12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8403/8404/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, ухвалене суддею Сакалошем В.М. у м. Львові о 10 год. 10 хв. та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, ухвалене суддею Сакалошем В.М. у м. Львові в порядку письмового провадження у справі № 1.380.2019.001110 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулися до суду з позовом у якому просять суд визнати незаконними дії відповідача щодо невиконання запитів на отримання публічної інформації та зобов'язати відповідача надати інформацію та документи на запити від 24.12.2018 року, 08.01.2019 року, 14.01.2019 року, 27.01.2019 року, 21.02.2019 року.
У обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають те, що 24.12.2018 року, 08.01.2019 року, 14.01.2019 року, 27.01.2019 року, 21.02.2019 року звернулися з запитами про надання публічної інформації в порядку визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації». Проте, відповідач відповіді на вказані запити не надав. Позивачі вважають, що відповідач порушив їх право на доступ до публічної інформації та вважають, що належним способом захисту їх порушеного права є визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання надати публічну інформацію за запити позивачів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області щодо ненадання відповідей на запити ОСОБА_1 про надання інформації від 24.12.2018 року, від 08.01.2019 року, від 14.01.2019 року, та запити ОСОБА_2 про надання інформації від 27.01.2019 року, від 21.02.2019 року.
Зобов'язано Старояричівську сільську раду Кам'янка-Бузького району Львівської області надати відповіді на запити ОСОБА_1 про надання інформації від 24.12.2018 року, від 08.01.2019 року, від 14.01.2019 року, та на запити ОСОБА_2 про надання інформації від 27.01.2019 року, від 21.02.2019 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Старояричівська сільська рада Кам'янка-Бузького району Львівської області, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає те, що на запити Білої ОСОБА_3 від 09.01.2019 року та 14.01.2019 року листом від 07.02.2019 року № 88 надав відповідь. На запит ОСОБА_2 від 27.01.2019 року листом від 07.02.2019 року № 89 надав відповідь, на запит від 22.02.2019 року листом від 25.02.2019 року № 110 надав відповідь. Отже, на думку відповідача, він не може нести відповідальність за ненадання відповіді за запити про доступ до публічної інформації, оскільки відповідь на запити позивачів надав. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
26 червня 2019 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення у цій справі з приводу розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5400 грн. 00 коп.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката 5400 грн. 00 коп.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, Старояричівська сільська рада Кам'янка-Бузького району Львівської області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що докази про розмір судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Однак, позивачі, на думку відповідача, до закінчення судових дебатів не зробили відповідну заяву про надання доказів про розмір судових витрат на правничу професійну допомогу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Апеляційний суд встановив те, що 24.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась з запитом про надання публічної інформації до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
У запиті від 24.12.2018 року, який зареєстрований відповідачем 26.12.2018 року, ОСОБА_1 просила:
- надати інформацію про площу земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, дату, номер та назву документа, яким виділена згадана земельна ділянка в АДРЕСА_1 ;
- надати викопіювання плану земельної ділянки із зазначенням її розмірів;
- інформацію про площу земельної ділянки, виділеної ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, дату, номер та назву документа, яким виділена згадана земельна ділянка в АДРЕСА_1 ;
- надати викопіювання плану земельної ділянки із зазначенням її розмірів.
08.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась з повторним запитом про надання публічної інформації до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
У запиті від 08.01.2019 року, який зареєстрований відповідачем 09.01.2019 року ОСОБА_1 просила:
- надати інформацію про площу земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, дату, номер та назву документа, яким виділена згадана земельна ділянка в АДРЕСА_1 ;
- надати викопіювання плану земельної ділянки із зазначенням її розмірів;
- інформацію про площу земельної ділянки, виділеної ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, дату, номер та назву документа, яким виділена згадана земельна ділянка в АДРЕСА_1 ;
- надати викопіювання плану земельної ділянки із зазначенням її розмірів.
14.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась з третім запитом про надання публічної інформації до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
У запиті від 14.01.2019 року, який зареєстрований відповідачем 14.01.2019 року, ОСОБА_1 просила:
- повідомити, на якій підставі у сільській раді складались картографічні матеріали земельних ділянок, що перебувають у користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
- надати для ознайомлення документи, на підставі яких складались картографічні матеріали згаданих земельних ділянок;
- надати для ознайомлення картографічні матеріали земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
- надати для ознайомлення погосподарські та алфавітні книги господарств ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за період з першої закладних згаданих книг до дати закінчення їх ведення;
- надати інформацію про місцезнаходження рішення колишнього колгоспу, щодо надання земельних ділянок гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_4
27.01.2019 року ОСОБА_2 звернувся з запитом про надання публічної інформації до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
У запиті від 27.01.2019 року, який зареєстрований відповідачем 30.01.2019 року, ОСОБА_2 просив:
- надати для ознайомлення генеральний план та проект кварталу індивідуальної забудови АДРЕСА_1 ;
- надати копію протоколу двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 29.05.2009 року та копій всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення № 20 від 29.05.2009 року;
- надати копію протоколу тридцять четвертої сесії шостого демократичного скликання Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 23.05.2014 року та копії всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення № 19 від 23.05.2014 року.
21.02.2019 року ОСОБА_2 звернувся з запитом про надання публічної інформації до Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
В запиті від 21.02.2019 року, який зареєстрований відповідачем 32.02.2019 року ОСОБА_2 просив:
- надати копію рішення Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0329 га по АДРЕСА_1 ;
- надати для ознайомлення у приміщенні сільської ради книгу реєстрації заяв громадян за 2012 рік;
- надати викопіювання Генерального плану вул. Шевченка в селі Кукезів Кам'янка-Бузького району Львівської області станом на дату отримання запиту;
- надати викопіювання плану земельної ділянки гр. ОСОБА_7 площею 0,0329 га в селі Кукезів Кам'янка-Бузького району Львівської області із зазначенням меж сусідніх ділянок.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав позивачам інформацію на їхні запити про надання публічної інформації чим порушив їхнє право на доступ до публічної інформації.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу
При визначенні підстави позову, як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Предметом позову у цій справі є визнання дій відповідача щодо ненадання відповіді на запити позивачів незаконними та зобов'язання відповідача надати відповідь на запити.
Підставою позову у цій справі є ненадання відповідачем відповіді на запити позивачів.
Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Статтею 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI передбачено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:
- надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;
- використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
- виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Відповідно до частини 1, 5 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання ним своїх обов'язків.
Відповідач не заперечує тих обставин, що він є розпорядником запитуваної інформації, а також того, що запитувана інформація підпадає під правове регулювання Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що дієслово «надати» в контексті цього речення має значення «відправляти, надсилати щось кому-небудь».
Апеляційний суд встановив те, що в матеріалах справи міститься:
- лист-відповідь на запит ОСОБА_1 від 24.12.2018 року (зареєстрований 26.12.2018 року) № 669 від 29.12.2018 року, доказів про надіслання цього листа відповідач не надав;
- лист-відповідь на запит ОСОБА_1 від 08.01.2019 року (зареєстрований 09.01.2019 року) № 88 від 07.02.2019 року, доказів про надіслання цього листа відповідач не надав;
- лист-відповідь на запит ОСОБА_1 від 14.01.2019 року (зареєстрований 14.01.2019 року) № 88 від 07.02.2019 року, доказів про надіслання цього листа відповідач не надав;
- лист-відповідь на запит ОСОБА_2 від 27.01.2019 року (зареєстрований 30.01.2019 року) № 89 від 07.02.2019 року, доказів про надіслання цього листа відповідач не надав;
- лист-відповідь на запит ОСОБА_2 від 21.02.2019 року (зареєстрований 22.02.2019 року) № 110 від 25.02.2019 року, доказів про надіслання цього листа відповідач не надав;
Таким чином, на запити позивачів, відповідач відповіді не надав.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскільки, як встановив апеляційний суд, відповідач відповіді на запити позивачів не надав, то відповідач несе відповідальність за ненадання відповіді на запити позивачів.
Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції визначився правильно щодо необхідності задоволення позову.
Крім того, суд першої інстанції встановив те, що 25.02.2019 року між адвокатом ОСОБА_8 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги та додаткову угоду про надання правової допомоги.
На підтвердження витрат, понесених за надання професійної правничої допомоги позивачі надали: акт про прийняття-передачу наданих послуг від 21.06.2019 року, розрахунок робочого часу і вартості професійної правничої допомоги від 21.06.2019 року, квитанцію про надіслання адвокату коштів за надані послуги від 24.06.2019 року, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правової допомоги адвокатом.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що розмір сплачених позивачем витрат на правову допомогу відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг і підтверджений документально. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивачів, які їх понесли.
Апеляційний суд погоджується з цим висновком суду першої інстанції та вважає, що суд правильно оцінив надані позивачами докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу та вірно визначився щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, а тому, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення суду необхідно залишити в силі.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а основне рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.001110 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 13.11.2019 року