01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Вєкуа Н.Г.
13 листопада 2019 року Справа № 320/952/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника позивача Лавренюк Л.П. ,
представника відповідача Карпюк І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі
за позовом приватного акціонерного товариства
«Миронівська птахофабрика»
до Офісу великих платників податків
Державної фіскальної служби України
про визнання бездіяльності протиправною
та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
Приватне акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок позивача надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, платіж 85 11020500 23, бюджетний рахунок 33113314923001, в сумі 6 527 243,35 грн.;
- зобов'язання відповідача подати до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок позивача надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, платіж 851102050023, бюджетний рахунок 33113314923001, в сумі 6 527 243,35 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ «Миронівська птахофабрика» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, платіж 851102050023, бюджетний рахунок 33113314923001, в сумі 6 527 243,35 грн.;
- зобов'язано відповідача розглянути питання щодо надання висновку про повернення відповідних сум коштів ПрАТ «Миронівська птахофабрика».
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначено процедуру повернення надміру сплачених коштів, якої позивач дотримався, а також з того, що відповідачем було порушено граничний строк для підготовки висновку про повернення грошових коштів платнику податків та допущено протиправну бездіяльність.
Крім того, судом зазначено, що переплата, з приводу якої позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів, виникла у зв'язку з виконанням наданої йому індивідуальної податкової консультації і що звертаючись із такою заявою позивач діяв також з урахуванням роз'яснення, наданого йому в податковим органом в індивідуальній податковій консультації.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, суд першої інстанції виходив з того, що вони на стадії виниклих між сторонами правовідносин вони є передчасними.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій наводить норми податкового законодавства та посилається на те, що підставою для виникнення переплати позивачем вказано подання уточнюючого розрахунку, а не фактична сплата коштів.
З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягає на необґрунтованості доводів апелянта та правомірності рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у позивача обліковується переплата з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 6 527 243,35 грн.
Така переплата у ПрАТ «Миронівська птахофабрика» виникла у зв'язку з поданням позивачем уточнюючого розрахунку внаслідок отримання податкової консультації від 05.07.2018 р. № 2977/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
07.11.2018 р. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» було подано до ДФС України заяву № 775 про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 6 527 243, 35 грн., який виник у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку.
За результатами розгляду заяви позивача про повернення коштів, Офісом великих платників податків ДФС було надано відповідь від 28.11.2018 р. № 50061/10/28-10-41-03-11, відповідно до якої відповідачем зроблено висновок, що право товариства на повернення надмірно сплачених коштів може бути реалізоване лише після проведення документальної перевірки.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146 (далі - Порядок № 1146).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
У пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.п. 43.3 - 43.5 ст. 43 ПК України).
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Згідно з п. 102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
У п.п. 7-9 Порчдку № 1146 закріплено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (крім грошових зобов'язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових забов'язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.
У разі. якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку.
Орган ДФС несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за несвоєчаснiсть передачi висновку органу Казначейства для виконання.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано право платника податків на повернення надміру сплаченої суми податкових платежів та процедуру, що передбачає його звернення до податкового органу з відповідною заявою, за якою останній у п'ятиденний строк повинен скласти та направити до органів ДКСУ висновок.
При цьому, надмірною сплатою є зарахування до бюджету суми коштів, що перевищує узгоджені податкові платежі.
Разом з тим, з наведених законодавчих приписів та індивідуальної податкової консультації від 20.07.2018 р. № 3215/6/99-99-15-02-02-1/ІПК вбачається, що надмірна сплата може виникнути, зокрема, у разі уточнення платником раніше задекларованих сум податків.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач після уточнення раніше задекларованих податкових зобов'язань та виявлення переплати з податку на прибуток іноземних юридичних осіб звернувся до контролюючого органу з відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів, однак відповідачем не було вжито заходів, прямо передбачених ст. 43 ПК України, у законодавчо визначені строки.
З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності та наявності достатніх і необхідних правових підстав для відновлення його прав шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання щодо надання відповідного висновку про повернення товариству спірних коштів.
Доводи апелянта про те, що підставою для виникнення переплати позивачем вказано подання уточнюючого розрахунку, а не фактична сплата коштів, є необґрунтованими з підстав, зазначених вище.
При цьому, колегія суддів зазначає, що на стадії виниклих між сторонами правовідносин судом першої інстанції було обрано правильний спосіб захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання щодо складання відповідного висновку до Казначейства. Тобто, відповідач має можливість реалізувати надані йому дискреційні повноваження і вжити відповідних заходів за процедурою, регламентованою ст. 43 ПК України.
Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене та перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини цієї справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст., 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 13 листопада 2019 року.
Головуючий суддя
Судді: