Справа № 640/14339/19
13 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_6,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_6, від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмилт Леонтіївни, третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни (після зміни предмета позову від 06.08.2019) про:
- визнання протиправним та скасування наказу № 471/к від 27.06.2019 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни «Про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»;
- визнання протиправним та скасування наказу № 61.15/19 від 27.06.2019 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни «Про проведення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»;
- зобов'язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісову Людмилу Леонтіївну поновити ОСОБА_1 на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2019 відкрито провадження у справі.
Крім того, позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни № 471/к від 27.06.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»;
- зупинення дії наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни № 61.15/19 від 27.06.2019 «Про проведення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»;
- зобов'язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни опублікувати на офіційному веб-сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомлення про зупинення дії названих наказів Уповноваженого Верховної Ради України № 471/к від 27.06.2019 та № 61.15/19 від 27.06.2019;
- заборони Конкурсній комісії з добору кандидатів для призначення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Денісовою Людмилою Леонтіївною на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводити конкурс, допускати учасників до участі у конкурсі, проводити співбесіди з учасниками конкурсу, рекомендувати учасників конкурсу для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- заборони Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Денісовій Людмилі Леонтіївні призначати учасників конкурсу на посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- заборони Голові та/або виконуючому обов'язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України включати до штату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України учасників конкурсу з добору кандидатів для призначення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Денісовою Людмилою Леонтіївною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2019 в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу.
15.10.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом у складі судді-доповідача ОСОБА_6, суддів Василенка Я.М., Шурка О.І. відкрито апеляційне провадження за цією скаргою та призначено до розгляду у судовому засіданні.
13.11.2019 у судовому засіданні апелянтом заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_6
Так, заява апелянта про відвід обгрунтована наступним.
07.11.2016 Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
У даному конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду приймала участь головуючий у даній справі суддя ОСОБА_6
24.04.2017 колегією ВККС у складі головуючого Козьякова С.Ю., членів Комісії ОСОБА_1 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, в межах кваліфікаційного оцінювання для участі в зазначеному конкурсі, проведено дослідження досьє та співбесіду з кандидатом ОСОБА_6 .. За результатами цього етапу кваліфікаційного оцінювання колегією Комісії прийнято рішення № 59/вс-17.
У рішенні № 59/вс-17, з наведених у ньому підстав засвідчено невідповідність ОСОБА_6 критеріям професійної етики та доброчесності, за якими її оцінено в 0 балів. Внаслідок цього, ОСОБА_6 було визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді в складі Верховного Суду, і вона припинила участь у конкурсі.
При цьому, саме позивач у даній справі був доповідачем під час проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 не погодилася із зазначеним рішенням і зверталась до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання його незаконним і скасування. Рішенням Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № П/9901/244/18 (№ 800/247/17) у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 за результатами апеляційного перегляду це рішення залишено без змін.
ОСОБА_6 також зверталась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку «Про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_6 критеріям доброчесності та професійної етики», що був затверджений Громадською радою доброчесності 14.04.2017 у справі № 826/13244/17. Відомості, викладені у висновку, були перевірені, додатково досліджені і, у поєднанні із самостійно здобутими, частково взяті Комісією до уваги при ухваленні рішення № 59/вс-17.
Таким чином, заявник вважає, що за таких обставин можна констатувати, що ОСОБА_6 виявила категоричне і тривале (щонайменше з 24.05.2017 по 04.09.2018) несприйняття ухваленого щодо неї рішення Комісії. Це, своєю чергою, із переважною ймовірністю може мати негативний психологічний вплив на ставлення судді до Комісії в цілому і до одного з членів відповідної колегії Комісії, яким є позивач. Саме цей член Комісії впорядковував та попередньо аналізував матеріали суддівського досьє ОСОБА_6 , визначав проблемні питання, що мають бути першочергово обговорені на співбесіді, здійснював узагальнення одержаних під час співбесіди відомостей та пропонував колегії рішення, яке було прийнято.
Поза тим, на переконання заявника, у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги, яка є предметом розгляду в цьому провадженні, наведені обставини можуть спричинити недоречні спекуляції на шкоду авторитету правосуддя навіть якщо суддя ОСОБА_6 у своєму внутрішньому переконанні залишатиметься абсолютно неупередженою і об'єктивною, оскільки, їх характер вказує на те, що повна безсторонність в даному випадку не знаходиться поза межами розумного сумніву.
Підсумовуючи зазначене, заявник переконаний, що наведені обставини є тими іншими, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді ОСОБА_6 у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, вона не може брати участі в цьому апеляційному провадженні і розгляді справи в цілому.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід головуючого судді, вважає за необхідне зазначити таке.
Приписами ст. 36 КАС України, передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
При цьому, положеннями ст. 39 КАС України, встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).
Відповідно до положень вказаної статті КАС, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас, суд який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
З урахуванням доводів, викладених в заяві позивача про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду даної справи, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали брати участь у розгляді даної справи чи свідчили б про її зацікавленість в результатах розгляду даної справи, упередженість. Викладені заявником обставини не можуть свідчити про наявність у головуючого в даній справі судді ОСОБА_6 будь-якої упередженості до учасників даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою судді 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до приписів п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
До вирішення судом заяви про відвід цей склад суду не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим рухом заяви.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі та передати справу її для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 38, 39, 40, 41, 241, 242, 243, 248, 250 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 у справі № 640/14339/19 - визнати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід головуючого судді ОСОБА_6 іншим суддею, який не входить до складу колегії суддів, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко
Повний текст ухвали складено 13.11.2019.