12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9144/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Марцинковської О.М.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Нюня О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору (суддя суду І інстанції: Подлісна І.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 49 хв. 11.07.2019р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 16.07.2019р.),-
17.12.2018р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем Головним управлінням ДФС у Тернопільській обл. наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 00085591306 від 07.05.2018р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб /ПДФО/ на 91320 грн. 79 коп., з яких 73043 грн. 03 коп. за основним платежем та 18260 грн. 76 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 00085991306 від 07.05.2018р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 7608 грн. 65 коп., з яких 6086 грн. 92 коп. за основним платежем та 1521 грн. 73 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 00085881306 від 07.05.2018р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій з платежу ПДФО в розмірі 170 грн. (а.с.4-6).
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство /АТ/ «Креді Агріколь Банк» (а.с.99-100).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення №№ 00085991306, 00085881306 від 07.05.2019р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.154-158).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДФС у Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.159-165).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що при списанні банком тіла кредиту позичальник одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Наведеними нормами податкового законодавства прямо передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу в складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку у разі наявності двох обставин:
1) повідомлення банком боржника у встановленому законом порядку та
2) включення банком суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено).
Представником позивача адвокатом Нюня О.І. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, яке також відповідає усталеній судовій практиці по наведеній категорії справ (а.с.200-205).
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до постанови КМ України № 537 від 19.06.2019р. «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» відповідач ГУ ДФС у Тернопільській обл. реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління /ГУ/ Державної податкової служби /ДПС/ у Тернопільській обл., яке є правонаступником останнього (а.с.179-184).
У зв'язку із наведеною реорганізацією ГУ ДФС у Тернопільській обл. судом апеляційної інстанції в порядку ст.52 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - ГУ ДПС у Тернопільській обл.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем ГУ ДФС у Тернопільській обл. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДФО та військового збору за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1438/19-00-13-06/3052812945 від 17.04.2018р. (а.с.12-15).
Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення позивачем норм податкового законодавства:
пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 та п.179.1 ст.179 Податкового кодексу /ПК/ України, яке полягало в неподанні податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані в 2016 році, чим порушено вимоги пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 та п.179.1 ст.179 ПК України;
абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.ст.167, 179 ПК України, через що донараховано суму ПДФО за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага в 2016 році в розмірі 73043 грн. 03 коп.;
п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, внаслідок чого донараховано суму військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2016 рік в розмірі 6086 грн. 92 коп.
На підставі висновків перевірки відповідачем винесені наступні податкові повідомлення - рішення:
№ 00085591306 від 07.05.2018р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб /ПДФО/ на 91320 грн. 79 коп., з яких 73043 грн. 03 коп. за основним платежем та 18260 грн. 76 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 00085991306 від 07.05.2018р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 7608 грн. 65 коп., з яких 6086 грн. 92 коп. за основним платежем та 1521 грн. 73 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 00085881306 від 07.05.2018р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій з платежу ПДФО в розмірі 170 грн. (а.с.4-6).
З метою сплати вказаних грошових зобов'язань відповідачем скеровано на адресу позивача податкову вимогу № 5008-54 від 12.11.2018р. на загальну суму 111114 грн. 50 коп. (а.с.17).
Висновки проведеної перевірки ґрунтуються на тому, що позивач в період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. отримала дохід у вигляді додаткового блага шляхом анулювання (прощення) заборгованості за кредитом АТ «Креді Агріколь Банк» в сумі 16157,37 доларів США, визначених договором про часткове прощення боргу, проте не сплатила до бюджету ПДФО та військовий збір з отриманого доходу.
Проведення перевірки позивача зумовлено відомостями із ЦБД ДРФО, даними Тернопільською ОДПІ по формі 1-ДФ, відповіддю АТ «Креді Агріколь Банк» № 816 від 08.12.2017р., неподанням декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
На надісланий ГУ ДФС у Тернопільській обл. запит № 4272 від 14.07.2017р. відповідачем отримано відповідь від АТ «Креді Агріколь Банк» № 816 від 08.12.2017р. (а.с.66-69).
Зокрема, банк відобразив суму анульованого основного боргу в сумі 405794 грн. 63 коп. за ІІІ квартал 2016 року в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (Форма № 1-ДФ) за підсумками 2016 року, у якому такий борг було анульовано за рахунок резерву з ознакою доходу « 126» - додаткове благо (а.с.75-72).
Окрім цього, 02.07.2008р. позивач уклала кредитний договір № 0074-і з AT «Індустріально-Експортний банк», за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 38000 доларів США на оплату нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 (а.с.22-32). Того ж дня укладено між позивачем та банком договір іпотеки № 0074-з/і на зазначену квартиру (а.с.19-21).
Відповідно до договору від 14.02.2014р про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р. АТ «Креді Агріколь Банк» перейняв права і обов'язки за цим договором в якості повного правонаступника AT «Індустріально-Експортний банк» (а.с.36-37).
Згідно договору про внесення змін та доповнень № 2 від 16.08.2016р. (про часткове погашення боргу) до Кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р., укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , сторони домовилися, що враховуючи погашення позичальником заборгованості за кредитом у розмірі не менше ніж 50 % від суми заборгованості по кредиту, що становить 16157,38 доларів США, банк у відповідності до ст.605 ЦК України припиняє зобов'язання позичальника щодо погашення кредиту у розмірі 50 % від суми заборгованості по кредиту, що становить 16157,37 доларів США (а.с.38).
Пунктом 3 цього договору ОСОБА_1 повідомлено про те, що згідно абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України вона зобов'язана самостійно сплатити ПДФО, сума яких складає прощену кредитором суму основного боргу в розмірі 16157,37 доларів США (а.с.67).
Факт підписання договору про внесення змін та доповнень № 2 від 16.08.2016р. (про часткове погашення боргу) до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р. та виконання ОСОБА_1 вимог п.1 даного договору свідчить про виконання кредитором умови пп.164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 ПК України щодо повідомлення платника податку - боржника, шляхом укладення відповідного договору, про прощення (анулювання) боргу та включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Також рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 11.08.2014р. у справі № 607/8732/14-ц позов АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № 0074-і від 02.07.2008р. в сумі 35551,88 доларів США, що еквівалентно 426075 грн. 02 коп., з яких 31471,53 доларів США - заборгованість за кредитом, 292,86 доларів США - сума відсотків за період з 01.06.2014р. по 25.06.2014р., 3787,49 доларів США - прострочених відсотків та 3289,82 - пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди (а.с.39-40).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що, відчуживши відповідно до договору купівлі-продажу від 17.08.2016р. (а.с.41-42) майно, що було предметом договору іпотеки, задля погашення заборгованості перед банком, позивач не отримала жодного доходу у вигляді додаткового блага. Також вартість зазначеної квартири склала 208680 грн. на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки, а сплатила позивач банку 405794 грн. 88 коп. одним платежем і до цього в періоди з 2008-2014рр. виплатила понад 8000 доларів США на виконання зобов'язань за цим же кредитом.
Наведені обставини засвідчують відсутність у даному випадку факту приросту показників фінансового та/або майнового стану ОСОБА_1 внаслідок прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором, оскільки погашення такої заборгованості відбулось внаслідок відчуження квартири, яка була предметом договорів укладених з кредитором.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції не у повній мірі ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів справи, сума прощеного боргу складається з основної заборгованості по кредиту в розмірі 16157,37 доларів США.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 гривень). Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас, приписами пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Згідно з п.167.1 ст.167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп.167.2 - 167.6 ст.167 Кодексу).
Також доходи, визначені ст.163 ПК України, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Водночас, відповідно до пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп.165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 Кодексу.
Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує у 2016 році - 689 грн., що є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
При цьому у разі дотримання кредитором умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, такий боржник відображає суму зазначеного доходу у річній податковій декларації та самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено ст.179 ПК України, згідно з п.179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до Кодексу.
При цьому сума податкового зобов'язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 01 серпня року, що настає за звітним (п.179.7 ст.179 ПК України).
Оскільки у розглядуваному випадку в 2016 році мало місце прощення банком суми отриманого позивачем кредиту, через що вартість активів останньої не зазнала змін (зменшення) через необхідність погашення відповідного боргу, тому фактично ОСОБА_1 отримано дохід у формі додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням.
При цьому, анулювання основної суми боргу призвело до збереження активів (у тому числі коштів позивача), оскільки обов'язок погашення боргу є скасованим.
Наведене правило відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючій цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Окрім цього, факт належного повідомлення позивача про анулювання (прощення) АТ «Креді Агріколь Банк» та ознайомлення ОСОБА_1 із змістом абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України підтверджується долученою до матеріалів справи копією договору про внесення змін та доповнень № 2 від 16.08.2016р. (про часткове погашення боргу) до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р.
Також Законом України № 909-VIII від 24.12.2015р. «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016р., норми п.165.1 ст.165 ПК України доповнено пп.165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
Таким чином, норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016р., за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті.
Реструктуризація - це зміна істотних умов (зміна процентної ставки; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісійних винагород), черговості платежів) за кредитним договором та договором(ами) забезпечення шляхом укладання додаткового(их) договору(ів) з фізичною особою - боржником (поручителем/заставодавцем) з метою створення сприятливих умов для виконання зобов'язань за кредитним договором.
Оскільки договором про внесення змін та доповнень № 2 від 16.08.2016р. (про часткове прощення боргу) сторонами не передбачено проведення реструктуризації, а обумовлено прощення основної частини боргу, а саме 16157,37 доларів США, то такий вид доходу слід вважати додатковим благом, який оподатковується ПДФО та військовим збором.
Згідно з п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України № 321-VIII від 09.04.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань») не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.
Тобто не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX цього Кодексу.
Виходячи із змісту пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, слід розглядати окремо.
У розглядуваному випадку кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тому з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу та оподатковується ПДФО.
Із урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги вимоги пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п.179.1, 179.7 ст.179 ПК України, позивач, будучи платником ПДФО, зобов'язана була подати податковому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, в якій відобразити дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 405794 грн. 63 коп. (наведена сума складається з основної суми боргу по кредиту, що є доходом і додатковим благом, і не включає відсотків, процентів, штрафів та пені), отриманий від АТ «Креді Агріколь Банк» внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості за кредитним договором № 0074-і від 02.07.2008р., та відповідно сплатити ПДФО та військовий збір.
Пунктом 123.1 ст.123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.120.1 ст.120 цього Кодексу неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За таких обставин відповідачем згідно спірних податкових повідомлень-рішень правомірно донараховано позивачу:
73043 грн. 03 коп. ПДФО та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18260 грн. 76 коп.;
6086 грн. 92 коп. військового збору та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1521 грн. 73 коп.
а також застосовано штраф в розмірі 170 грн.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській обл. №№ 00085591306, 00085991306, 00085881306 від 07.05.2018р. ґрунтується на вимогах закону, а відтак є правомірними.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 05.05.2018р. у справі № 810/3188/17, від 28.12.2018р. у справі № 826/17786/15, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Решта доводів позивача та її представника про відсутність економічного ефекту від операції прощення банком боргу із урахуванням відчуження квартири не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак не можуть прийматися до уваги під час розгляду наведеного спору.
Також в рішенні суду не наведено будь-яких висновків щодо правомірності застосування відповідачем штрафу за неподання позивачем податкової декларації за 2016 рік, не вирішено вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 00085881306 від 07.05.2018р. в сумі 170 грн. штрафу.
Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 та п.179.1 ст.179, абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.ст.167, 179, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню позивачу, а сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. в адміністративній справі № 500/2777/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, - відмовити.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Тернопільській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складення повного судового рішення: 13.11.2019р.