Постанова від 13.11.2019 по справі 560/1240/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1240/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.

13 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (м.Хмельницький , повний текст рішення складено 22.07.2019 року ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- визнати противоправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-071-000000033 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 7 жовтня 2015 року на суму 73000,00 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Смолія Богдана Володимировича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник - ОСОБА_1 , має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку позивача на суму 73000,00 грн.;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити усі необхідні дії в межах наданих законом повноважень на здійснення виплати відшкодування коштів в межах гарантованої суми ОСОБА_1 , як вкладнику, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолій Б.В. - неплатоспроможного банку ПАТ « Банк Михайлівський».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 жовтня 2015 року уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір №980-071-000000033» банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)». 15 березня 2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір за № 980-071-000204198 банківського вкладу, тип договору : Суперкапітал на суму вкладу - 7000,00 гривень. В цей же день між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського вкладу, в якому сума вкладу вказана 80000,00 гривень. 01.08.2017 через ПАТ «ПУМБ» позивачу була відшкодована сума 7970 грн. 72 коп. з врахуванням нарахованих відсотків по депозитному договору. Залишок невиплачених коштів становить 73000 грн. 00 коп.. Відповідачами позбавлено позивача права на отримання коштів, гарантованих державою, кошти в розмірі 73000,00 грн. відповідачами йому не виплачено по даний час. Позивач просить визнати за ним право на отримання відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування за рахунком № НОМЕР_1 в загальному розмірі 73000,00 грн. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» подати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком № НОМЕР_1 на суму 73000,00 грн.. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити усі необхідні дії в межах гарантованої суми позивачу як вкладнику Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» - неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський».

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

21.05.2019 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є надавачем фінансових послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та не є правонаступником банку, що ліквідується. Оскільки у переданому Уповноваженою особою Фонду гарантування Переліку рахунків інформація про позивача була відсутня, дані про позивача не могла бути врахована Фондом гарантування при складанні та затверджені Загального реєстру вкладників.

06.06.2019 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Смолій Богдан Володимирович подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що кошти отримувались позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також, що кошти, які обліковуються на рахунках позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-071-000000033 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 7 жовтня 2015 року на суму 73000,00 грн.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Смолія Богдана Володимировича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник - ОСОБА_1 , має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку позивача на суму 73000,00 грн.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити усі необхідні дії в межах наданих законом повноважень на здійснення виплати відшкодування коштів в межах гарантованої суми ОСОБА_1 , як вкладнику, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолій Б.В. - неплатоспроможного банку ПАТ « Банк Михайлівський».

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" звернулися до суду з апеляційними скаргами.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що з матеріалів позовної заяви не вбачається доводів та доказів, наведених в обґрунтування протиправних дій, бездіяльності або рішень, вчинених з боку Фонду гарантування, тобто, відсутня та не доведена вина Фонду у відсутності позивачів в Реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Крім того, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов'язку щодо включення даних про позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а вимоги позивача є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

У свою чергу, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суму коштів, що обліковуються на рахунку позивача, останній отримав на умовах договору, та вони є сумою поверненої позики. Тобто, вказані грошові кошти отримані позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також, що кошти, які обліковуються на рахунках позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 та від 10.10.2019 відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 28.10.2019 року призначено до апеляційного розгляду.

Позивач, скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому посилається на те, що в рішенні суду зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити усі необхідні дії в межах наданих законом повноважень та здійснити виплати відшкодування коштів в межах гарантованої суми позивачу після подачі віповідачем до Фонд гарантування вкладів фізичних осіб переліку вкладників та додаткової інформації про позивача, так як згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд являється розпорядником бюджетних коштів і затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до поданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Суд встановив, що 07 жовтня 2015 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу №980-071-000000033 від 07.10.2015 року».

Відповідно п.1 Договору №980-071-000000033 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», Банк по ініціативі Клієнта відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги.

15 березня 2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір за № 980-071-000204198 банківського вкладу, тип договору : Суперкапітал на суму вкладу - 7000 гривень . В цей же день між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського вкладу, в якому сума вкладу вказана 80000 гривень. На виконання цього договору позивачем було внесено на депозит суму 63000 гривень, що разом з попередньо внесеними коштами - 7000 гривень становить 80000 гривень. Факт внесення позивачем на депозитний рахунок 80000 гривень, на виконання даних договорів банківського вкладу підтверджується довідкою ПАТ «Банк Михайлівський» від 16 вересня 2016 року №ЗГ1(К)/20409, з якої вбачається, що 19 травня 2006 року на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 поступили проценти в сумі 970 гривень та кошти по в кладу в сумі 80000 гривень.

01.08.2017 через ПАТ «ПУМБ» позивачу була відшкодована сума 7970 грн. 72 коп. з врахуванням нарахованих відсотків по депозитному договору. Залишок невиплачених коштів становить 73000 грн. 00 коп. На виконання договору позивач перерахував через ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 80 000 гривень, що підтверджується випискою з реєстру, виданого банком від 23 травня 2016 року.

Умовами договору Додаток №2 передбачено, що кошти передаються позивачем ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» в тимчасове користування за плату, а ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» зобов'язане повернути позивачу кошти в зазначений в договорі термін (п.4.1 Договору) на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» та сплатити за період користування відповідно з договором проценти (п.2.1 Договору) на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський».

На виконання Договору 19.05.2016 на відкритий поточний рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський» були зараховані кошти від ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на загальну суму 80970 грн. 72 коп., в тому числі: 80000 грн. з призначенням платежу - повернення коштів, згідно з договором № 980-071-000204198 від 15.03.2016; 970 грн. 72 коп. - з призначенням платежу - оплата процентів по Договору № 980-071-000204198 від 15.03.2016, що підтверджується довідкою про стан рахунку № НОМЕР_2 від 16.09.2016, виданою ПАТ «Банк Михайлівський». Станом на 19.05.2016 загальна сума коштів, що находилась на поточному рахунку позивача в Банку становила 80 970 грн. 72 коп. За інформацією на офіційному сайті ФГВФО виплати гарантованого відшкодування коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» розпочався 15.07.2016.

01.08.2017 через ПАТ «ПУМБ» позивачу була відшкодована сума 7970 грн. 72 коп., що підтверджується заявою на виплату суми відшкодування відділення №1 ПАТ «ПУМБ» в м. Кам'янець-Подільський. Залишок невиплачених коштів становить 73000 грн. 00 коп. На неодноразові звернення позивача щодо виплати коштів відповідачами не вчинено жодних дій.

Рішенням Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення № 812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 12 липня 2016 р. №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, про це зазначено на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до вимог ч.3 ст. 18 ЗаконуУкраїни «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за посиланням в мережі Інтернет.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01 вересня 2016 р. змінено уповноважену особу, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський».

На підставі зазначеного рішення, всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 25 січня 2017 року. З 25.01.2017 уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Гриценка Володимира Володимировича . З 09.02.2018 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича. Фонд гарантування з 23.05.2016 здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку ПАТ КБ «Банк Михайлівський» з ринку виключно відповідно до порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішення оформлено наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 за №42/2, яким затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Вказаним наказом встановлено нікчемність правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки - 12 160 фізичних осіб, у тому числі на рахунок позивача. Такі дії на думку позивача суперечать законодавству.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою захисту прав позивача слід позов задовольнити, оскільки в спірних правовідносинах сторін позивач, як вкладник неплатоспроможного банку є споживачем в розумінні законодавства про захист прав споживачів, користується відповідними правами споживача, встановленими законодавством про захист прав споживачів, та має право на їх належний захист, в тому числі судовий. В даному випадку, відповідач не довів наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною бездіяльністю. При цьому, доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідачами до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 2), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також і осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договорних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Крім того, згідно пункту 3 статті 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника або які надійшли до вкладника на умовах договору банківського вкладу або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч.3 даної статті правочин може бути віднесений до нікчемного у випадку, якщо банк вчинив за таким договором певні дії (відчужив майно, здійснив оплату, прийняв зобов'язання, переоформив договір).

Колегія суддів зазначає, що за змістом частин першої, третьої статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має. права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Між тим, договір про обслуговування банком банківського рахунку суб'єкта господарювання передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень, і строків їх подання до банку.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року. Відповідно до Інструкції № 22, а саме п.1.4 гл.1, розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Крім того, згідно з вимогами п.1.9 глави 1 та п.3.6 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку від 21.02.2004 №22, платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника.

Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Набуття коштів позивачем є належним та підставним, оскільки переказ здійснений на виконання чинного договору належному отримувачу.

За змістом пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постановах Верховного Суду України: № 3-45гс14, № 3-47гс14, № 3- 48гс14, № 3-49гс14, № 3-80гс14, № 3-81гс14, № 3-147гс14 кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо погодитись, що транзакція з переказу коштів не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного Кодексу України, тому не може бути визнаний недійсним або нікчемним, у порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб», оскільки не є стороною правочину, на виконання якого було здійснено переказ коштів.

У відповідності до п.1 частини 4 статті 38 закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за право чинами, зазначеними у ч.2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих право чинів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», банк є фінансовою установою, що відповідно до закону надає споживачам одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з частиною третьою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», до банківських послуг належать: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19). Послугою є діяльність виконавця з надання споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним твердження, що в спірних правовідносинах сторін позивач, як вкладник неплатоспроможного банку є споживачем в розумінні законодавства про захист прав споживачів, користується відповідними правами споживача, встановленими законодавством про захист прав споживачів, та має право на їх належний захист, в тому числі судовий.

Колегія суддів погоджується, що в даному випадку, відповідач не довів наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною бездіяльністю. При цьому, доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідачами до суду не надано.

Між тим, позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, як такі, що є наслідком визнання протиправною бездіяльності відповідача по не включенню позивача до Переліку вкладників. Водночас, слід зважати на те, що позивач вкладаючи грошові кошти в сумі 80000,00 гривень на депозитний рахунок, діяв добросовісно, відтак, колегія суддів погоджується, що вини позивача в тому, що стороною в депозитному договорі вказаний ПАТ «Банк Михайлівський», а печатка стоїть іншої юридичної особи - немає.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.10.2019 року у справі № 826/ 204/ 16 зазначив, що відповідно до п. 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» № 4452-VI до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Фонду ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Крім того при вирішенні даної справи суд апеляційної інстанції враховує правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі № 226/23756/15, у постанові від 31.10.2019 року у справі № 802/423/17, від 20.11.2018 року у справі № 820/1317/16.

Положення ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується, що з метою захисту прав позивача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що порушене право позивача підлягає захисту, оскільки відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

Щодо посилання відповідача на необхідність застосування строків давності, то суд першої інстанції вірно відхилив їх, оскільки протиправна бездіяльність відповідача має триваючий характер.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.

Головуючий Охрімчук І.Г.

Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.

Попередній документ
85612779
Наступний документ
85612781
Інформація про рішення:
№ рішення: 85612780
№ справи: 560/1240/19
Дата рішення: 13.11.2019
Дата публікації: 18.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб