Справа № 240/2659/19
Головуючий у І інстанції:Семенюк М.М.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено:
-визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 29.08.2019 №124;
-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1921 грн.
30.10.2019 до суду надійшло клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення, у якому остання просить вирішити питання про судові витрати у даній справі шляхом стягнення на її користь з відповідача судового збору за подання до суду першої інстанції адміністративного позову згідно квитанції від 14.02.2019 №0.0.1267290990.1.
Згідно ч.3 ст.311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання вважає, що останнє не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У ч. 6 ст. 139 КАС України зазначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
П.3 ч.2 ст.4 даного Закону врегульовано, що ставка судового збору за подання адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як слідує з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду із позовом немайнового характеру сплатила судовий збір в розмірі 768, 40 грн., що підтверджується дублікатом квитанції від 14.02.2019 №0.0.1267290990.1.
Також з матеріалів справи вбачається, що при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 1152,60 грн. (дублікат квитанції №0.0.1379190817.1 від 06.12.2019).
Загальний розмір судових витрат позивача згідно доказів наявних у справі, складає 1921 грн.
Вказана сума стягнута судом апеляційної інстанції з відповідача при ухваленні постанови від 11 вересня 2019 року по даній справі, про що зазначено в її резолютивній частині.
При цьому, в мотивувальній частині вищевказаної постанови вказано, що наявні в матеріалах справи дублікати квитанцій № 0.0.1267290990.1 від 14.02.2019 та №0.0.1379190817.1 від 06.12.2019 підтверджують, що позивачем при зверненні до суду із позовом та апеляційною скаргою сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн.
Отже під час винесення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року судом вирішено питання про судові витрати, а відтак підстави для задоволення клопотання про винесення додаткового судового рішення, відсутні.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 243, 252, 311, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.