12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10854/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Запотічного І.І. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Марцинковської О.М.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Білень І.І., Ситник С.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м.Львова від 23.08.2019р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил (суддя суду І інстанції: Фролова Л.Д., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 23.08.2019р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не вказана),-
27.12.2018р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову № 7229/20900/18 від 18.12.2018р. про порушення митних правил, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу /МК/ України (а.с.2-4).
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 23.08.2019р. заявлений позов задоволено; скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. від 18.12.2018р. в справі № 7229/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.; закрито справу про порушення митних правил № 7229/20900/18 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.470 МК України (а.с.113-116).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Львівська митниця ДФС, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в кінцевому підсумку призвело до невірного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.120-125).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що доводи позивача про те, що ним не ввозився транспортний засіб на митну територію України спростовуються відомостями електронних баз даних «Інспектор» та ЄАІС ДФС, що слід вважати безспірними доказами.
Факт звернення позивача до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій щодо нього не спростовує висновків відповідача про порушення митних правил і не свідчить про вчинення стосовно нього злочинних дій з боку третіх осіб.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно паспортів для виїзду за кордон, виданих позивачу, є відсутніми відмітки про перетин державного кордону, зокрема, в'їзд у Республіку Польща або іншу країну або виїзд з таких у період ввезення автомобіля марки «Nissan Primera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме 27.06.2018р.
За обставин непідтвердження паспортними документами перетину позивачем державного кордону надані митницею витяги з електронних баз не можуть прийматися до уваги судом. Наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви у вчиненні позивачем інкримінованого йому порушення митних правил.
З огляду на такі обставини, а також виходячи з принципу презумції невинуватості, в діях ОСОБА_1 є відсутнім склад порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних причин.
Як слідує з матеріалів справи, під час перевірки інформації в ЄАІС ДФС України було встановлено, що позивач ОСОБА_1 ввіз 27.06.2018р. через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС на митну територію України в митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «Nissan Primera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , країна реєстрації транспортного засобу - Республіка Польща.
Вказаний автомобіль підлягав вивезенню з митної території України в термін до 09.07.2018р., однак станом на 29.11.2018р. такий не вивозився та у інший митний режим не був поміщений.
По даному факту 29.11.2018р. державним інспектором ВМО № 5 митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС Козовим Ю.М. складено протокол про порушення митних правил № 7229/20900/18 за ч.3 ст.470 МК України (а.с.19-21).
18.12.2018р. заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромним Я.І. винесено постанову у справі № 7229/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за перевищення строку доставки транспортного засобу - автомобіля марки «Nissan Primera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до митного органу більше 10 діб (а.с.5-6).
Разом з тим, згідно з витягом із електронної бази «Інспектор» та ЄАІС ДФС позивач ОСОБА_1 в'їхав в зону митного контролю митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС у напрямку «в'їзд в Україну» смугою спрощеного контролю «зелений коридор» 27.06.2018р. (а.с.40).
Натомість, у паспортах ОСОБА_1 для виїзду за кордон - серії НОМЕР_3 , виданому 02.02.2015р., та серії НОМЕР_4 , виданому 19.06.2018р., є відсутніми відмітки про перетин державного кордону, зокрема про в'їзд у Республіку Польща чи іншу країну або виїзд з таких, у період ввезення автомобіля марки «Nissan Primera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме 27.06.2018р. (а.с.96-111).
Також у паспорті серії НОМЕР_4 , виданому 19.06.2018р., міститься лише відмітка про перетин позивачем кордону 19.06.2019р. та 21.08.2019р.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), зокрема згідно ч.1 ст.381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до приписів ст.ст.90 та 93 вказаного Кодексу транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:
1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;
2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;
3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;
4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Статтею 95 зазначеного Кодексу встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту, які складають 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон країни, затв. наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005р., власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:
що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
митної декларації - у разі потреби;
ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України);
що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні);
паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;
довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
Відповідно до ст.2 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про умови поїздок, затвердженої постановою KM України № 1572 від 02.10.2003р., громадяни України, незалежно від місця свого постійного проживання, можуть в'їжджати, перебувати на території Республіки Польща та виїжджати, а також прямувати транзитом за наявності діючих проїзних документів, вказаних у Додатку до цієї Угоди, та віз, якщо інше не передбачено цією Угодою. Проїзними документами відповідно до цієї Угоди є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Таким чином, можливість проведення митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон країни, встановлена лише для осіб, які фактично ввозять автомобіль на митну територію України, що, у свою чергу, передбачає обов'язковий перетин кордону як автомобілем, так й вказаною особою (водієм).
Згідно ухвали суду першої інстанції від 22.05.2019р. від Львівської митниці ДФС витребовувалися дані щодо особи, яка здійснювала митне оформлення спірного автомобіля та документи, на підставі яких проведено митне оформлення транспортного засобу (а.с.80).
Як слідує із змісту листа Львівської митниці ДФС № 11644/10/13-70-20/29 від 15.07.2019р., відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор» митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС, пропуск на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Грушів-Будомєж» Львівської митниці ДФС транспортного засобу особистого користування марки «Nissan Primera», р.н. НОМЕР_5 ), під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено 27.06.2018р. головним державним інспектором ВМО № 4 митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС Семчишиним Т.В. в митному режимі «транзит». Також в справах митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС є відсутніми копії документів, на підставі яких було здійснено пропуск зазначеного транспортного засобу (а.с.90).
Водночас, починаючи з 11.07.2018р. (тобто, задовго до складення протоколу про порушення митних правил від 29.11.2018р.), позивач ОСОБА_1 звертався із письмовими заявами до Львівської митниці ДФС та Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській обл., в яких вказував на вчинення щодо нього 27.06.2018р. злочинних дій (а.с.8-12, 16).
Зокрема, із змісту цих заяв слідує, що позивач не перетинав державний кордон, а лише в'їхав на митний пост «Грушів», на території України пересів у автомобіль, який рухався по «зеленому коридору» на в'їзд в Україну, при цьому водій автомобіля надав його паспорт працівнику митниці.
На підставі вказаних заяв позивача Яворівським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській обл. розпочато 13.07.2018р. досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018140350000850 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (а.с.13).
Із урахуванням наведених норм та фактичних обставин справи колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем не доведено факт ввезення позивачем спірного автомобіля на митну територію України.
При цьому, факт перетину позивачем 27.06.2018р. державного кордону Республіки Польща не підтверджується матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги вказану обставину не спростовують.
Водночас, за наведених обставин надані відповідачем відомості з баз даних не можуть вважатися достовірними доказами по справі.
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, вказаною нормою процесуального закону передбачені повноваження суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень та одночасного вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Наведені вимоги в розглядуваному випадку судом дотримані, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності скасовано, через що закрито справу про порушення митних правил.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до задоволення.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м.Львова від 23.08.2019р. в адміністративній справі № 461/9827/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді І. І. Запотічний
С. М. Кузьмич
Дата складення повного судового рішення: 13.11.2019р.