01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Клеберда В.І.
13 листопада 2019 року Справа № 826/3215/13-а
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представників позивача Ратуша В.Б., Зими Л. М .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2019 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Броварської районної державної адміністрації
Київської області,
Київської обласної ради
про визнання бездіяльності протиправною,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач-1), Київської обласної ради (далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності Київської обласної ради з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015 р., в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.
Ухвалюючи зазначене рішення, суди виходили з того, що ймовірно незаконне заволодіння майном позивача, що є іноземною інвестицією, відбулось внаслідок здійснення ТОВ «Фермой-Кі» власної господарської діяльності, оскільки втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності не допускається, а також з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що внаслідок ймовірної бездіяльності відповідачів до позивача, як іноземного інвестора, застосовано заходи дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, інвестовані позивачем кошти та/або майно були безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них були застосовані заходи, тотожні за наслідками.
20.03.2019 р. позивачем подано заяву про перегляд зазначеної постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 р. за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить допустити справу до розгляду, переглянути її, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року у справі як незаконну та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 підтверджено факт вибуття майна з його володіння без його волі, оскільки підставою незаконного набуття права власності на спірне майно ПрАТ «Дніпрометалсервіс» є правочин, що є похідним від попереднього правочину, вчиненого на підставі скасованого рішення суду першої інстанції у цій справі, а також на те, що додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у цивільній справі № 2-др/780/45/17 (до рішення у справі № 22а-2567) Броварську РДА Київської області було зобов'язано подати до податкового органу, органу статистики, відповідного реєстру відомості про скасування змін та доповнення до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ».
Зазначене, за твердженням заявника, відповідно п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України надає правові підстави для перегляду рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 р. позивачу було відмовлено в задоволенні такої заяви.
Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник у свої заяві, а саме відповідні судові рішення, не були підставою для прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2013 р. у цій справі, а тому, на думку суду, не є нововиявленими.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наголошуючи на тому, що судом було неправомірно застосовано норми ст. 361 КАС України, неправильно визначено підстави для перегляду рішення суду та що суд безпідставно дійшов висновку про те, що вказані судові рішення не були покладені в основу судового рішення при розгляді цієї справи.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 р. було відкрито провадження в цій справі, установлено строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем - Київською обласною радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін та наполягає на правомірності висновків суду першої інстанції і відсутності правових підстав для перегляду рішення в цій справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 р. було витребувано додаткові докази та продовжено строк розгляду цієї справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Обставини, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі була бездіяльність Київської обласної ради щодо забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.
Заява про перегляд судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами подана позивачем на підставі п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, тобто у зв'язку зі скасуванням судових рішень, які стали підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Заявник в якості судових рішень, у зв'язку з прийняттям яких він просить переглянути рішення суду в цій справі, наводить: постанову Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 та додаткове рішення Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у цивільній справі № 2-др/780/45/17.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч.ч 4, 6 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, нововиявленою обставиною є юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин, тобто такий, що має істотне значення для вирішення конкретної справи, існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не міг бути відомий ані заявнику, ані суду, що розглядав справу.
При цьому, поняття «нововиявлені обставини» необхідно чітко відмежовувати від поняття «нові докази», які виникли після постановлення рішення суду.
Крім того, слід враховувати, що обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, що досліджувалися судом при розгляді справи, не є нововиявленою, а таку умову визнання обставин нововиявленими як «не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи» необхідно розуміти як двоєдину сукупність, що складається з фактичного незнання особи про певні обставини справи та неможливості про них дізнатися за умови добросовісного виконання своїх обов'язків і належної підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач просить переглянути рішення суду в цій справі, виключно відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України та посилаючись, як на підставу для перегляду за цієї нормою, на постанову Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 та додаткове рішення Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у цивільній справі № 2-др/780/45/17.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що правовою підставою, визначеною п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, є не лише сам факт ухвалення будь-якого судового рішення в іншій справі, яке прямо або опосередковано стосується спірних правовідносин, а саме скасування рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Виключення з цього нормативного правила законодавцем не передбачено.
Водночас, як вбачається з матеріалів цієї справи та, зокрема, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2013 р., яку позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, жодне з наведених ним судових рішень (ані у справі № 278/20-06, ані у справі № 2-др/780/45/17) не було підставою для ухвалення зазначеної постанови адміністративного суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу й на те, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі була бездіяльність Київської обласної ради щодо забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів, а постанова Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06, на яку посилається заявник, стосується визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва та вчинення БТІ і сільською радою певних реєстраційних дій.
При цьому обставини, на які посилається заявник, зокрема зводяться до переоцінки доказів у цій справі, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 361 КАС України.
Разом з тим, апеляційний суду також приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 р. по справі «Брумареску проти Румунії» та від 24.07.2003 р. по справі «Рябих проти Росії», відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Доводи апелянта про те, що судом було неправильно визначено підстави для перегляду рішення суду та що суд безпідставно дійшов висновку про те, що вказані судові рішення не були покладені в основу судового рішення при розгляді цієї справи, судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на вищевикладене.
Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги з доповненнями та уточненнями до неї, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для перегляду рішення суду в цій адміністративній справі на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 та вважає, що в цій частині оскаржувана ухвала суду, відповідно до ст. 361 КАС України, підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, перевіряючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в іншій частині щодо вирішення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на підставі додаткового рішення Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у справі № 2-др/780/45/17, колегія суддів зазначає наступне.
Так, судова колегія встановила, що зазначена додаткове рішення набрало законної сили 24.10.2017 р. /т.5 а.с.226/, представнику позивача було відомо про ухвалення зазначеного додаткового рішення суду у день його ухвалення 24.10.2017 р. /т.5 а.с.221/.
Із заявою про перегляд судового рішення в цій адміністративній справі за нововиявленими обставинами позивач звернувся на підставі п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України 19.03.2019 р. /т.5 а.с. 6, 25/.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Отже, позивачем було пропущено регламентований п. 3 ч. 1 ст. 363 КАС України строк звернення до суду з цієї заявою в частині щодо перегляд рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами на підставі додаткового рішення Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у справі № 2-др/780/45/17.
При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 р. у позивача було витребувано додаткові докази та надано можливість навести відповідні доводи щодо несвоєчасного ознайомлення з вказаним додатковим рішенням суду, але у письмових поясненнях суду повідомлено, що представник позивача дізнався про таке рішення в день його ухвалення 24.10.2017 р. /т. 5 а.с. 221/.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 366 КАС України є підставою для повернення заявнику поданої ним заяви в цій частині без розгляду, що не було встановлено судом першої інстанції та призвело до неправильного вирішення заяви позивача в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2019 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на підставі судового рішення у справі № 2-др/780/45/17 - скасуванню, заява позивача в цій частині вимог - поверненню заявнику без розгляду. В іншій частині ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 361, 363, 366 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2019 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на підставі судового рішення у справі № 2-др/780/45/17 - скасувати, а заяву ОСОБА_1 в цій частині вимог - повернути заявнику без розгляду.
В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 13 листопада 2019 року.
Головуючий суддя
Судді: