Справа № 761/31207/17
12 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаря Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушової О.В. Борейка Д.Е
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Вівдиченко Т.Р. у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України особи без громадянства ОСОБА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у розгляді справи, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме: у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року визнано підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення поважними та поновлено особі, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 січня 2018 р. та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 листопада 2019 р.
12 листопада 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Вівдиченко Т.Р.
Дана заява мотивована тим, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Однак, заявник вважає, що до апеляційної скарги було подано всі необхідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку із апеляційною скаргою, а тому, доводи суду викликають сумніви у об'єктивності і неупередженості судді Вівдиченко Т.Р. при подальшому розгляді справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, вислухавши думку учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про зловживання особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 своїми процесуальним правом та необхідність залишення без розгляду такої заяви, з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
В силу ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Дане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Як зазначалося, заява особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Вівдиченко Т.Р. мотивована тим, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою, однак, на думку заявника, до апеляційної скарги було подано всі необхідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку із апеляційною скаргою.
Колегія суддів зазначає, що оцінку наданих апелянтом доказів здійснено судом у вказаній ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та зазначено, що апелянтом не надано суду доказів того, що вона не мала змоги вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року. Дана ухвала не оскаржувалася апелянтом.
Разом з цим, колегія суддів ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року визнала підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення поважними, поновила особі, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою та відкрила апеляційне провадження у даній справі, з огляду на наступне.
Так, в даній ухвалі зазначено, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу ОСОБА_1 , однак, на адресу суду повернувся конверт із відміткою відділу поштового зв'язку «інші причини, що не дали змоги виконати».Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не отримала ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху від 20 серпня 2019 року, також те, що апелянт - ОСОБА_1 є дружиною позивача у справі - ОСОБА_2 , якого, оскаржуваним рішенням примусово повернуто з України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення порушує її сімейні права і обов'язки, а тому, було відкрито апеляційне провадження.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що для вказаної категорії справ КАС України передбачені скорочені строки їх розгляду.
У зв'язку з тривалим розглядом справи, може бути порушене право сторін на своєчасне вирішення даної справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
В силу ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За приписами ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини розуміє таке його використання, що спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, що суперечить принципу правової визначеності. Суд вказав, що «існує велика кількість змішування таких категорій як зловживання процесуальним правом і реалізація процесуальних прав». У ряді випадків ЄСПЛ наголосив, що подання до суду завідомо безпідставних позовів, оскарження судових рішень при повному усвідомленні їх правильності, порушення перед судом безцільних клопотань лише для затягування процесу, є зловживанням правом.
Крім того, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України», відповідно до яких, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право учасників справи заявляти відвід судді, але такому праву кореспондує покладений на них обов'язок добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами.
У свою чергу, встановлення судом зловживання учасником справи своїм процесуальним правом є правовою підставою для залишення відповідної поданої ним заяви без розгляду.
Перевіряючи доводи заявника, колегія суддів встановила, що підставою для заявлення відводу головуючому судді у справі Вівдиченко Т.Р. стала незгода апелянта з прийнятим процесуальним рішенням, а саме: ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 20 серпня 2019 року.
Проте, імперативною нормою ч. 4 ст. 36 КАС України прямо передбачено, зокрема, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Жодних виключень з цього правила КАС України не містить.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається в заяві особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Вівдиченко Т.Р., свідчать про завідомо безпідставний та надуманий відвід, спрямований на затягування судового процесу, в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, тобто є зловживанням заявником процесуальними правами.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про зловживання особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 наданим їй процесуальним правом заявляти відвід та наявність достатніх і необхідних правових підстав для залишення поданої нею заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 45, 243, 248, 310, 321, 325 КАС України, суд, -
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 по заявленню завідомо безпідставного відводу головуючому судді Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення.
Заяву особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Вівдиченко Т.Р. в адміністративній справі № 761/31207/17 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушова О.В.
Повний текст ухвали виготовлено 13.11.2019 р.