Справа №523/14562/19
Провадження №1-кс/523/5302/19
07.11.2019 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , в присутності адвоката ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу, -
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Клопотання адвоката обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, в результаті чого, на думку адвоката, було порушено право підозрюваного на свободу, оскільки ризики втечі підозрюваного від правосуддя відсутні.
В судовому засіданні адвокат підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки відносно підозрюваного існує запобіжний захід, який не втратив своєї дії.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав клопотання та просив змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Слідчий суддя, приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з наступних підстав.
Так, на даний час слідчим відділом Суворовського відділу поліції в м. Одеси ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019162040000065 від 14.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2019 року щодо підозрюваного було відмовлено в задоволенні прокурора у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Крім того, на ухвалу від 20.09.2019 року прокурором було подано апеляційну скаргу, яку на даний час не розглянуто.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В якості підстави для зміни запобіжного заходу захисник вказує, що при винесенні слідчим суддею ухвали від 20.09.2019 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, не було враховано, що підозрюваний є приватним підприємцем, має на утриманні 7 (сімох) дітей, та не може забезпечувати існування своєї родини.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, у відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім цього, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, судом, при обранні міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 було враховано можливість застосування до нього інших (альтернативних) запобіжних заходів та підстави для застосування запобіжного заходу, перевірялись та оцінювались судом у встановленому законодавстом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень слідчого, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також не надано належних обґрунтувань та доказів, того, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, перестали існувати.
Крім того, суд звертає увагу, що ухвала суду від 20.09.2019 року про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , була оскаржена в апеляційному порядку лише прокурором. Підозрюваний, та його захисник, заперечення на вищевказану ухвалу не подавали, що свідчить, про те що вони погодились з застосуванням запобіжного заходу.
Керуючись вимогами ст. 201 КПК України, слідчий суддя
У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.
Ухвала скарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1