо пов'язані з вирішенням всіх питань Філії, за винятком тих, що належать виключно до компетенції Фонду. Директор діє від імені Філії в межах, встановлених Законом та довіреністю, виданою головою Фонду та несе повну матеріальну відповідальність за свої дії та за збереження майна Філії. Директор: видає накази, розпорядження і дає вказівки з усіх питань, які відносяться до діяльності Філії; забезпечує філію необхідними ресурсами; приймає на роботу, переводить та звільнює працівників Філії встановлює оплату праці відповідно законодавства України; представляє Філію у відносинах з державними органами, підприємствами, організаціями та громадянами; має право підписувати договори, цивільно-правові договори, угоди, заявки на виконання послуг, документи первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності в межах, наданих йому Фондом на підставі довіреності. Має право підпису документів від імені Філії. Забезпечує збереження комерційної таємниці та конфіденційної Інформації і несе за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України. На вимогу голови Фонду залучає аудиторську перевірку річної діяльності Філії із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з Філією та Фондом. За виконану роботи виплачується винагорода у розмірі та обсязі, які визначені у акті виконаних робіт (наданих послуг). Оплата виконується не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття роботи актом, але не нижче мінімальної заробітної плати за місяць встановленої законодавством. Строк дії Договору №04/2017 з 01.09.2017 по 31.11.2017. За згодою сторін та відсутністю взаємних претензій договір може бути продовжено
Разом з тим, за даними Акта інспекційного відвідування, надано Довіреність від 20.02.2018 №07/18, відповідно до якої Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в особі ОСОБА_4 , що діє на підставі статуту цією довіреністю уповноважує Директора Філії Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Сокотуна ОСОБА_5 Віталійовича представляти інтереси Філії Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, перед фізичними, юридичними особами незалежно від форм власності та підпорядкування з питань, які стосуються діяльності Філії. Для цього представнику надається право: укладати правочини у т,ч. зовнішньоекономічні договори, ціна яких не перевищує 50000 (п'ятсот тисяч) гривень та забезпечувати їх виконання; приймати та звільняти з роботи працівників Філії відповідно до Положення; видавати довіреність на вчинення дій; видавати накази, розпорядження, що обов'язкові для працівників Філії; відкривати, закривати та розпоряджатись рахунками в банках та інших фінансових установах; розпоряджатись майном (у т.ч. рухомим не рухомим), активами майновими правами та коштами Філії, з погодженням з головою Фонду; здійснювати управління Філією; вирішувати будь-які інші питання, що стосуються поточної діяльності Філії. Довіреність видана та зареєстрована у книзі реєстрації довіреностей з номером № 07/18 від 20.02.2018 без права передоручення терміном до 31.12.2018.
Також, в Акті інспекційного відвідування зазначено, що з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей які належать Рівненському обласному фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в особі голови фонду ОСОБА_4 з одного боку і працівником ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність в якому ОСОБА_1 кваліфікується як працівник який обіймає посаду Директора філії Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Як вбачається з цивільно-правових договорів №03/2017 від 16.05.2017 та №05/2017 від 01.09.2017 укладених позивачем з ОСОБА_2 предметом є виконання роботи (надання послуги), зокрема приймати участь у відборі, завантаженні, транспортуванні і розвантажуванні поросят в орендовані Філією приміщення; щоденно виконувати розпорядження та накази директора Філії, безпосередньо пов'язаних з діяльністю Філії, виконувати всі роботи по догляду за поросятами. За виконану роботи виплачується винагорода у розмірі та обсязі, які визначені у акті виконаних робіт (наданих послуг). Оплата виконується не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття роботи актом, але не нижче мінімальної заробітної плати місяць встановленої законодавством. Строк дії Договору №05/2017 з 01.09.2017 по 31.11.2017. За згодою сторін та відсутністю взаємних претензій договір може бути продовжено.
Таким чином, апеляційний суд звертає увагу, що предметом укладених позивачем договорів з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк.
Також, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги).
У договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
Аналогічний висновок відповідає позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17.
Відтак, позивачем не укладені трудові договори між працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за якими працівники зобов'язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Позивачем не оформлено наказ чи розпорядження /трудовий договір/ про прийняття на роботу даних осіб, та не повідомлено центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, позивачем не проведено виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за виконану ними роботу за період з квітня 2018 року по 13 серпня 2018 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в актах приймання передачі виконаних робіт не вказано фактичний об'єм робіт що виконувались даними особами. Натомість, якщо інспектором не встановлено наявність посадової інструкції штатного розпису, посадових окладів вказаних осіб по філії виникає запитання, то з чого ж тоді сформований фонд оплати праці для нарахування і виплати відповідно заробітної плати вказаним особам. Оскільки, як вже зазначалось судом позивачу належало укласти з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трудові договори та оформити всі належні документи, в тому числі для виплати заробітної плати.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №460/2559/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 13.11.2019р.